Як система БПД співпрацює зі службами підтримки постраждалих від домашнього насильства
Зазвичай люди, які зазнали домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, насамперед звертаються по допомогу до правоохоронців та спеціалізованих служб. А вже звідти їх перенаправляють до фахівців системи безоплатної правової допомоги.
За даними Національної соціальної сервісної служби України сьогодні в Україні працюють 685 спеціалізованих служб підтримки осіб постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Серед них – притулки, кризові кімнати, денні центри соціально-психологічної допомоги, спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги та інші заклади та установи.
«Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги налагодили співпрацю з 80% служб, де надається підтримка постраждалим від домашнього насильства. У таких закладах та установах розміщені інформаційні матеріали про систему БПД та порядок отримання безоплатної правової допомоги. Фахівці спеціалізованих служб перенаправляють постраждалих, яким потрібна правова допомога, до юристів системи БПД. За потреби в приміщеннях цих служб працюють консультаційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги», – розповіла начальниця відділу з питань гендерної політики, запобігання та протидії домашньому насильству управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Діана Бабаян.
Коли не треба зволікати
Раніше в усіх регіонах України була налагоджена комунікація між усіма суб’єктами, що опікуються допомогою особам, постраждалим від домашнього насильства. Тож навіть за умов воєнного стану та активних бойових дій співпраця не припинилася. За потреби партнери спрямовують постраждалих до юристів системи БПД для отримання правової допомоги, в тому числі щодо отримання чи продовженні дії обмежувального припису стосовно кривдника.
«Сьогодні на першому плані — допомога внутрішньо перемішеним особам, учасникам бойових дій та їхнім сім’ям. Однак проблема домашнього насильства нікуди не зникла. До нас та наших партнерів продовжують звертатися постраждалі, які потребують як психологічної, так і правової підтримки», — зазначає директорка Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській та Миколаївській областях Наталія Гнатуша.
Так, до юристів Олександрійського місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка з питанням щодо продовження терміну дії обмежувального припису стосовно кривдника. До центру вона була перенаправлена фахівцями Спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
За справу взявся фахівець центру Павло Слободянюк. У той же день він підготував відповідну заяву до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
За кілька днів суд ухвалив рішення про продовження обмежувального припису ще на шість місяців. Зокрема кривднику заборонено наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання, навчання та інших місць частого відвідування постраждалої, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, в тому числі вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Захистили батьків від сина
Фахівці системи БПД Житомирщини є членами мобільних бригад соціально-психологічної допомоги в своїх територіальних громадах. У складі бригад вони виїжджають на виклики для надання правової допомоги постраждалим від домашнього насильства.
«Для оперативного реагування на випадки вчинення насильства дуже важлива спільна, злагоджена робота всіх державних установ, дотичних структур, партнерів. Ми надаємо методичну допомогу фахівцям громад з питань запобігання та протидії домашньому насильству, систематично проводимо навчання з фахівцями територіальних громад, які відповідальні у сфері запобігання та протидії домашньому насильству», – розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області Наталія Радушинська.
І хоча від домашнього насильства страждають переважно жінки та діти, та часом це можуть бути і літні люди, і чоловіки.
Так, клієнтами Новоград-Волинського місцевого центру з надання БВПД стало літнє подружжя. Вони просили допомоги через агресивну поведінку свого дорослого сина, який проживав разом з ними та постійно влаштовував сварки та бійки.
Для надання безоплатної вторинної правової допомоги постраждалому від домашнього насильства подружжю було призначено фахівчиню Марію Бистрицьку. Юристка склала заяву до суду про видачу обмежувального припису та представляла інтереси клієнтів у суді.
Суд заборонив сину перебувати в місці спільного проживання з батьками, наближатись до батьківського дому ближче ніж 100 метрів. Чоловікові також заборонено в будь-який спосіб спілкуватися з батьками, листуватися, телефонувати або контактувати з ними через інші засоби зв`язку. Строк дії обмежувального припису – шість місяців.
Партнерство заради захисту
«Ми співпрацюємо зі Старокостянтинівським міським кризовим центром. Таке партнерство дає результати, бо найчастіше постраждалі від домашнього насильства, приходять до нас саме звідти. Минулого року центр скерував до бюро 22 особи, а від початку цього року – 13», – розповідає юристка Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД Оксана Балясна.
