Думки суспільства: чи потрібна вища освіта для сучасного світу?
Світ динамічно змінюється і вимогою нашого часу – постійне навчання. Сьогодення вимагає від людини знатися не тільки у своїй сфері діяльності, а й вивчати суміжні теми, які вже стали частиною життя. Настав час, коли закінчити вищу освіту буде недостатньо для успішної побудови кар’єри. Скільки людей в Україні має вищу освіту, але лише 10% успішно знайшли роботу. В останні роки спостерігаємо тенденцію йти навчатися в університет та отримати диплом. Йдуть в університет навіть ті, у кого середній бал шкільного атестата не більше 5. Загалом закінчили успішно вищі навчальні заклади 27% людей у віці 22 роки, базову вищу освіту має 1,4% населення, неповну вищу освіту здобули 21%. Освіту в коледжах та технікумах здобули 23% населення, а кожен п’ятий здобув загальну освіту в шкільних закладах. Зараз більшість учнів прагне після закінчення школи вступити у вищий навчальний заклад. Це стало ніби традицією, якщо людина не здобула вищу освіту, то це вже не престижно. Звичайно, не кожний в силах вчитися на вищий або достатній рівень, для цього ж і створена система оцінювання. Дехто намагається одразу після закінчення школи знайти роботу. Це пов’язано з тим, що більшість випускників шкільних закладів просто не визначилась чим хоче займатись надалі, тож бере рік або два для роздумів. Дехто вважає, що вони досягнуть висот й без вищої освіти, а краще почнуть саморозвиватися й займатися тим, що насправді цікаво, але в університетах цього не вчать. Однак, двері до вищого навчального закладу наразі відкриті майже не для кожного випускника, який прагне навчатися. Ця система дає змогу покращити інтелектуальний рівень населення. До того ж, що сучасна освіта відкрита так само як для жителів селищ, так і для молоді міста. Основною нерівністю в отриманні освітніх послуг є різний дохід населення. Саме плата за навчання є найбільш основною причиною відмови від навчання в університетах. У 62,2% українських сімей не вистачає коштів для оплати вищого навчального закладу. До того ж, що закінчивши навчання в Україні зростає вірогідність піти працювати консультантом або продавцем, тому що молодим працівникам відмовляються через брак досвіду. Кількість безробітних випускників вишу становить 16-18%. Такий відсоток безробітних після закінчення навчання залишається стабільним протягом останніх років. Така ситуація пов’язана з тим, що українські університети не узгоджуються з вимогами роботодавців та вчать молодих фахівців за старою програмою. Ступінь усвідомлення молоддю важливості отримання освіти для успішної трудової кар’єри залежить від місця проживання – молодь, що проживає у містах, найбільше мотивована до продовження навчання, усвідомлюючи важливість отримання цієї конкурентної переваги. Молодь, яка проживає в обласних центрах та невеликих містах, більшою мірою націлена на продовження освіти (42,7% та 28,3% відповідно), ніж сільська молодь, 44,7% якої не зацікавлені у продовженні навчання.
Чи потрібна вища освіта в сучасному світі? Про це ми поцікавилися в української молоді:
- «На жаль, лише поодинокі навчальні заклади дають студентам практичні навички. Насправді, необхідну освіту ми здобуваємо поза ним. Ми навчаємось, переймаючи досвід колег, читаючи якісну літературу, відвідуючи майстер-класи експертів. Коли я проходила на співбесіду на свою першу роботу в школі, мене не питали про освіту, але просили розповісти про своє бачення та свої переконання», - вчитель початкових класів Дарина.
- «Я вважаю, що вища освіта потрібна задля того, щоб вміти прилаштуватися до колективу різних людей та викручуватися з різних ситуацій. А також, щоб не поступати у 30 років, коли це постає причиною для комплексів», - студентка університету імені Тараса Шевченка Вероніка Ковальонок.
- «У 15-16 років важко визначитися, чим хочеш займатися. Моя мама наполягала на професії швеї, але я абсолютно не хотіла таким займатись. Тому після 9 класу пішла працювати і у вечірню школу. Через рік стало розуму повернутися, бо вже точно знала, що хочу бути редактором. У мене є знайомі, які вважають, що відсутність освіти попсувала їм життя. Наприклад, подруга пішла вчитися у 25, бо не могла перерости посаду адміністратора. Весь час відмовляли у роботі, бо навчалася лише в ПТУ», - редактор Маріанна Огородник.
- «Мій диплом бакалавра на ненависній спеціальності дотягнутий, бо треба. Зараз він припадає пилюкою в комоді. Я щаслива, що прийняла рішення не вчитися далі до вищого ступеня. Мої знання не знадобились на жодній роботі», - щаслива мама Олена.