З 1 липня забороняється реклама сигарет для нагрівання та їх продаж неповнолітнім. Відсутність такої заборони призвела до збільшення поширеності вживання тютюну
Тютюнові вироби для нагрівання відсьогодні прирівнюються до звичайних сигарет та мають підпадати під усі обмеження, визначені законом для тютюнових виробів. Відсутність будь-якого регулювання дозволяла тютюновій індустрії вести агресивні рекламні кампанії про «стильне» та нібито менш шкідливе куріння. Як наслідок – нові сигарети набули неабиякої популярності серед молоді, що призвело до збільшення поширеності куріння. Відтепер індустрії стане значно важче залучати нових курців.
З 1 липня 2022 року відповідно до Закону України № 1019-IX вносяться зміни до визначення “тютюнові вироби”, яке тепер стосуватиметься і сигарет для нагрівання (використовуються з пристроями для нагрівання тютюну, наприклад “glo”, “IQOS”).
Відтепер до сигарет для нагрівання застосовуються усі норми чинного законодавства щодо захисту населення від шкоди тютюну нарівні з традиційними тютюновими виробами, зокрема:
- забороняється продаж особам до 18 років (до цього сигарети для нагрівання, які містять тютюн продавалися навіть дітям з часу появи на ринку у 2016 році). За порушення передбачений штраф 6800 грн для суб'єкта господарювання та від 6800 до 13600 грн для продавця;
- забороняється будь-яка реклама, спонсорство та стимулювання продажу. За порушення передбачений штраф для суб'єктів господарювання від 30 до 50 тис. грн за кожен факт реклами;
- запроваджується нанесення медичних попереджень на упаковки сигарет для нагрівання відповідно до вимог для тютюнових виробів.
Також з 11 липня 2022 року в Україні набувають чинності норми антитютюнового Закону 1978-ІХ, які передбачають заборону куріння сигарет для нагрівання у визначених законом громадських місцях нарівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами (куріння яких заборонено з 2012 року).
Контроль за дотриманням фізичними особами правил щодо обігу тютюнових виробів, включно із сигаретами для нагрівання покладений на органи Нацполіції. Своєю чергою, Держпродспоживслужба веде контроль за субʼєктами господарювання щодо дотримання заборони реклами та правил маркування тютюнових виробів, і дозволяє повідомляти про порушення за допомогою електронної форми.
Виробники електронних сигарет та сигарет для нагрівання традиційно стверджують, що їхні вироби зменшують шкоду, пов'язану зі вживанням тютюну, шляхом відмови від куріння звичайних сигарет. Якби це було правдою, з часом просування цих виробів у будь-якій країні мало б спостерігатися зменшення кількості курців звичайних сигарет через їхній перехід до вживання нових засобів.
Однак, за даними опитування, проведеного КМІС у травні 2022 року, порівняно з 2020 роком, відсоток щоденних курців збільшився серед чоловіків з 38.0% до 44.4%, серед жінок з 10.8% до 14.9%, серед усіх опитаних з 23.1% до 28.3%. На тлі поступового зменшення поширеності куріння, яке спостерігалося в Україні постійно, починаючи з 2006 року, таке збільшення видається катастрофічним та потребує з'ясування причин та запровадження термінових рішень.
Виробники сигарет для нагрівання та пристроїв для нагрівання тютюну з появою їх на ринку України у 2016 році, разом з електронними сигаретами агресивно рекламували свою наркотичну продукцію зокрема серед дітей та молоді. При цьому, виробникам сигарет для нагрівання вдалося отримати документ про те, що їхня продукція не є тютюновим виробом, це надавало їм преференції порівняно з усіма іншими наявними в Україні тютюновими виробами.
Тетяна Андрєєва, кандидатка медичних наук, експертка з охорони громадського здоров’я, головна редакторка міжнародного журналу “Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe” на основі даних КМІС провела власні розрахунки. Якщо розділити всіх, хто відповів, що є курцем, на тих, хто курить лише сигарети, й тих, хто курить тютюнові вироби для нагрівання та е-сигарети, бачимо, що серед населення в цілому частка тих, хто курить лише сигарети, не змінилася і залишається у 2019-2022 роках на рівні близько до 25%. При цьому частка тих, хто користується електронними сигаретами, за цей час збільшилися з 1.3% до 3.1%, а частка курців виробів для нагрівання з 0.7% до 7.1%.
Відсотки респондентів, які відповіли про куріння різних виробів серед населення України 18+
Серед чоловіків, так само як і в попередні роки, частка тих, хто курить лише сигарети, в цей час також зменшувалася. Однак відсоток користувачів електронних сигарет збільшився з 1.9% до 3.5%, а виробів для нагрівання з 0.8% до 8.6%.
Серед жінок, на яких спрямовані маркетингові зусилля не лише виробників новітніх, а й класичних тютюнових виробів, збільшилася також і частка курців сигарет (з 9.7% до 12.7%). Але значно більшою мірою збільшилася частка тих, хто вживає тютюнові вироби для електричного нагрівання (з 0.6% до 5.5%) та електронні сигарети (з 1.0% до 3.2%).
Це показує нагальну потребу у суттєвому регулюванні нових виробів для вживання тютюну. На них мають поширюватися принаймні такі ж обмеження, як і на звичайні сигарети. Нагальною є заборона рекламування електронних сигарет та виробів для нагрівання як засобів для відмови від куріння. Ситуація останніх років в Україні ясно показує, що вони просувають не відмову, а подальше поширення куріння тютюну.
Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя” зауважує: “Запровадження щодо сигарет усіх регулювань на рівні з тютюновими виробівами є ефективним кроком для захисту громадян від приваблення до початку вживання токсичної тютюнової продукції, якою є будь-які тютюнові вироби. Для відновлення в Україні динаміки зниження вживання тютюну важливо продовжити імплементацію положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та запровадити заборону видимого розміщення тютюнових виробів у точках продажу (кіосках, магазинах, супермаркетах), що також є формою реклами. Таку норму згідно з опитуванням КМІС у травні 2022 року підтримують 81% дорослих громадян України.”
Щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб спричинених курінням. Значної шкоди куріння завдає й економіці нашої держави: за розрахунками експертів, щорічні економічні втрати на рік складають 3,2% ВВП України, або близько 179 млрд грн (станом на 2021 рік) внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальних виплат та лікування хвороб, викликаних курінням.