Дорога для АТОвців чи для родинної фірми нардепа Козака?
Депутати Івано-Франківської селищної ради погодили будівництво дороги до садівничого товариства «Перлина Розточчя». Один із власників ділянки, ймовірно, близька людина до родини Козаків. А самі землі членів кооперативу розташовані неподалік Великопілького кар’єру, де пісок видобуває родинна фірма нардепа Тараса Козака і яка вже прокладала дорогу через місцевий ліс.
Село Страдч за 23 кілометри від Львова. Його ще називають українським Єрусалимом. Населений пункт відомий своєю горою, печерним монастирем і щорічними прощами вірян. Минулого року місцеві та загальноукраїнські медіа писали про будівництво лісової дороги до піщаного кар’єру. Тоді суперечки виникли між духовенством і бізнесменами.
Перші говорили, що новий шлях буде за 500-700 метрів від Страдецької гори. Це – знане місце серед вірян. Вони приїжджають сюди молитися і духовно відновлюватися. Відтак, великогабаритні машини, які їздитимуть, можуть зруйнувати гору з хресною дорогою і заважатимуть вірянам.
Другі розповідали, що розробляють піщаний кар’єр і змушені возити пісок в об’їзд через населені пункти, тому й вирішили будувати коротшу дорогу через ліс, щоб не створювати проблем людям. І додавали, що гори ніхто руйнувати не буде, а машини їздитимуть через існуючі дамби.
Тоді попри розголос роботи призупинили. Але журналістам «Діла» вдалося отримати низку документів, які вказують, що ця історія отримала новий поворот.
Розпочнемо із дозволу на користування надрами Великопільського кар’єру. Його у 2004-тому отримала фірма «Керамбуд». За документами площа кар’єру 27,7 га. Тут є поклади піску, глини, вапняку. На глибині 38,7 м є корисна копалина кварцові піски. Як виявилося, цей спецдозвіл у судах хотіла анулювати Генпрокуратура. На думку прокурорів, документ видавався без аукціону. Тобто, з порушенням порядку його отримання, у зв’язку з чим має бути визнаним недійсним. Суди тривали майже два роки. І у лютому 2008-го Вищий адміністративний суд цей спецдозвіл анульовує. Але рівно за місяць своє попереднє рішення скасовує.
Далі 31 січня 2017-того депутати Львівської обласної ради погоджують гірничий відвід компанії «Керамбуд». З 74 обранців – 48 «за». Тож фірма може видобувати пісок на Великопільському кар’єрі до липня 2034 року.
Територія, де фірма прокладала дорогу – власність Великопільського лісництва. Частина лісу у користуванні Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Львівського лісотехнічного університету. У жовтні 2019 року «Лісокомбінат» і “Керамбуд” уклали договір. За документом компанія отримала на безоплатній основі у користування лісову дорогу довжиною 2,3 метра і шириною 6 метрів на 5 років для доїзду та обслуговування Великопільського кар’єру. Тобто, фірма могла лише користуватися дорогою. Яку, як кажуть лісівники, раніше використовували для гасіння пожеж. Натомість біля Страдецької гори вирубали дерева і проклали майже 2,5 кілометри шляху.
Як так вийшло? Адже, Львівська обласна державна адміністрація не давала жодних погоджень на реконструкцію чи нове будівництво існуючої дороги. Все сталося зі згоди лісівників. Дерева вирубали, щоб розчистити шлях. На них, кажуть, є лісорубні квитки. А дорога не нова, її просто ремонтують шляхом насипу. Бо стара, як вказано в договорі – «в незадовільному стані (непридатна для використання за цільовим призначенням».
Нині на початку шляху бачимо відкритий шлагбаум і дорога виглядає ось так.
Історія з дорогою, схоже, продовжилася у серпні минулого року. Тоді 9 учасників АТО звертаються до Яворівської районної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на розроблення детального плану території для влаштування автомобільної дороги до своїх ділянок. В кожного по 11 соток для індивідуального садівництва. Разом трохи більше гектара. Землі неподалік від кар’єру, біля озер та через дорогу від Страдецької гори.
На заяві вказаний номер телефону АТОвця Ігоря Калиновича. Чому на документі дані чоловіка, адже за інформацією з кадастрової карти, він вже декілька місяців не був власником однієї з ділянок.
