ГОЛОВА КОМІТЕТУ ЄС З ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ ТА БЕЗПЕКИ ВИСЛОВИЛА ГЛИБОКЕ ЗАНЕПОКОЄННЯ ЩОДО НАРОЩУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ СИЛ НА КОРДОНІ УКРАЇНИ

ГОЛОВА КОМІТЕТУ ЄС З ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ ТА БЕЗПЕКИ ВИСЛОВИЛА ГЛИБОКЕ ЗАНЕПОКОЄННЯ ЩОДО НАРОЩУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ СИЛ НА КОРДОНІ УКРАЇНИ
168190 ПЕРЕГЛЯДІВ

Свої занепокоєння щодо ситуації навколо українського кордону висловила Дельфіна Пронк – дипломатка, голова Комітету ЄС з політики та безпеки.

Як вже відомо ситуація навколо східного кордону України, а саме масове скупчення військ РФ залишається однією з широко обговорюваних міжнародних тем не лише вітчизняних, а й західних ЗМІ.

Напружена ситуація не повинна залишатись осторонь. Саме тому європейська спільнота залучившись підтримкою союзників, таких як США, повинні неодмінно реагувати на неї.

Таке повідомлення, під час слухань в Підкомітеті з безпеки й оборони, оголосила новопризначена голова Комітету ЄС з політики та безпеки Дельфіна Пронк.

Саме такими словами дипломатка відповіла євродепутату Пятрасу Ауштрявічюсу на запитання: «Чи має ЄС намір відійти від реагування на загрози Росії проти України до більш проактивної політики задля донесення інформації щодо ймовірної ціни агресії? І, відповідно, відвернути вторгнення країни агресора».

Пронк повідомила, що нарощування військ на східному кордоні України викликає неабияке занепокоєння. В Україні також дуже серйозно ставляться до ситуації, що склалась. Отож, вона має надію, що це питання стане одним з тих, які обговорюватимуть під час майбутньої Європейської Ради.

«В тому, якими є наші послання, - я б не визначала цю політику як реактивну. Ми маємо робити такі послання, ґрунтуючись на фактах, на аналізі розвідувальних даних. Два дні тому ми погодили заходи з допомоги для Збройних Сил України, що само по собі відображує наші зобов’язання стосовно України», - додає вона.

Від голови Комітету ЄС з питань безпеки та оборони, також пролунала пропозиція розглянути цю ситуацію у ширшому контексті Східного Партнерства, зокрема залучившись підтримкою США.

Однією зі складових Стратегічного Компаса, який зараз активно опрацьовується в Євроінституціях, є механізм запобігання конфліктам. Цей етап передбачає створення структури, яка забезпечуватиме раннє попередження про загрози та базується на інформації від делегацій та місій Євросоюзу, а також обміні даними із партнерами та союзниками ЄС.

«Минулого тижня був започаткований діалог між ЄС і США з безпеки й оборони. Це було дуже позитивним сигналом для нашого трансатлантичного партнерства. Це торкається також проблеми військового нарощування на східному кордоні України. Безумовно, ми - друзі, союзники та партнери, - маємо відлунням реагувати на послання одне одного. Наприкінці цього тижня відбудеться двостороння розмова між президентами Байденом та Путіним. Безумовно, ми маємо забезпечити синхронізацію позицій з нашими партнерами», - відмітила Пронк.

Вона наголосила, що під час опрацювання Євросоюзом п’ятого пакета санкцій спрямованих проти авторитарного режиму Білорусі, була втілена саме така координація позицій з міжнародними партнерами та синхронізація послань. ЄС продовжуватиме докладати свої зусилля всюди, де це можливо, щоб посилити власний голос у світі.

Згідно з повідомленням, 2 грудня Радою ЄС був ухвалений фінансовий пакет допомоги, наданий в рамках новоствореного Європейського фонду миру. Він має на меті профінансувати безпекову та оборонну допомогу країн: Україна, Грузія, Молдова та Малі. В рамках програми Україна отримає від ЄС допомогу у розмірі 31 мільйон євро. Така фінансова буде надана протягом 36 місяців.

Такі заходи ЄС мають на меті підвищити стійкість України та зміцнити оборонну здатність її Збройних Сил, а також можливість надати допомогу у надзвичайних ситуаціях кожному хто її потребуватиме. Фінансовий пакет передбачатиме підтримку підрозділів військової медицини (включно з польовими шпиталями), підвищення ефективності інженерних та логістичних підрозділів, а також структур кіберзахисту.

 

 

ПРЯМИЙ ЕФІР