Особливості укладання договору пожертви
Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання договору. В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами чи соціально незахищені. За цих умов певну матеріальну допомогу таким громадянам можуть надавати організовані форми благодійництва. Найчастіше подібна допомога надається у вигляді фінансів, рідше – передачею рухомого або ж нерухомого майна.
Цивільне законодавство регламентує кожен із способів пожертви, визначаючи необхідні умови для її здійснення. Так, Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає благодійну пожертву як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону. Договір пожертви можна укласти як усно, так і письмово, все залежить від його предмета, зокрема цінності та необхідності реєстрації такого майна.
Тож, головними вимогами до форми є: • договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно; • договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню; • договір пожертви з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним ; • договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі; • договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.
"До договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. Сторонами у договорі пожертви можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна республіка Крим, територіальні громади. Відмінність від дарунку вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення", - зазначає Тарас Грень, начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Укладення договорів пожертви повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про дієздатності та правоздатності сторін правочину: пожертвувача (дарувальника) і обдаровуваного.
Окрім того, частиною другою ст. 720 ЦК України закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних. У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок у натурі. На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується позовна давність в один рік.