Ігор Калинович ситуацію пояснив так:
“Є мій номер телефону, але там всі хлопці підписалися, які мають земельні ділянки. – Але ви на той час вже не були власником земельної ділянки. – Ви звідки знаєте, що я на той час не був власником земельної ділянки. – В кадастровій карті вказано. – Добре, менше з тим. А ви їздили на ті ділянки, дивились, що там нам хрести понаставляли. – Скажіть спочатку, чому ви вказували свій номер? – Чому я підписувався? Ну тому, що я підписувався, бо я з хлопцями там маю ділянки. Скажіть, хто вам дав мій номер телефону”.
Так, Ігор Калинович нині має поруч дві ділянки, але він їх купив цьогоріч. А тих 0,11 га, які вказані у заяві, з травня 2020-го належать Роману Михайловичу Козаку. Чому ми вказуємо по батькові чоловіка, бо це не тато обранця Тараса Козака. Але, схоже, Роман Михайлович Козак зовсім не чужий для нардепської родини. Чоловік з такими ж даними є власником 2 га для селянського господарства біля того ж Великопільського кар’єру, де фірма Козаків видобуває пісок. Це – перше. І друге, Роман Михайлович Козак разом з братом нардепа Богданом є серед співзасновників львівської компанії «Осокір».
Яка доля цієї заяви, АТОвець Ігор Калинович журналістам «Діла» не розповів. Однак, 18 вересня власники земельних ділянок створюють обслуговуючий кооператив садівницьке товариство «Перлина Розточчя». 5 жовтня товариство звертається з листом до Яворівської районної державної адміністрації. Його розглядають і 28 жовтня тодішній голова райдержадміністрації Юрій Шпак видає розпорядження, надаючи дозвіл “Перлині Розточчя” виготовити детальний план території для нового будівництва під’їзної автодороги.
Оголошення про проведення громадських слухань щодо будівництва дороги опублікували у газеті «Яворівський голос» за 15 травня цього року. Наклад видання – 1000 примірників.
Громадські слухання відбулися у червні. А 11 серпня депутати Івано-Франківської селищної ради затвердили детальний план території нового будівництва під’їздної автодороги до обслуговуючого кооперативу «Перлина Розточчя». «За» – 21 обранець. «Проти» і «утрималися» – 0.
За процедурою все добре, за документами проєкти товариства і родинної фірми Козаків – різні. Але місцеві та одразу декілька наших джерел зазначають, що дорога АТОшників може стати продовженням того шляху, який вже «Керамбуд» прокладала до піщаного кар’єру. Тим паче, що серед ветеранів в один момент опинилася, схоже, близька людина до родини Козаків.
Ми запитали в АТОвця Ігоря Калиновича про відносини з нардепом Козаком та його родиною:“Не маю і ніколи не мав. Не відстоюю ні його інтересів, ні його родини і ніколи не відстоював. Я був помічником народного депутата і ми йшли проти Козака, коли були вибори. Ми хочемо робити до себе дорогу. Це навіть не дорога, просто під’їзна дорога. Там був бетонний міст, який вкрали після того, коли ми отримали земельні ділянки. В білий день просто приїхали і вкрали. Ми там зробили просто такий перехід, щоб можна було перейти і чистити ті ділянки”.
Журналісти «Діла» намагалися почути думки і родини Козаків щодо будівництва дороги до садівничого товариства і ймовірного продовження шляху до кар’єру. Телефони народного депутата Тараса Козака вимкнені, а його брат Богдан не підіймав слухавку.
Нагадаємо, власником «Керамбуду» є столичне товариство «Експонент». Донедавна засновниками останнього були брати народних депутатів – Богдан Козак і Сергій Медведчук. Але наприкінці березня, вже після накладення санкцій на Медведчука і Козака, їхні брати вийшли з «Експоненту». Його переписали на Софію Козак, матір Тараса і Богдана, та директора фірми Анатолія Боровка. Вони відповідно стали і кінцевими бенефіціарними власниками «Керамбуду». А підписантом залишився Володимир Сергійович Медведчук, який найімовірніше є сином Сергія Медведчука.