235 днів війни: програючи на полі бою, рф вдається до тактики ракетного терору
235 днів війни. Війна триває. Вона виснажлива та кривава. Щодня цей жах забирає все нові і нові життя, як на полі бою, так і мирних, ні в чому не винних жителів, які волею долі, а точніше волею одного єдиного маніяка та його кліки, опинилися в круговерті зловісного молоху.
Путін програв війну. Це очевидно для більшості, проте не для самого диктатора, який із дикою завзятістю продовжує відправляти на смерть тисячі за тисячами. Їх, які не повернулися додому, гниють у полях, неможливо порахувати. І кожен новий день приносить у зведеннях убитими і зниклими безвісти нові імена.
Назвати їх героями не можна, бо вони прийшли на чужу землю, щоби вбивати, гвалтувати і грабувати. Вони нічого не захищають, крім ілюзорного режиму, що збожеволів 70-річного верховного головнокомандувача росії, який уявив себе володарем світу.
Хто справжні герої – то це воїни Збройних сил України, які зуміли вистояти з перших днів цього жорстокого місива і продовжують дивувати світ своєю хоробрістю і вмінням протистояти супротивникові, який у багато разів перевершує чисельність.
Вміння українських захисників своєї споконвічної землі незрівнянні з жодними попередніми аналогами військової історії.
З одного боку, безмірна мужність солдатів і офіцерів, з іншого – найвищий геній командного керівництва у здійсненні тактики та стратегії контрударів української армії, що проникають углиб.
Лінія фронту, протяжністю 1300 кілометрів, поступово вирівнялася, і українські війська перейшли у наступ. На сьогодні, а минуло вже сім із половиною місяців війни, ми маємо в активі у зонах проведення бойових дій тисячі квадратних кілометрів звільненої території на півночі, сході та півдні України.
Це десятки міст та селищ. Звільнено стратегічно архіважливі Балаклія, Ізюм, Лиман. Українські війська впритул підійшли до Херсона, Каховки та Донецька. Вранці 8 жовтня атакували і частково зруйнували Керченський міст. Російські загарбники масово біжать і здаються у полон. З боку росії втрати величезні.
У рф оголошено часткову мобілізацію, хоча насправді вона є погано прихованою повною мобілізацією. У зв'язку з цим рішенням країну залишило понад 700 тисяч осіб. Посилюються економічні санкції із боку Заходу. У країні настає хаос та зубожіння. І це – лише початок наслідків божевільної політики божевільного диктатора, який втратив нитки реальності та його зомбованого народу, який покірно йде на заклання.
Однак ворог не зупиняється у веденні людиноненависницької війни. Після удару по Кримському мосту, в ніч на 9 жовтня, на одне місто Запоріжжя обрушилося 10 (!) ракетних ударів. За попередніми даними, в одну з багатоповерхівок було пряме влучення, 5 приватних будинків було повністю зруйновано, близько 40 – постраждали. Наразі вже констатовано загиблими 17 людей. Це нові жертви, які додалися до тих 18, які зазнали смертельних поранень під час обстрілу Запоріжжя 6 жовтня…
Там, де була російська армія, повсюдно відкриваються жахливі картини звірств і насильства. У звільненому місті Лимані почалася ексгумація перших 20 тіл одного із двох виявлених масових поховань. В одному останки за попередніми підрахунками близько 200 цивільних осіб, у тому числі і дітей. У другому – розстріляні українські військовополонені.
Ранок 10 жовтня 2022 року за кількістю скоєних терористичних ударів нагадав початок цієї війни. На територію України прилетіло 84 ракети, з яких 43 було збито. Росія атакувала 12 областей України, в тому числі і столицю держави – Київ. У результаті 19 людей загинули, 105 – поранено, постраждало близько 70 об'єктів по всій країні, у тому числі 29 об'єктів критичної інфраструктури, чотири багатоповерхові та 35 приватних житлових будинків, а також школа в місті Києві.
17 жовтня російська окупаційна армія знову випустила дрони-камікадзе для атаки Києва. Є жертви та руйнування.
Шлях до перемоги над жахливим, диким, кровожерливим ворогом важкий та складний, проте Україна переможе. У цьому немає жодних сумнівів. Так, як і кожна перемога, визволення дається гіркою ціною втрати безлічі людських життів. Шлях до свободи важкий, але ми віримо у героїчний дух українського народу, ми віримо у його близьку Перемогу.
Слава Україні!