Половину витрат на лікування дружини має оплатити чоловік: успішний кейс юриста системи БПД
Як то кажуть в народі, біда не приходить одна. Коли у Наталії лікарі виявили тяжке захворювання, що потребує дороговартісного лікування, від неї пішов чоловік, залишивши її один на один з хворобою. Жінка вирішила через суд стягнути з чоловіка кошти на лікування. За допомогою Наталія звернулася до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відстоював інтереси жінки фахівець центру Ярослав Хоменко.
Наталія та Сергій одружилися у червні 2016 року. Здавалася б, щасливе життя тільки почалося. Але вже у липні того ж року у жінки виявили онкологічне захворювання. У 2016 році Наталії зробили операцію з видалення пухлини, а у 2019 та 2020 роках видаляли метастази. Жінці встановили першу групу інвалідності.
У 2020 році Наталії були призначені дороговартісні препарати для лікування. Лікар прописав препарат вартістю понад 116 тис. грн. за курс. А всього треба було пройти чотири таких курси. І саме в цей час, коли дружина потребувала на підтримку, Сергій зібрав речі та переїхав жити окремо.
З того часу подружжя проживає окремо. Єдиним джерелом доходів жінки є пенсія по інвалідності, яка становить 2 тис.100 грн. Сергій же не бере участь у витратах, пов’язаних із хворобою своєї дружини, хоча, як стверджує Наталія, має фінансову можливість.
«Наявні витрати у зв’язку з хворобою підтверджені належним чином, а саме: випискою із медичної карти хворого, товарними чеками та квитанціями про придбання ліків та витрат на проведення МРТ-обстеження на загальну суму понад 460 тис. грн. А тому половину таких витрат в розмірі понад 230 тис. грн. повинен оплатити чоловік на підставі ст. 90 Сімейного кодексу України», – розповів Ярослав Хоменко.
Довідково: Відповідно до частини першої статті 90 СК України, дружина, чоловік взаємно зобов`язані брати участь у витратах, пов`язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Покладаючи взаємний обов’язок на кожного з подружжя брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою іншого, законодавець у статті 90 СК України не визначив чітко ніяких умов для покладення такого обов’язку. Зокрема, відповідно до вказаної правової норми такий обов’язок не обумовлено потребою хворого подружжя в матеріальній допомозі і можливістю другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.
У судових засіданнях чоловік Наталії заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Мовляв, після виявлення у його дружини онкологічного захворювання, він допомагав їй як морально, так і матеріально. За словами Сергія, його мати була на заробітках в Іспанії та переказували молодій сім’ї гроші, його рідна сестра збирала гроші на лікування Наталії у соціальних мережах. Крім того, йому за місцем роботи надавалась допомога на лікування дружини. Також Сергій стверджував, що за час перебування у фактичних шлюбних відносинах були накопичені гроші – 15 тис. доларів США, на які частково зроблений ремонт, придбана побутова техніка в квартиру, де вони мешкали з дружиною.
А тому, на переконання Сергія, він вже зробив для своєї дружини все, що міг. І більше не має можливості їй допомагати, оскільки живе в орендованій квартирі, фінансово допомає матері, яка вже повернулася із заробітків.
Утім, обставини, на які посилався чоловік Наталії не знайшли свого підтвердження у судових засіданнях.
Як стверджує Наталія, ні чоловік, ні його родичі матеріальної допомоги на лікування їй не надавали. Хіба що одного разу мати Сергія дала їй на лікування 50 євро. Також, за словами жінки, їй нічого не відомо про заощадження в сумі 15 тис. доларів США.
Гроші на чотири курси дороговартісного лікування Наталії надав її рідний брат, який разом з батьком займається підприємницькою діяльністю.
«Наталія була у пригніченому стані, втратила надію на життя. А її чоловік, дізнавшись про вартість лікування, взагалі вирішив покинути дружину. Саме ми з батьком підтримали Наталію, надали основну суму коштів на придбання препарату на всі чотири курси лікування. Це лікування фактично дало можливість їй жити», – розповів брат Наталії.
Під час судового засідання наявність у Наталії хвороби і пов’язаних з нею витрат підтверджені належними доказами, а саме: випискою із медичної карти хворого, товарними чеками та квитанціями про придбання ліків та витрат на проведення МРТ обстеження на загальну суму 460 тис. 20 грн. Тому половина таких витрат в розмірі 230 тис. 10 грн. має бути покладена на чоловіка Наталії на підставі ст. 90 СК України, оскільки він у судовому засіданні визнав, що з серпня 2020 року з дружиною не проживає, участі у витратах на її лікування не приймав, розмір цих витрат чоловік не спростував.
Деснянський районний суд м. Чернігова у справі 750/2799/21 вирішив позовні вимоги Наталії задовольнити в повному обсязі та стягнути з чоловіка 230 010 грн. на лікування.