КМДА 7 років відмовляла киянам у праві на переведення дачних будинків у житлові
Хоча Кабмін затвердив відповідний Порядок ще в квітні 2015 року, Київська міськдержадміністрація (КМДА) тільки в лютому 2022 року почала дозволяти мешканцям столиці переводити дачні будинки у житлові. При цьому, КМДА змогла нещодавно в судовому порядку оскаржити штраф у розмірі 47,5 тис. гривень, який було накладено на Віталія Кличка через невиконання рішення суду у справі про бездіяльність його підлеглих при наданні такої адмінпослуги. Адвокат Дмитро Калько впевнений, що дана ситуація є показовою: столичні чиновники не справляються з виконанням своїх обов'язків, але служителі Феміди, які б мали контролювати роботу можновладців, заплющують очі на порушення ними українського законодавства.
Як повідомив столичний адвокат Дмитро Калько, 24 травня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 20 жовтня 2021 року (справа №640/1738/19).
У відповідності до цього рішення (станом на сьогоднішній день Дмитро Калько не отримав повний текст цього “вердикту”.), служителі Феміди зробили так, що голова КМДА Віталій Кличко не має сплачувати штраф в розмірі 47,5 тис. гривень, який на нього було накладено столичним адмінсудом. Заявником апеляційної інстанції виступила безпосередньо сама КМДА.
“Якщо у людини є неймовірно широкі повноваження, логічним був би той факт, що така людина мала би нести і персональну відповідальність. Відповідальність це про суд, якого немає, як кількісно (надтривалий термін розгляду справ), так і якісно (майже неможливо виграти суд у справах, де відповідач Кличко). В результаті зазначеного громадяни та бізнес не бажають йти до суду для цивілізованого вирішення взаємовідносин, стає менше рішень суду проти чиновників, а чиновники стають все більше нахабними. І цей корупційний маховик лише збільшується”, –написав Дмитро Калько на своїй сторінці у Facebook, коментуючи перебіг даного провадження.
Відзначимо, дана судова справа стосується бездіяльності міської влади у питанні переведення дачних будинків у житлові. При цьому, вказане провадження можна назвати безпрецедентним, адже притягнення до відповідальності вищого керівництва КМДА – нетипова для столиці та всієї країни подія. У зв'язку з цим *КВ вирішила детально розібрати дану ситуацію.
У чому винні чиновники
Протягом більш ніж двох десятиліть, з моменту проголошення Незалежності, в Україні не існувало офіційної процедури переведення дачних будинків у житлові. Громадськість неодноразово піднімала вказане питання: чимала кількість дач за своїм станом та характеристиками ні в чому не поступаються “класичним” будинкам, отже люди цілком можуть розраховувати на те, щоб мати рівні права з власниками останніх. Наприклад – отримати можливість “прописатися” у своїх “дачах-будинках”. Тому, зважаючи на запити суспільства, шість років тому державна влада зробила крок до вирішення цієї проблеми.
Так, 29 квітня 2015 року КМУ постановою №321 затвердив Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі – Порядок). Даним документом було встановлено механізм такого переведення та було передбачено, що займатися такими процесами повинні органи місцевого самоврядування, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально. Також Порядком був встановлений перелік документів, необхідних для переведення (у тому числі зразок відповідної заяви), процедура їхнього розгляду органами місцевого самоврядування тощо. У документі було зазначено, що рішення про переведення є підставою для використання дачних і садових будинків як житла, зокрема для реєстрації місця проживання.
Проте, як виявилося в подальшому, запропонований державною владою механізм запрацював не відразу. В першу чергу це стосується столиці, мешканцям якої довелося пройти ще не одне випробування задля реалізації свого права на переведення дачних будинків у житлові.
26 грудня 2018 року мешканка столиці (редакція не називає особисті дані жінки за погодженням із її представником у суді Дмитром Кальком. звернулася до Департаменту містобудування та архітектури КМДА із заявою про переведення її дачного будинку в житловий. Разом із заявою чиновникам було надано звіт про проведення технічного огляду будинку – передбачений Порядком документ, який засвідчує, що стан об'єкта відповідає державним будівельним нормам (ДБН). Заявниця розраховувала, що проблем із даним процесом у неї не буде, адже переведення дачного будинку в житловий за своєю суттю є звичайною адміністративною послугою, яка виконується за декілька днів. Проте, чиновники явно вважали інакше – 29 грудня того ж року вищезгаданий департамент повідомив жінці про те, що розгляд заяв такої категорії неможливий. Офіційним аргументом чиновників стало те, що у столиці такі механізми насправді не працюють, адже легалізувати їх повинна Київрада, затвердивши… однойменний Порядок переведення дачних і садових будинків у жилі.
Заявниця не стала миритися з таким станом справ і звернулася до ОАСК із позовом до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Жінка вимагала визнати протиправною діяльність чиновників щодо нерозгляду її заяви та зобов'язати вищезгаданий департамент розглянути вказаний документ. У своєму позові заявниця вказувала, серед іншого, на те, що чиновники неправомірно відмовили їй у розгляді заяви, адже такого аргументу, як “відсутність рішення Київради” у затвердженому Кабміном Порядку немає. Зважаючи на ці та інші обставини, 5 липня 2019 року ОАСК повністю задовольнив зазначений позов.
Втім, протягом наступних двох років міська влада Києва нічого не зробила для того, щоб розпочати процес переведення дачних будинків у житлові загалом та виконати зазначене вище рішення суду зокрема.
