НЕВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ З МАЕСТРО
Велика війна продовжує перевіряти людей на відданість, мужність та українську звитягу. Радісно бачити, як багато хто з тих, кого до першого вибуху вважали успішними космополітами півкулі, виявляються відважними синами своєї святої землі.
Володимир Гришко, магістр оперної сцени, словом та жестом фігура світового значення, зустрів війну так само, як зустріла її вся українська Нація.
Дивуватися нема чому? Є чому! Оперні солісти глобальні, як ядерні фізики, і їх переміщення планетою залежать від двох речей – їхнього власного бажання і здатності сторони, що приймає, зустріти їх так, аби вони погодились на переїзд або просто короткий візит.
Наше нестримне бажання поговорити з Гришком і написати про нього виникло після того, як ми зустрілися посеред спекотної київської весни несподівано, в самій неформальній обстановці і в найнесподіванішій ситуації.
Це була випадковість, одна з тих випадковостей, які називають псевдонімом Бога і які так часто вриваються в людські долі, щоб стати більш доленосною, ніж всі закономірності світу.
Що ми знали про Володимира Гришка до зустрічі з ним? Метр оперної сцени, він був солістом Київського академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка, давав концерт із Монсеррат Кабальє та 46 разів виконував головні партії на сцені знаменитого Метрополітен-опера, увійшовши до національної Книги Рекордів.
Ще він ламав академічні стереотипи, виступаючи в шотландському Единбурзі з Демісом Руссосом та «Ріккі е Повірі» і разом з Джеймсом Лабрі та Томасом Дювалем сміливо вплітав до оперного співу пронизливі акорди інструментального року.
Нагороди та відзнаки маестро такі само повноважні, як його творчий шлях. Лауреата національної премії ім. Шевченка Володимира Гришка нагороджено Орденом Святого князя Володимира ІІІ ступеня та повним (І, ІІ та ІІІ ст.) комплектом орденів «За заслуги», заслуженим артистом його зробила УРСР, народним незалежна Україна, а повний перелік його заслуг зайняв би більше місця, ніж відведено редакцією для цієї статті.
Гарна кар'єра, гарний костюм, гарні манери. Зірка опери Гришко асоціювався у нас із чим завгодно, окрім воюючого Києва, що наїжачився блокпостами, його сиренами та дефіцитом бензину.
Війні байдуже, чиї кар'єри та долі розривати на світле «до» та обпалене «після». Вона байдужа і весело нещадна в цій своїй забаві, але великим людям властиво зустрічати випробування з мудрим спокоєм, що видає породу та внутрішню силу.
Маестро за 60, він молодо стрункий, і ледь помітна посмішка лягає на його обличчя, коли він промовляє слова ненависті до ворога.
Зірка української опери Володимир Данилович Гришко зустрів велику війну, що прийшла в наш дім, разом з усім українським народом і з такою ж, як усі українці, незворушною люттю.
Як і належить киянину, він пережив нальоти та тривоги, звуки бою на горизонті та нічну тишу комендантської години, і їхати нікуди не збирається. Точніше, збирається, і ми зустріли його, коли продюсери української стійкості обговорювали варіанти його відправлення на закордонні гастролі.
Гришко співатиме містам старої Європи, щоб отримані ним академічні гонорари перетворилися на бронежилети, пікапи та снаряди, що рвуть на шматки тіла російських орків.
І все ж головні тривоги та надії Володимира Гришка пов'язані не зі його особистим шляхом через війну. Кожен великий майстер у якийсь період свого життя стає вчителем, і для маестро української опери Гришка головною справою стала робота зі слухачами заснованої ним Академії Мистецтв.
Створена в Харкові у 2018 році, Академія стала потужним майданчиком для розвитку майстерності та успіху, і вже через рік після її відкриття, у 2019-му, учень Гришко Андрій Кімач переміг у престижному Міжнародному конкурсі BBC (Сент-Девідс-Холл, Кардіфф) та ставши найкращим серед 400 учасників, отримав титул найкращого баритону планети.
Ще один вихованець Маестро, Сергій Цихмістро, якого називають українським Робертіно Лоретті, за рік зібрав усі найпрестижніші нагороди та титули світу.
Харківська Академія подарувала щасливий старт не лише українцям. Учень Володимира Гришка Чи Мін став Золотим Голосом Китаю, вигравши конкурс, у якому взяли участь 1500 молодих вокалістів.
Сьогодні будівля Академії зруйнована прильотами російських ракет, її слухачі займаються у харківському метро, що стало притулком за часів великих тривог, і, припавши до моніторів, вбирають онлайн доброту та мудрість свого вчителя.
Зірка української оперної сцени Володимир Гришко перебуває у Києві, возить гуманітарку у звільнений від ворога Ірпінь, навчає студентів та планує концерти на користь ЗСУ, посівши своє впевнене місце у всенародному подвигу українського спротиву.
Російські орки вже зрозуміли, що помилилися, напавши на країну, де воїни та фермери, вчителі та таксисти, оперні співаки та хірурги у грізний час стають єдиною згуртованою силою, яка готова розбити ворога, відбудувати рідні міста та дороги та заспівати на святковому концерті на день своєї великої Перемоги.