Професійний українофоб Олег Волошин

Професійний українофоб Олег Волошин
317456 ПЕРЕГЛЯДІВ

Війна в Україні стала маркером для визначення адекватності сприйняття реальності суспільством. Та частина населення, яка брала участь в “антимайданах”, допомагала “Беркуту” на барикадах, згодом захоплювала адміністративні будівлі на Сході України і в результаті здіймала галас: “Путін вводі войска!” – нікуди не поділася.

Ба більше, думкам та вподобанням, так би мовити, цих колаборантів, завжди знаходиться місце в матеріалах проросійських видань в Україні, в блогах глашатаїв Кремля, у випусках вечірніх новин на деяких телеканалах і.т.д. Але найцікавіше тут інше: разом із медійними та агітаційними симпатіями цієї частини громадян України, їх політичні та й, зокрема, світоглядні переконання (попри факт війни РФ проти України) представлені у найвищому законодавчому органі – Верховній Раді.

Ціла фракція у парламенті, яка ніби мантру повторює тези про те, що в Україні “громадянська війна”, “російських солдат на Донбасі немає” та й взагалі – “РФ це братня держава, яка хвилюється через відродження нацизму в Україні”. Так, в умовах гібридної війни 44 депутати, які рестранслюють риторику окупантів та всіляко намагаються перешкодити європейському розвитку України – потрібний для ворога інструмент.

Як ви могли здогадатися, мова йде про фракцію ОПЗЖ у Верховній Раді та її депутатів. Серед їх числа є бізнесмени, медики, забудовники, журналісти, держслужбовці часів Януковича та представники інших професій. Але, є кілька рис, які поєднують усіх цих людей або ж більшість з них і, схоже, за ними й відбирають кандидатів у члени партії. По-перше і найважливіше, це несприйняття всього українського. По-друге, вірність ідеям, так званого, “Таможеного союзу” з РФ у якості “старшого брата”. І третє, це вміння бути популістом та вдало маніпулювати щодо історичної долі України у складі СРСР. 

Тож, якщо коротко, вся стратегічна діяльність ОПЗЖ полягає у тому, щоб повернути Україну до співдружності з РФ, Білоруссю та іншими тоталітарними державами цього геополітичного вектору. І втілювати даний підступний задум у життя, в ОПЗЖ є кому. Медведчук, Рабінович, Новінський, Бойко, Ківа, Шуфрич та інші не менш одіозні персонажі. Але є в цій партії люди, які не тільки вірні ідеям “руського міра”, а й працюють над їх втіленням ледь не сімейними підрядами.

Отже, сьогодні розповімо вам про життя та діяльність народного депутата від ОПЗЖ – Олега Волошина.

Народний депутат, фракція ОПЗЖ – Олег Волошин (фото: сайт партії)

Уривок з коментаря Олега Волошина
Наприклад, так Олег Волошин коментував збільшення кількості російських військ поблизу українських кордонів, виданню “Говоріт Москва”. Маємо до цього уривку кілька реплік. 

По-перше, це сказав депутат українського парламенту. Тобто, офіційна посадова особа, яка, в першу чергу повинна дбати про інтереси своєї держави. По-друге, на яких дослідженнях чи взагалі, якій інформації ґрунтувалася відповідь пана депутата – загадка? По-третє, відповідно до загальної військової теорії, щоб провести вдалу наступальну операцію сили супротивника повинні перевищувати сторону, яка обороняється в кількості 1:3. 

Проста арифметика. Чисельність Збройних сил України близько 250 000 військовослужбовців. Тобто, Кремлю потрібно залучити до наступальної операції 750 000 своїх солдат, щоб, як каже Олег Волошин: “сокрушить Украину за 5-7 дней”. Хоча РФ періодично і брязкає на кордоні зброєю, проте, українські вояки мають чим та знають, як відповісти. Але не варто недооцінювати це брязкання. Адже, розвиток подій, як у казці про хлопчика та вовків, ніхто не відміняв. Це так, до слова. Сьогодні ж про інше, точніше, про іншого. 

Волошин Олег Анатолійович. Дитинство та шкільні роки провів у Миколаєві. Кар’єру вирішив будувати у Києві. У 2003 закінчив Київський інститут міжнародних відносин ім. Т.Г.Шевченка, більше відомий в народі, як КІМО. Але трудову діяльність почав не в якійсь дипломатичній установі, а політичним оглядачем, а згодом редактором.

