Військові прокуратури у Афганістані – під Бойовим прапором Закону і Справедливості

   Сьогодні, 15 лютого, – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Для переважної більшості громадян 15 лютого пов'язується у свідомості із виведенням радянських військ з Афганістану, яке завершилося саме 15 лютого 1989-го року. Як свідчать учасники події, радянські війська виходили з ДРА – залишали землю Афганістану – під розгорнутими Бойовими прапорами.

   У ті ж пам’ятні дні із афганської війни вийшли і військові прокуратури, військові прокурори. Вийшли із честю, насправді гідно та чітко виконавши свій професійний обов’язок. І можна сміливо та без жодного перебільшення сказати, що військові прокуратури у Афганістані і несли службу – під Бойовим прапором Закону і Справедливості, і вийшли з Афганістану, не заплямувавши військово-прокурорського Бойового прапору Закону і Справедливості.

   Злочинність у Афганістані мала усі ознаки воєнного часу. Були і дезертири, і мародери, і ті, хто завдавали собі шкоди... З метою уберегти військових від протиправних дій військові прокурори та слідчі у роз'яснювальній роботі доходили до кожного батальйону, дивізіону, роти, батареї.

   Згадаємо військові прокуратури у Афганістані: 152-а військова прокуратура армії, військові прокуратури Баграмського, Гардезського, Джалалабадського, Кабульського, Кандагарського, Кундузського, Кулі-Хумрійського, Хайратонського та Шиндандського гарнізонів.

   Із гордістю відзначаємо, що серед військових прокурорів у Афганістані було чимало українців. Це про них, про їхню самовідданість і їхній професіоналізм під час служби у ДРА сказано чимало добрих слів у книгах «Я, військовий прокурор...» та «Військові прокурори на афганській війні».

   У складі військових прокуратур Афганістан пройшли: АХМІРОВ ФАРІТ МУТОГАРОВИЧ, ВОРОБЙОВ ІГОР БОРИСОВИЧ, ВОРОНІН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ, ГВОЗДИКОВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ГЕЛЕВЕРЯ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ, КАЗИМИР СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ, КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, МУСЛЮМОВ ІЛЬДУС ХАДИЄВИЧ, СТОЛЯРОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ.

   У складі бойових військових частин контингенту пройшли Афганістан, згодом пов’язавши свою військову долю із військовими прокуратурами: БОЛЬШОЙ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ, КЛИМ’ЮК ІВАН ІВАНОВИЧ, СИСАК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ.

   І ще згадаємо і назвемо нині тих, хто пройшов Афганістан, а сьогодні вони з нами – у нашій пам’яті: БОНДАРЄВ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, ВДОВИТЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, ГРУШИН ЄВГЕН ІВАНОВИЧ, ДАНЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ, ДРАНГО ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, КАРПОВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ, МАЛЖЕНСЬКИЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ, ОНУФРІЄВ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ, ПРИЄМСЬКИЙ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, СТОЛЯРОВ ОЛЕКСІЙ ЮХИМОВИЧ.

...А найважчим, найболючішим відлунням для історії участі військових прокурорів у афганській війні, є історія служби і загибелі офіцера-юриста Євгена Євсєєва.

   Матеріали його особової справи, наданої військовим прокурорам військкоматом, налічують лише три десятки простих сторінок. Але за кожною з цих сторінок – сила характеру, цілеспрямованість. І мужність.

ЄВСЄЄВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ...

   Народився 17 жовтня 1955 року у місті Нікополь Дніпропетровської області.

  Його батько, Євсєєв Олександр Федорович, працював інженером на місцевому трубному заводі. Мати – Євсєєва Валентина Василівна, працювала фельдшером у річковому порту. Євген був другою дитиною у сім’ї, виховувався разом зі старшим братом – Євсєєвим Анатолієм.

   Після закінчення середньої школи Євген Євсєєв був призваний на строкову службу до армії. Служив у ракетній частині під Оренбургом.

   Після демобілізації у 1977 році вступив на юридичний факультет Київського університету імені Т.Г.Шевченка.

   Згодом Євсєєв Є.О. написав рапорт військовому комісару – з проханням про офіцерську службу, де є слова: «Вирішив присвятити своє життя військовій службі». І, як показала подальша доля, слів на вітер Євсєєв не кидав...

   У жовтні 1981-го Євген Євсєєв звернувся до військового прокурора Київського військового округу із рапортом про призов до лав Збройних Сил. Стажування пройшов протягом січня-лютого 1982-го у військовій прокуратурі Київського гарнізону.

   У особовій справі Євгена Євсєєва є запис про присвоєння йому 25 січня 1983 року наказом Міністра оборони СРСР № 077 військового звання лейтенанта юстиції – у порядку переатестування.

  Із дипломом за спеціальністю «правознавство» Євсєєв Є.О. був спрямований на роботу слідчим до військової прокуратури Київського гарнізону, де прослужив від 02.02.1983 до 07.01.1986.

   1986-го направлений до Афганістану, де проходив з 18 лютого службу у військовій прокуратурі гарнізону Баграм – в/ч п/п 51017.

   Бути спрямованим до зони воєнних дій викликався добровільно.

Архівна довідка.

   У нагородному листі до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 травня 1987 року, згідно якого старший лейтенант Євсєєв Євген Олександрович, за посадою – старший слідчий військової прокуратури Баграмського гарнізону, військова частина польова пошта 51017, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно), записано:

«...1955 року народження. У Збройних Силах СРСР: з 25 січня 1983 року. Призваний МРВК міста Києва. Поранення і контузії: 24 жовтня 1986 року в районі населенного пункту Баграм, ДРА.

Старший лейтенант Євсєєв Євген Олександрович, під час дійсної військової служби в посаді старшого слідчого військової прокуратури Баграмського гарнізону, зробив вагомий внесок у справу зміцнення законності та правопорядку у піднаглядних військових частинах. Знаходячись у районах бойових дій, поводив себе мужньо.

24 жовтня 1986 року, виконуючи військові обов’язки, він повертався з Кабула. На дорозі душмани пострілами з гранатомета уразили  бронетранспортер. Унаслідок чого Євсєєв отримав важке поранення. Незважаючи на це, він організував і керував обороною БТР. В результаті чого військовослужбовці відбили кілька атак душманів, змогли залишити палаючий БТР і пробитися до сторожової застави радянських військ. У ході бою Євсєєв отримав друге важке поранення і загинув, залишившись у палаючому БТР... ЦА МО... фонд 33, опис 1/12917с, справа 302, лист 386».

   У Євсєєва залишились дружина Валентина і діти, Євгеній, 1980р.н, і Роксана, 1982р.н.. Сім’я свято береже пам’ять про героїчного батька, як бережемо і шануємо цю пам’ять про нашого колегу і ми, працівники Спеціалізованих прокуратур – військових прокуратур.

   Навічно в пам’яті – цей одвічний біль Афганістану!

   Працівники Спеціалізованих прокуратур і сьогодні залишаються нащадками кращих професійних і офіцерських традицій військових прокуратур та гідно виконують свої обов’язки, у тому числі – на Сході України, у протистоянні із агресором – Російською Федерацією, котра окупувала наші землі, але які за нашого сприяння будуть обов’язково повернуті Україні під Бойовим прапором Закону і Справедливості!

Підготовлено за матеріалами спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері  регіонів та ООС