Зважаючи на це, в 2020 році позивачка звернулася до ОАСК із заявою про встановлення судового контролю над виконанням вищевказаного судового рішення. 1 жовтня 2020 року столичний адмінсуд таку заяву задовольнив. Проте, на ситуацію, яка склалася, такий судовий вердикт не надто вплинув. 19 березня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА, у відповідь на запит, повідомив адвокату згаданої мешканки столиці Дмитру Кальку про те, що чиновники ще опрацьовують проєкт розпорядження КМДА, який має дозволити опрацювання заяв про переведення дачних будинків у житлові.
Таке опрацювання, яке в згаданому департаменті називали “грунтовним”, тривало досить довго. Тому 6 травня 2021 року Дмитро Калько звернувся до ОАСК в рамках того ж судового провадження із заявою про накладення штрафу на голову КМДА Віталія Кличка у зв'язку із невиконанням ним рішення суду від 5 липня 2019 року. І вже 20 жовтня 2021 року суд таку заяву задовольнив, зобов язавши Віталія Кличка заплатити 45,7 тис. гривень: 23,7 тис. гривень голова КМДА мав заплатити позивачці, таку ж суму очільник міста мав перерахувати до державного бюджету.
Тільки після цього міська влада Києва почала “шевелитися”. 16 лютого 2022 року столична міськдержадміністрація своїм розпорядженням №386 уповноважила Департамент містобудування та архітектури КМДА розглядати заяви та приймати рішення про переведення або відмову в переведенні дачних і садових будинків у жилі будинки. Згідно з даним документом, вищезгаданий департамент також мав затвердити інформаційну і технологічну картку відповідної адміністративної послуги. Примітно, що розпорядження складалося лише з 3 пунктів, тому можна стверджувати, що ніякого “ґрунтовного опрацювання” цього документу, про яке раніше заявляли в КМДА, не було.
Уже наступного дня, на виконання зазначеного вище рішення ОАСК від 5 липня 2019 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА задовольнив заяву згаданої мешканки Києва про переведення її дачного будинку у житловий. Паралельно з цим КМДА готувалася “захищати” свого очільника у ситуації з накладенням штрафу, і вже добилася перших успіхів, про що повідомлялося вище.
Дмитро Калько має багато питань стосовно цієї ситуації як до КМДА та її очільника, так і до суддів. На його думку, вказаної проблеми б не було, якби чиновники виконували те, що декларує державна влада (у тому числі постанови Кабміну), а судді ефективно виконували свою роль у контролі над роботою виконавчої влади, який на них покладено відповідно до законодавства.
“Департамент містобудування та архітектури міг розробити розпорядження про переведення дачних будинків у житлові за три дні – їм не давали робити це посадові особи КМДА. Виконавці (чиновники згаданого департаменту.) є непоганими, питання до Кличка: чому його заступники, а цим питанням займався Микола Поворозник, плювали на людей, суд і державу? Жодної дисциплінарної відповідальності для чиновників і жодного штрафу Кличку. Який сенс людям йти до суду? Адже рішення суду не виконується. Звичайних людей в судах не шкодують, а обрану касту людей на броньованих “Секвойях” (Віталія Кличка по Києву перевозить автомобіль Toyota Sequoia.) чомусь жаліють. Тому тут претензії до гаранта держави та суддівської гілки влади. Кличку просто плювати. Він не бачить суддівської гілки влади, яка має контролювати виконавчу владу”, – повідомив Дмитро Калько.
На думку адвоката, пояснення бездіяльності міської влади у конкретно цьому питанні досить просте: чиновники не мають бажання “адмініструвати” нові квартали та вулиці, які можуть з'явитися у випадку переведення дачних будинків у житлові. Крім того, як вважає Дмитро Калько, активізація цих процесів змусила би владу зацікавитися усіма незаконними будівлями у садово-дачних кооперативах. За словами Дмитра Калька, таких випадків “самозахватів” земельних ділянок, до яких доклали руки судді, прокурори та інші високопосадовці, у столиці більш ніж достатньо.
“Для міста це проблема, адже у випадку переведення дачних будинків у житлові влада має забезпечувати дотримання ДБН в нових адміністративно-територіальних одиницях (квартали, вулиці тощо. – *КВ). Мова йде про усі блага цивілізації: будівництво шкіл, садочків та евакуаційних шляхів, розширення доріг, робота щодо дотримання протипожежних норм. Влада хоче цього уникнути”, – зазначив Дмитро Калько.
Столична влада має серйозні проблеми із наданням елементарних адміністративних послуг у “земельно-містобудівній” сфері.
Так, для прикладу, експерти критикували Департамент містобудування та архітектури КМДА за гальмування процесів присвоєння в столиці поштових адрес та бездіяльність у питанні оновлення реєстру таких адрес. Головним чинником такого “безладу” при цьому називалась схильність чиновників міськдержадміністрації до корупції.
Нагадаємо також, у грудні 2021 року адвокат Дмитро Калько звинуватив керівництво Департаменту земельних ресурсів КМДА та його “начальство” в особі заступника голови КМДА Петра Оленича у різних порушеннях. За словами юриста, чиновники явно приховують інформацію про кількість укладених договорів оренди комунальної землі та у різний спосіб зловживають владою, через що не всі потенційні орендарі можуть і хочуть укладати орендні угоди. Дмитро Калько впевнений, що внаслідок таких дій міський бюджет Києва недоотримує кошти від орендної плати за землю, а правоохоронці заплющують на це очі.
Зазначимо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року курує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. До нього з 20 вересня 2019 року роботу вищевказаної структури контролював заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп.
Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.