У ці дні пам’яті й смутку, напевно, найбільш боляче ветеранам тієї війни, які дожили до цих страшних днів, – Денис Монастирський

У ці дні пам’яті й смутку, напевно, найбільш боляче ветеранам тієї війни, які дожили до цих страшних днів, – Денис Монастирський
285998 ПЕРЕГЛЯДІВ

День пам’яті і примирення ми, як і вся Європа, роками відзначали під гаслом «Ніколи знову».

Але «знову» таки настало.

Це зло прийшло з країни-агресорки, яка не зробила правильних історичних висновків із Другої світової, постійно, мов мантру, повторюючи: «можем повторить».

І повторили.

У ці дні пам’яті й смутку, напевно, найбільш боляче ветеранам тієї війни, які дожили до цих страшних днів, а деякі з них навіть загинули під російськими бомбами.

Боляче й нам: дітям, онукам та правнукам тих, хто загинув на фронті, або тих, хто повернувся, але несе крізь усе життя біль у душі. Обидва мої дідусі брали участь у тій війні. Один загинув у Польщі, другий був важко поранений.

Тож називати «нацистами» нас, українців – великий європейський народ, який у боротьбі з коричневою чумою на жертовник Перемоги поклав від 8 до 10 мільйонів своїх дочок і синів – блюзнірство.

І таке блюзнірство по суті є сучасним нацизмом, яке публіцисти влучно назвали рашизм.

Сьогодні ми одночасно згадуємо наших загиблих і в тій війні, і в цій, теперішній.
Усе перетворилося на одну велику рану в наших серцях.

Унаслідок Другої світової було зруйновано 700 українських міст і 28 тисяч сіл.
І сьогодні історія, на жаль, повторюється.

Так само ворог не визнає нашого права як нації на самовизначення й вільне життя.
Ракетами, авіабомбами й «градами» він рівняє з землею українські міста, палить українські села, чинить воєнні злочини.

Фільтраційні табори, примусова депортація, заборонена зброя й тортури. Спалення українських підручників, заборона в школах на окупованій території нашої мови й історії, експропріація зерна й техніки у селян, суцільний грабунок цивільного населення.
Усе це ніщо інше, як злочин геноциду проти Українського народу.

Але ми гідні пам’яті своїх славних предків, які здолали нацизм. Ми гідно даємо відсіч російським окупантам. І тепер у нас є свої нові подвиги й нові герої, які ведуть нас до нашої Великої Перемоги.

З першого дня цієї війни, з перших годин ВЕЛИКА КОМАНДА МВС УКРАЇНИ: прикордонники, нацгвардійці, поліцейські, рятувальники на фронті і в тилу наближають таку жадану перемогу і таке жадане мирне життя.

Перемогли нацизм – переможемо й рашизм.

Віримо.

Пам’ятаємо. Перемагаємо.
Слава Україні! Героям Слава!

Теги: Денис Монастирський,День пам’яті і примирення,ветерани війни, війна в Україні
ПРЯМИЙ ЕФІР