Як зустрічали Великдень у Нацгвардії
Цей Великдень — вже другий для Руслана Січика на бойовому посту. Зізнається - служба взяла перевагу над міцністю сімейних традицій:
«Завжди дома люблю випікати з бабусею паски. Цей процес мені подобається. Ти енергетично заряджаєшся під час цього процесу».
Проте хлопець не скаржиться - окремі традиції цього свята у військовій частині 3021 Національної гвардії України хоч й існують лише два роки Але їх дотримуються суворо. Спочатку солдати мають розговіятися заздалегідь посв’яченою їжею.
«Ранком освятив сніданок, освятив паски. Зробили все по православному чину, по канонах...» - каже капелан полку, отець Олександр Підгорний.
А на плацу капелан обов’язково благословляє бійців на гарну службу. От-от зміна має заступити на охорону стратегічного об’єкту - заводу “Південмаш”. Отець Олександр пояснює, така Великодня традиція - своєрідна дань предкам українських воїнів, козакам:
«Коли воїни йшли десь на завдання, на ратну службу походи, вони підходили до свого священника, та просили у нього благословення — щоб їх служба пройшла спокійно, щоб вони живими та неушкодженими повернулися».
А далі - освячують кошики — їх приносять як нацгвардійці і їх родини, і так й інші прихожани храму — він відкритий при військовій частині.
Бійчиня Дар’я вперше за чотири роки зустрічає свято вдома.
«Пасочки пекли всією родиною. Чоловік допомагав — чоловік сьогодні на службі» - показує жінка.
Ті ж нацгвардійці, кому випало звільнитися від чергування до храму приходять традиційно цілими родинами.
«Нас командири стараються тих людей, які мають родини, від чергувань у такі дні звільняти» - розповідає, боєць Національної Гвардії України Геннадій Шидловський.
І протягом дня церква не пустує - заходять як бійці, між справами, так і малеча з батьками. Кажуть — тут не відмовляють нікому, і атмосфера світла та позитивна.