БЕБ долучилося до підготовки Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку
Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку, як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки дозволить модернізувати безпекову сферу і привести її у відповідність до стандартів, яких має досягти Україна на шляху до членства у ЄС. Він став результатом роботи Міжвідомчої робочої групи, яка була створена відповідно до наказу Генерального прокурора 11 листопада 2022 року. За участі правоохоронних органів, органів прокуратури та у співпраці з міжнародними партнерами, проєкт Комплексного стратегічного плану було розроблено та затверджено.
“У плані окреслено наявні виклики, що потребують вирішення. Це і розмежування компетенції, і усунення дублювання функцій та оптимізація здійснення кримінального провадження, забезпечення підзвітності та прозорості, посилення механізмів демократичного цивільного контролю тощо.
Також у Плані описано новації, без запровадження яких укріплення безпеки країни у сучасних умовах є неможливою. Це і цифровізація процесів, застосування підходів, орієнтованих на результат, доступ правоохоронців до автоматизованих інформаційних систем, застосування ризик-орієнтованого підходу, стратегічне прогнозування, і таке інше.
Завдяки впровадженню новітніх методів роботи можлива зміна основної філософії виконання правоохоронної функції та переналаштування роботи із розкриття вже вчинених правопорушень на їх упередження”, - зазначив Директор БЕБ Вадим Мельник.
За результатами роботи було сформульовано шість стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України.
Стратегічні пріоритети:
1. Дієвість та ефективність органів правопорядку та прокуратури, як невід’ємної складової сектору безпеки і оборони, в межах якого вони забезпечують національну безпеку України, у тому числі громадську безпеку і порядок, протидію злочинності з урахуванням стратегічних цілей і відповідно до стандартів прав людини, основних прав і свобод, а також принципів гендерної рівності.
Забезпечення подальшого розвитку системи органів правопорядку має здійснюватися на основі застосування ризик-орієнтованих підходів, інформаційно-аналітичної спрямованості, стратегічного менеджменту та прогнозування.
2. Послідовна кримінальна політика, пріоритетом якої є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого.
3. Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права.
4. Система управління, що орієнтована на результат відповідно до встановлених пріоритетів.
5. Комплексна цифрова трансформація.
6. Відкритість, прозорість, підзвітність, незалежність та політична нейтральність.
Розроблений учасниками міжвідомчої робочої групи проєкт Комплексного стратегічного плану передадуть на розгляд до Офісу Президента України.
Детальний перелік завдань, заходів, якісних та кількісних показників, очікуваних результатів подальшого реформування органів правопорядку відображатиметься в операційному плані, прийнятому на виконання Комплексного стратегічного плану, що підлягає періодичній актуалізації.
Довідково. Комплексний стратегічний План застосовується до органів прокуратури, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України та Державної митної служби України.
До складу учасників міжвідомчої групи входять очільники Офісу Генпрокурора, Міністерство внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Національна поліція України, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, а також представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні експерти Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні (EUAM Ukraine), EU Project Pravo-Justice, Офісу Ради Європи в Україні, Міжнародної організації права розвитку (IDLO).