Всередині “нульових” місцем його роботи був журнал “Експерт-Україна”.  Від початку свого існування видання належало росіянам. Генеральним директором медіахолдингу “Експерт” до 2009 року був Валерій Фадєєв, який очолював до 2017 року. Але з 2018 Фадєєв вирішив стати глашатаєм Путіна та почав працювати на “1 каналі”. А невдовзі і взагалі перетворився у “єдинороса” та радника президента РФ. 

Валерій Фадєєв (колишній власник холдингу “Експерт”)  разом із президентом РФ під час роботи оновленої Суспільної палати
Але саме тоді, коли холдинг належав Фадєєву, там почав працювати Олег Волошин. І, схоже, сучасні кремлівські наративи почав використовувати ще тоді. 

“Failed state”, саме цей термін країнам Заходу стосовно України, хочуть нав’язати російські пропагандисти. Тож, можливо, до Олега Волошина методички дійшли набагато раніше.

У виданні “Ескперт-Україна” нинішній соратник Медведчука пропрацював до 2008 року. Того ж року в країні склалася нестабільна політична ситуація, внаслідок розпаду у парламенті коаліції “НУ-НС” – “БЮТ”. А Олег Волошин пішов на нову роботу, точніше, поїхав…у Росію, працювати прес-аташе в Посольстві України в Російській Федерації. 

Саме під час його діяльності на посаді сталася одна дуже прикра для українців історія.

Справа у тому, що в РФ до 2010 року діяла така собі організація під назвою: “Федеральна національно-культурна автономія українців Росії”. По суті, це було громадське об’єднання діаспори. Так ось: діяла вона з 1998 по 2010 рр. Але її вирішили ліквідувати. Причина полягала у тому, що Федеральна національно-культурна автономія “Українці Росії” насмілилася в той час провести заходи щодо вшанування пам’яті жертв Голодоморів, а також організувати конференцію: “Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку”.  Тобто, ніякої кримінальної, терористичної або іншої протиправної діяльності.

Програма заходу “Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку” 
Але Міністерство юстиції РФ подало позов до Верховного суду.

Уривок з позову Мін’юсту РФ до Верховного суду Росії
Були апеляції, скарги від української сторони, зустрічні позови, але все це не допомогло. У 2011 році організацію було остаточно ліквідовано. Ви запитаєте до чого тут Олег Волошин. Відповідаємо: під час судових тяганин осторонь не могло залишитися офіційне дипломатичне  українське представницвто в РФ. У той час Олег Волошин працював там прес-аташе (речником). І заявив, що “російська влада мала всі законні підстави щодо ліквідації Федеральної автономії українців”. Тобто, маємо: замість того, щоб захищати інтереси українського організації, нехай і в Росії, офіційна особа з Посольства встає на бік сторони-позивача і своїми заявами виправдовує дії російської держави направлені на утиск українців. 

І за словами, все того ж пана Волошина, “ситуація зміниться лише тоді, коли інтереси діаспори представить потужна та ефективна громадська організація”. Та чомусь між рядків читається не “потужна і ефективна”, а “підконтрольна і лояльна до Кремля”. І справді, на місці “Федеральної національно-культурної автономії українців Росії” з’явилася організація саме з такими характеристиками. 

В Україні тим часом відбулися президентські вибори 2010 року, перемогу на них здобув Віктор Янукович, а Олег Волошин невдовзі повернувся до Києва. І не аби-куди, а до МЗС, де очолив Департамент інформаційної політики. На посаді давав багато коментарів ЗМІ. Розповідав, що у 2012 році мала б закінчитися багаторічна епопея з “Керченською проблемою”. Виправдовував саботування українською стороною церемонії вручення Нобелевської премії миру в Осло 2010 року. А також сподівався на те, що у 2012 році підпишуть Угоду про асоціацію з ЄС. Чим закінчилася історія з підписанням – усім відомо…

Щоправда, того ж 2012 року українська “дочка” американської компанії Chevron та ТОВ “Надра Олеська”, наближена до тодішнього міністра вугільної промисловості та енергетики – Едуарда Ставицького, підписали угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки “Олеська” на Західній Україні. Простими словами: ТОВ “Надра Олеська” передала право Chevron Ukraine видобувати сланцевий газ. Тоді ж очікувалося, що інвестиції Chevron у вітчизняну економіку лише на першому етапі реалізації угоди становитимуть 350 млн доларів США, і 10 млрд доларів – в ході реалізації проекту.