Загалом по Україні у приміщеннях 39% спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, з якими співпрацюють місцеві центри з надання БВПД, працюють консультаційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги. Більшість з них працюють за потреби, оскільки постраждалих перенаправляють до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Кожного третього четверга місяця працює консультаційний пункт для осіб, постраждалих від домашнього насильства, на базі Старокостянтинівського міського кризового центру. Крім того, фахівець Теофіпольського бюро правової допомоги є членом мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Ця бригада працює на вимогу», – розповідає Оксана Балясна.
Найчастіше під час роботи консультаційних пунктів постраждалі запитують про умови застосування до кривдника обмежувального припису, порядок розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини. Юристам також доводиться пояснювати, як правильно зафіксувати факт домашнього насильства. Якщо ж людина потребує вторинної правової допомоги, то здебільшого йдеться саме про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та видачу обмежувального припису.
Так, впродовж багатьох років Олена страждала від домашнього насильства з боку чоловіка. Щоб припинити знущання, вона неодноразово зверталася до поліції. Чоловіка притягували до адміністративної відповідальності, однак навіть після цього своє ставлення до дружини він не змінював. Зрештою жінка наважилася розірвати стосунки, а по допомогу звернулася до юристів Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД.
Розірвання шлюбу для Олени стало єдиною можливістю зупинити насильство. До того ж від жорстокості чоловіка страждала не лише вона — конфлікти між подружжям відбувалися в присутності двох їхніх доньок.
Позовну заяву до суду у справі про розірвання шлюбу підготувала юристка центру Олександра Боровик. Вона також зібрала докази систематичного вчинення чоловіком домашнього насильства.
Суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу з викликом сторін у судове засідання. Під час засідання відповідач попросив надати їм з дружиною строк на примирення, мотивуючи своє клопотання тим, що хоче зберегти сім’ю.
«Ми категорично заперечили щодо надання строку на примирення. Сприяти примиренню подружжя – це право, а не обов’язок суду. Моя клієнтка впродовж багатьох років страждала від домашнього насильства, тож мала усі підстави вимагати розірвання шлюбу. Примушування дружини до збереження шлюбу є порушенням її права на свободу, бо кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини», – наголосила представниця позивачки.
Розглядаючи справу, суд врахував усі обставини: неприязні стосунки між подружжям, відсутність порозуміння між ними, постійні конфлікти, зокрема у присутності дітей, і дійшов до висновку, що зберегти сім’ю неможливо Та ухвалив рішення про розірвання шлюбу.
Допомогли жінці повернутися додому
Фахівці Правобережного київського місцевого центру з надання БВПД з 2017 року співпрацюють з Київським міським центром гендерної рівності, запобігання та протидії насильству. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, що працює на базі центру за потреби доправляє постраждалих від домашнього насильства до головного офісу Правобережного місцевого центру. Постраждалі при цьому отримують безоплатну правову допомогу позачергово. За весь час співпраці безоплатну вторинну правову допомогу отримала 241 людина.
До Київського бюро правової допомоги № 8 звернулася киянка старшого віку, яка перебувала у притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства Київського міського центру гендерної рівності, запобіганню та протидії насильству. Вона розповіла, що її донька та її співмешканець, перебуваючи, зазвичай, у стані алкогольного сп`яніння, часто її б’ють, ображають, залякують, знищують особисті речі та документи.
З 2019 року жінка неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, соціальних служб. Але це не дало жодного результату. Кривдники не змінювали своєю поведінку, ситуація лише погіршувалась. Дійшло до того, що вона була змушена переховуватися в закладах для жінок, які постраждали від домашнього насильства.
За дорученням Правобережного місцевого центру з надання БВПД адвокатка Юлія Негребецька підготувала заяву до суду про видачу обмежувального припису. Шевченківський районний суд м. Києва у повному обсязі задовільнив цю заяву та, зокрема, заборонив кривдникам наближатися на відстань менше 500 метрів до місця проживання (перебування) та інших місць частого відвідування постраждалої особи.