Що не так з реформою децентралізації? Чому тепер вона знаходиться на межі припинення?
У світі, що постійно змінюється та набирає обертів повинно бути щось вічне. Тобто щось, що допоможе нам будувати щось сильне. Проте змінюються не лише умови, які від нас не залежать, а й ті, які ми обираємо самостійно. Так само про реформу децентралізації каже й Олександр Солонтай. На його думку, вона наразі змушена просто виживати, адже умови для її виконання змінюються швидше, ніж волосся в нас на голові.
2015 року Законодавством України було схвалено добровільність об’єднання громад. Це сталось незадовго до місцевих виборів. Але за кілька днів до проведення цього заходу, всі громади сповістили про скасування цього закону. Так багато громад, які мали дійсно великий успіх розпалися та зникли на зовсім.
2019 року місцеве самоврядування департизували. Після прийняття цього рішення лише 30 великих міст залишили по собі можливість обирати владу серед працівників партій. Проте влітку 2020 ситуація різко змінилась. Тож довелось швидко зробити партизацію місцевого самоврядування.
З 2016 по 2019 роки діяла інфраструктурна субвенція, яка підтримувала сільські громади. Тепер її повністю скасували. А бюджет України у 2021 році буде розподілений за субвенцією соцеконому. Проте законодавство вже вимагає регіонального розвитку. Тож такі маленькі, на перший погляд, розбіжності сильно порушують стабільність розвитку регіонів.
Такі постійні зміни завдають великих збитків громадам. Законодавство не постійне і змінюється скоріше, ніж ми можемо собі уявити. Багато громад пристосовуються та вистоюють, хоча і сильно страждають. Тож якщо не переглянуть постанову 2014 року і не зроблять законодавство більш стабільним, то децентралізація зазнає великого краху. Так вважає Олександр Солонтай. А чи зупинить влада озвучені вище тенденції, покаже 2021 рік.