Едуард Ставицький, Віктор Янукович та американські інвестори з Chevron після підписання угоди
І справа у тому, що незадовго до революційного часу та на момент вже російської агресії у цій компанії на посаді радника з політичних питань та зв’язків з урядовими структурами та громадськістю працював Олег Волошин. Ймовірно, відчув Олег Анатолійович, що крісло під Януковичем хитається і подався у приватний сектор. Але професійні журналістські навички та ідеологічні переконання взяли верх. І у 2015 році Олег Волошин повертається в журналістику. У видання “Вєсті”. Саме того року, засновник медіахолдингу “Мультимедіа-інвест груп”, нині підсанкційний Ігор Гужва (відомий українофоб), продав компанію колишньому міністру доходів та зборів часів Януковича – Олександру Клименко. Дружина якого і стала головою холдингу. Чому Олег Волошин обрав саме це видання? На нашу думку, відповідь лежить на поверхні та більш ніж очевидна. Газета “Вєсті” веде відверту проросійську риторику. А це, як відомо, заохочується фінансово від країни-окупанта. 

Разом із журналістською діяльністю Олег Волошин вирішує розпочати і політичну. Так, у 2015 він був кандидатом до Київської міської ради від… звичайно, “Опозиційного блоку”. Правонаступника, так би мовити, “Партії регіонів”. Але не пройшов. І невдовзі знайшов собі місце в проєкті іншого відомого соратника Віктора Федоровича – Сергія Льовочкіна, у “Партії розвитку України”. А вже у 2019 році був обраний до Верховної Ради, щоправда, не від цієї партії. А від тієї, яка, схоже, найкраще уособлює його політичні погляди – “Опозиційної платформи “За життя”. Про депутатство Олега Анатолійовича ми ще згадаємо. Наразі ж хотілося повернутися до журналістської діяльності. Але вже не Олега Волошина, а його дружини. Чи Сасс, чи Бородій визначити важко. Адже, досить вузькому колу глядачів вона відома за першим прізвищем, як ведуча “медведчуківського” “Першого незалежного”.

До цього встигла попрацювати чи не на всіх телеканалах з орбіти кума Путіна. Зокрема, на NewsOne, 112, ZIK. На сьогодні всі вони знаходяться під санкціями і мовлять лише в інтернеті. Але окрім медійної любові до окупантів, Надія Сасс проявляє її і в інший спосіб.

Та й відставати від чоловіка, схоже, не збирається. Адже, у 2020 році вона балотувалася до Дніпропетровської обласної ради від все тієї ж ОПЗЖ. Проте не пройшла і нині працює на пропагандистському, проросійському каналі. А її чоловік засідає під куполом Верховної Ради. До речі, як і обіцяли, кілька слів про депутатство Олега Волошина. 

В липні 2020 року депутат українського парламенту Олег Волошин з трибуни виголосив наступне:

«Я вчера специально не пришел на это торжественное собрание, потому что нечего отмечать – суверенитет полностью отдан внешнему управлению. Страна, у которой нет суверенитета, не может восстановить суверенитет над украинским Крымом.

За що вже наступного дня його облили зеленкою. Але це, лише дитячі забавки. Відповідальність за такі слова ще й від народного депутата мала б каратися у інший спосіб, але це питання до СБУ та інших відповідних органів.

Проте, народний депутат, який відверто підіграє окупантам в інформаційній війні, зневажає український суверенітет, та має послужний список тісно пов’язаний із “сім’єю” разом із 43 ідеологічними соратниками сидить під куполом Верховної Ради, як уособлення всіх тих, хто брав участь в “антимайданах”, допомагав “Беркуту” на барикадах, згодом захоплював адміністративні будівлі на Сході України і в результаті здіймав галас: “Путін вводі войска!”. 

bulava.info

Теги: Олег Волошин,Олег Волошин депутат,РФ ,Путін,Валерій Фадєєв,Волошин Олег Анатолійович,Війна ,ОПЗЖ ,Сасс Надія
ПРЯМИЙ ЕФІР