Омріяний гаджет не вартий зруйнованої дружби
Вибір першої професії та навчального закладу припадає на непростий період життя підлітків. Нерідко випускники шкіл не знають на кого вони хочуть вчитися, яку професію обрати та ким стати у майбутньому. Вибір дійсно складний та важливий. Питання майбутньої професії особливо гостро стоїть після школи, адже це пора визначення себе у дорослому житті.
Але у Володимира все складалось інакше. Закінчення 11 класу відкривало перед хлопцем нові горизонти, попереду у нього було безліч нових випробувань та відкриттів, бо вже давно він вирішив, що хоче отримати професію військового.
Ріс Володимир у багатодітній родині, тому, починаючи з 14 років, працював на будівництві, аби допомогти родині та мати вільні кишенькові гроші. Саме тому він не мав вдосталь вільного часу для підготовки до вступу до обраного навчального закладу.
Хлопець і уявити не міг, як може змінитися його майбутнє після зустрічі з друзями у кафе. Дехто зі старших товаришів вживав алкогольні напої та втратив пильність. Володимир, побачивши на столі телефон, про який сам мріяв та на який збирав кошти, тяжко працюючи не втримався та викрав його, скориставшись станом товариша.
Та довго користуватись гаджетом він не зміг. За скоєну крадіжку його чекало покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років. Ну і звісно про кар’єру військового можна забути.
Але, враховуючи що Володимир вчинив кримінальне правопорушення вперше, визнав свою вину, ювенальний прокурор запропонував йому участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Звісно хлопець з батьками скористались такою можливістю, та й потерпілий товариш не хотів руйнувати долю підлітку.
Тож заяви Володимира, його матері та потерпілого Івана про участь у проекті були направлені прокуратурою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, на базі якого реалізується запропонована Програма.
Регіональний центр призначив адвоката-медіатора, який, провівши індивідуальні конфіденційні зустрічі зі сторонам, розповів їм про переваги участі у програмі, виявив потреби потерпілого хлопця та неповнолітнього, аби примирення пройшло успішно.
Іван прагнув, щоб Володимир відвідував заняття з психологом, адже імпульсивні вчинки, притаманні хлопцю, в подальшому житті стануть на заваді реалізації задуманих цілей. Та й Володимир з мамою виявили щире бажання поспілкуватись з фахівцем, який допоможе йому з’ясувати причини такого вчинку та уникнути їх надалі. Адвокатом-медіатором було проведено спільну зустріч (медіацію), на якій Іван попросив Володимира віддати йому 700 гривен за ремонт телефона, який довелось провести після повернення гаджета його власнику, що Володимир разом з мамою відразу й зробити. Відшкодування матеріальної шкоди та заняття з психологом були прописані в Угоді про застосування програми відновлення, яку сторони підписали під час медіації.
Іван з Володимиром примирились, відчуття спокою та захищеності відновлені, зараз їх дружбі нічого не загрожує.
Під час подальшого спілкування з Володимиром психолог та соціальний працівник виявили, що хлопець не має уявлення що саме передбачає омріяна ним спеціальність. Тож проведені зустрічі дали змогу хлопцеві краще зрозуміти себе, свої бажання, розставити пріоритети та визначити навички, яких не вистачає для отримання професії мрії.
На початку червня відбулось судове засідання, на якому враховуючи результати участі Володимира в програмі відновлення (визнання факту вчинення кримінального правопорушення, примирення з потерпілим, повернення телефону, заняття з психологом, відшкодування матеріальної шкоди) його було звільнено від кримінальної відповідальності. Та Володимир й надалі відвідує заняття з психологом, адже на них він зміг краще зрозуміти себе та змінити власний світогляд та відношення до оточуючих.