Сказ в Україні: кілька населених пунктів на карантині
Домашні улюбленці зазвичай приносять радість та позитив своїм власникам. Коти та собаки – це звичайні, такі вже рідні жителі наших домівок. Проте далеко не всі люди уміють розуміти поведінку тварини. А тим часом існує загроза того, що агресія може бути викликана не характером. А страшною хворобою – сказом.
Сказ – це інфекційне захворювання, яким можуть хворіти й тварини, й люди. Переноситься воно саме тваринами, але можливе й зараження людини. Причому в обох випадках це є смертельним. Ця хвороба спричиняється власне вірусом сказу, який у результаті поширення організмом спричиняє пошкодження центральної нервової системи. У тварин класичними показниками сказу є боязнь світла, агресія, раптові напади збудження від найнесподіваніших речей. Собаки починають гризти все, що трапляється на їх шляху, але при цьому перестають їсти. Окрім цього виділяється ще й слинотеча, яка насправді є показником швидкого кінця. Кішки ж просто починають кидатися, а через те, що вони набагато більш активні – набагато вища й загроза укусу. Але в обох видів тварин фіналом стає те, що їх паралізує.
Для людини сказ небезпечний так само, як і для тварин. Проте в перші години після зараження ще можливо врятуватися. Для цього потрібно одразу звертатися до лікарні, де місця контакту промиваються, знезаражуються, а далі вводиться вакцина, причому у різних випадках вона може відрізнятися. Інколи окрім вакцини вводять також імуноглобуліни. Але якщо людина не звернулася по допомогу – її чекають муки. Страх, боязнь подразників, поступово все це переростає у сильну спрагу, але при цьому боязнь води (навіть при простому згадуванні її стаються спазми гортані). Потім з'являються судоми, скорочення дихальних м'язів, аерофобія, боязнь світла та дотиків. Підсумком цього є параліч та смерть.
В Україні ситуація з цією хворобою дуже неоднозначна. Її нібито й побороли. Проте існують осередки сказу у різних регіонах України. Частіше за все – це дикі тварини, проте інколи стаються ситуації, коли й домашні улюбленці заражаються. Зазвичай це відбувається із нещепленими тваринами. Але через це можуть постраждати й люди.
Так, наприклад, відомо, що на Івано-Франківщині на початку цього року проводився навіть діагностичний відстріл лисиць, адже там ставалося кілька випадків серед них. Через це на одне із селищ регіону навіть було накладено карантин. Там стараються виявити та локалізувати захворювання й у домашніх тварин, якщо є якісь симптоми.
Також на Прикарпатті виявили сказ і у домашніх собак та котів. Близько 10 позитивних результатів знаходили там у лабораторіях. Як повідомляють у Держпродспоживслужбі, у регіоні було 14 неблагополучних пунктів, тобто таких, що були зачинені на карантин. Наразі їх залишилося 2, в інших проведено заходи щодо локалізації та недопущення поширення хвороби.
Окрім цього нещодавно й на Рівненщині знайшли сказ у домашньої кішки. Вона зникла з дому, а коли повернулася – спостерігалася типова поведінка при хворобі. З твариною зверталися до ветеринарів, де й було виявлено захворювання. По вулиці, де проживають колишні хазяїни, було здійснено дезінфекцію та щеплення домашніх тварин, а один із районів міста було поміщено у карантин.
Днями й на Волині виявили кілька випадків. Спочатку у лісництві одного із районів області було впольовано лисицю, у якої виявили сказ. Це лісництво помістили у карантин через неблагополучність та загрозу подальшого поширення хвороби. А вже трохи пізніше селищна рада населеного пункту Маневичі, що у Камінь-Каширському районі (у тому ж районі, де було знайдено лисицю), повідомила про ще один випадок захворювання. Цього разу це – домашній кіт. Він не був вакцинований. А в кінці 2021 року там же було знайдено сказ і у собаки. Тому на селище також накладено карантинні обмеження.
Насправді така ситуація не є сильно неочікуваною. Найпоширенішим джерелом хвороби є лисиці, а отже і найбільш небезпечними регіонами є ті, де у безпосередній близькості до людських осель є ліси. І саме у таких регіонах з початку 2022 року виявляються випадки захворювання. Проте домашніх тварин можна уберегти. Так само, як у випадку людей, від невиліковних хвороб допомагає вакцинація. Домашніх та свійських тварин потрібно ревакцинувати кожен рік. Тільки так можна бути впевненим, що тварина не несе загрози. Але, на жаль, ситуація з імунізацією домашніх улюбленців не надто краща за ту, що із людьми. Адже навряд чи люди, що відмовляються вакцинуватися самі, робитимуть це своїм тваринам.
Сподіватимемося, що випадки сказу будуть лише поодинокими. Це справді небезпечна хвороба й не можна допустити її поширення. А також нагадуємо: будьте обережними та остерігайтеся агресивних диких та бродячих тварин.