Корупціонер Євген Сафонов увійшов до складу керівництва Закарпатської митниці
Час іронічних коментарів минув, війна за свободу та існування українського народу потребує рішучого та показового очищення всіх державних інститутів від корумпованих персонажів злочинного минулого.
Натомість у країні відбувається млява ротація крадіїв з біографією, і нове призначення Євгена Сафонова, про яке йтиметься, є яскравим підтвердженням цього процесу.
Історія на митному посту «Лужанка» Закарпатської митниці мала стати приводом для жорсткого наведення порядку у всій митній системі країни, а перетворилася на чергову імітацію реформ, знайому громадянам у всьому довоєнному періоді українського життя.
Керівник митного поста "Лужанка" Закарпатської Іван Сабодаш наприкінці червня 2022 року нелегально пропустив через державний кордон партію продукції марки "Apple" на суму 2,4 млн. доларів США.
Фігуранти скандалу довго намагалися приховати від керівництва країни та громадськості факт і деталі злочинного епізоду на митниці, але на Банковій все дізналися і надали показового розголосу.
На перший погляд, вжиті заходи здаються суворими, своєчасними та цілком дієвими.
Організатор провезення контрабандних телефонів Іван Сабодаш постане перед судом, якщо, звичайно, не втече до Іспанії, де за вкрадені гроші він уже придбав елітну нерухомість.
Його долю, хочеться вірити, розділять усі безпосередні учасники «скандалу з айфонами», а от їхні керівники, схоже, відбулися поточними службовими неприємностями.
Звільнено очільника Закарпатської обласної прокуратури Дмитра Казака, начальника УСБУ в Закарпатській області Івана Рудницького та начальника Закарпатської митниці Ігоря Безсмертного.
Разом із Безсмертним звільнено його заступника Сергія Грінчишина, відомого здирника та колектора «чорного налу». За нашими даними, Грінчишин не збирається чекати кінця слідства і має намір сховатися за кордоном.
Відлучено від кураторства Запорізької області представника партії «Слуга Народу» Миколу Тищенка, і це могло б бути добрим знаком, якщо не брати до уваги, що люди з його біографією, інтелектом і способом життя взагалі не можуть мати стосунку ні до влади, ні до державної службі.
Одним словом, наслідки митного скандалу виглядають масштабно та показово і мають, на думку Президента та його команди, стати прикладом системної боротьби з корупцією.
Ось тільки вжиті заходи спочатку виглядають половинчасто і тому не можуть вважатися чимось знаковим та серйозним.
По-перше, чому людей, які відповідають за дотримання законності в області, було звільнено, хоча кожен з них наприкінці місяця отримував свій відсоток від вкрадених на митниці грошей і повинен відповісти за це в рамках кримінального законодавства?
А по-друге, викликає обурене здивування той факт, що після звільнень навести лад на митниці та оновити її керівний та інспекторський склад доручили Сергію Пасюку та його заступнику Євгену Сафонову.
Службове досьє пана Пасюка ми ще не вивчали, а ось про Євгена Сафонова відомо багато, і деталі його службового шляху це суцільний посадовий злочин.
Працюючи на Чернівецькій митниці, він підтримував відносини з відомим «контрабандистом» Юрієм Кушніром і курирував так звані «програмні фірми», які під виглядом будівельних матеріалів завозили з Туреччини величезні партії найрізноманітніших товарів без сплати мита та проходження обов'язкових митних процедур.
Після переведення на Львівську митницю Євген Сафонов продовжив спільні з Кушніром махінації, посилено саботував та блокував запуск систем Rapiscan та організував на ВМО «Скнилів» схему мінімізації сплати платежів при розмитненні транспортних засобів.
Євген Сафонов
Саме в той період свого життя Сафонов був викритий у дуже показовому вчинку. Він усунув від роботи зміну, яка відмовилася пропускати через український кордон контрабандні брендові товари.
Крім того, митний махінатор Сафонов організував на МП «Угринів» контрабандне ввезення продуктів харчування дрібними партіями, проводив незаконні звільнення співробітників, звільняючи місця для своїх «кадрів», і закрив дисциплінарне виробництво, повернувши на роботу одіозного митника, хабарника, що пропустив 25 кілограмів контрабандного золота у МА «Львів».
Відмінною рисою службової кар'єри Є. Сафонова завжди було те, що він намагався не обіймати посаду, а тимчасово виконувати керівні функції, аби легше було уникати відповідальності у разі несподіваних негараздів.
З урахуванням викладених фактів, які давно не є таємницею, призначення Євгена Сафонова заступником Начальника Закарпатської митниці це насмішка та знущання.
Українська митниця завжди була осередком злодійства та махінацій, а не державним механізмом. Чесні службовці на ній були випадковим і недовгим явищем, усім заправляли досвідчені злодії при посадах та зв'язках.
Спроба впровадити персонажів довоєнної корупції у діючі інститути державного життя під час війни сама собою є злочином.
Природу цього явища просто зрозуміти. До війни державно-чиновницька машина української держави являла собою корупційну піраміду, яка об'єднувала та робила співучасниками усіх, від президента до сільськоїго дільничного.
Велика війна вже розділила українське життя на злочинне пострадянське минуле та щасливе майбутнє. Після перемоги всі сфери життя країни очолять не висуванці чергової переможної «команди», а герої, що повернулися з фронту, живі легенди війни, які випалять чуму української корупції швидко і назавжди.
Поки цього не сталося, такі виконроби українського лиха, як Євген Сафонов, переміщатимуться з одного «прибуткового» місця на інше, розкрадаючи нашу Батьківщину та послаблюючи її обороноздатність у дні страшної війни.