У Києві планують освоїти на обстеженні старих житлових будинків півмільярда бюджетних гривень
На Хрещатику, 36, готуються до остаточного затвердження документу, який надасть Департаменту будівництва і житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА) можливість освоїти на обстеженні будівель застарілого житлового фонду 494,8 млн гривень з міського бюджету. Цим може й обмежитися робота над комплексною реконструкцією кварталів застарілого житлового фонду столиці (наразі мова йде про 256 таких кварталів, у яких розміщено більш ніж 4,9 тис. будинків та проживають понад 576,8 тис. осіб). Проєкт відповідної програми був за бюджетні гроші розроблений підприємством із орбіти ексзаступника директора містобудівного департаменту КМДА і засновника девелоперської компанії “Saga Development” Андрія Вавриша (на колажі ліворуч). Цей документ не містить процедури залучення інвесторів для проведення такої реконструкції, вимог до “відреконструйованих” будинків, механізмів відселення мешканців проблемних будинків, тощо.
Як стало відомо, у Київраді та КМДА наразі готуються до остаточного затвердження проєкту рішення “Про затвердження Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в Києві” (№08/231-808/ПР від 29 червня 2022 року).
27 жовтня 2022 року даний документ було підтримано столичною міськрадою за основу (за це проголосували 86 депутатів) та відправлено на доопрацювання комісії Київради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК), яка й виступила його суб'єктом подачі. Голова вказаної комісії Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”, на колажі по центру) повідомив депутатському корпусу, що варто ще доопрацювати дане питання “для узгодження з виконавчим органом (столичною міськдержадміністрацією. – KВ) його функцій”.
Навіщо було подавати на розгляд Київради явно “сирий” та “не робочий” документ, наразі незрозуміло. Як незрозуміло й те, за що саме було заплачені бюджетні гроші.
Проєкт відповідної програми був розроблений ПП “Інститут урбаністики” в рамках двох договорів, які були укладені між вказаним підприємством і Департаментом будівництва і житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА) – від 9 жовтня 2019 року і 16 листопада 2021 року. Згідно з даними системи Prozorro, за цими угодами “Інститут урбаністики” отримав зі столичного бюджету 1,59 млн гривень.
До чого готуються в КМДА
Давно зрозуміло, що Програма комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду столиці необхідна для вирішення проблем киян, які проживають в будинках, що фактично вичерпали свій експлуатаційний ресурс та мають незадовільний технічний стан. Також зрозуміло, що в окремих випадках експлуатації такого житла несе в собі не лише незручності, а й пряму загрозу у вигляді руйнацій, аварій зношених інженерних мереж тощо.
Про це в КМДА знають та розмірковують вже дуже давно. Явно саме КМДА й надала ПП “Інститут урбаністики” обсяги цього “лиха” – цифри були відображені в проєкті відповідної програми.
Так, наразі в Києві зафіксовано вже 256 кварталів застарілого житлового фонду. У цих кварталах нараховується понад 4,9 тис. багатоповерхових будинків. Серед них – більше 3,2 тис. т.зв. "хрущовок" (побудовані після 1955 року), 918 будинків історичної забудови (зведені до 1920 року), 402 будинки барачного типу до 3 поверхів включно (1920-1955 років будівництва), а також 381 “сталінка” поверховістю 4-5 поверхів (будувалися у 1920-1955 роках).
У всіх цих будинках проживає понад 576,8 тис. осіб. Лідером за кількістю "старих" будинків є Шевченківський район міста, у якому нараховується 1,1 тис. таких об'єктів (кількість населення у них – 122,3 тис. чоловік). Також в столиці є 217 застарілих будинків садибного типу та об'єктів житлової малоповерхової блокованої забудови, у яких проживають трохи більше 1 тис. киян.
В документі зазначено також перелік із 15 житлових кварталів, які потрібно відреконструювати у першу чергу. До нього включено квартали, у яких переважають застарілі житлові будинки; у яких наявна чинна містобудівна документація місцевого рівня (наприклад, затверджені Детальні плани територій); у яких відсутні планувальні обмеження, що істотно обмежують можливі заходи із комплексної реконструкції тощо.
Надалі постають питання – що і як треба робити Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (буде відповідальним виконавцем і головним розпорядником коштів з реалізації заходів відповідної програми,- KВ) для старту комплексної реконструкції? Але відповідей в проєкті програми фактично немає.
У початковому варіанті проєкту рішення не були вказані конкретні обсяги фінансування програми – повідомлялось, що такі “цифри” мають бути визначені додатковими розрахунками вже після затвердження документу. Втім, Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА у серпні 2022 року подав свої пропозиції, згідно з якими в бюджеті Києва повинно бути передбачене фінансування у сумі 494,8 млн гривень. Ці кошти чиновники мають намір освоїти протягом 2022-2026 років на обстеженні будинків “застарілого житлового фонду”. За даними департаменту, обстеження однієї будівлі коштує в середньому 100 тис. гривень.
Зазначимо, все може зводитись лише до освоєння цього фінансування, бо у проєкті програми навіть не вказано, за якою саме процедурою має відбуватися реконструкція кварталів застарілого житлового фонду.
Своє бачення такого алгоритму надав все той же Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. На думку чиновників, шляхи проведення реконструкції можна буде визначити після проведення інвентаризації – це може бути безпосередньо реконструкція, модернізація, знесення тощо. Спосіб проведення відповідних робіт повинен визначатися “з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їхнього енергетичного аудиту і техніко-економічних розрахунків”. Лише після цього, згідно з пропозицією вказаного департаменту, посадовці цієї структури сформують умови конкурсів на визначення інвесторів, які виявлять бажання виконувати такі роботи.
При цьому, у проєкті рішення та пропозиціях профільного департаменту КМДА відсутня конкретика – за якою процедурою та на яких умовах мають проводитися такі інвестиційні конкурси, якими повинні бути вимоги до інвесторів при здійсненні реконструкції, яким вимогам повинні відповідати “відреконструйовані” будинки, куди столична влада буде відселяти мешканців будинків, у яких будуть проводитися відповідні роботи, тощо.
Історія болючого питання
3 березня 2016 року Київрада своїм рішенням №119/119 доручила КМДА здійснювати ряд повноважень у сфері комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Відповідно до такого доручення, чиновники мали брати "участь у розробленні та забезпеченні виконання програм з реконструкції та заміни такого житлового фонду, визначати території реконструкції кварталів" тощо. Трохи більше ніж через рік,13 липня 2017 року, столична міськдержадміністрація розпорядженням №828 визначила Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА замовником розробки проекту Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в місті Києві задля її подальшого винесення на розгляд Київради.
Саме на виконання цих двох рішень столичної влади лише через п'ять років було розроблено вищезгаданий проєкт програми. І така затримка пов'язана відразу з декількома факторами.
Так, керівництво міста протягом цього часу скаржилось на відсутність законодавчої бази, яка б дозволила реалізовувати дану програму. Зокрема, КМДА звертала увагу Кабінета Міністрів України на відсутність затвердженого типового інвестиційного договору, на підставі якого до реконструкції будинків можна було б залучати приватних інвесторів. У зв'язку з цим, серед іншого, столична влада у 2018 році клопотала перед урядом про “законодавчу передачу повноважень щодо затвердження форми такого договору органам місцевого самоврядування”.
Не менш серйозною проблемою, яка заважала і, ймовірно, може завадити виконанню завдань вказаної програми, є відсутність у Києві т.зв. “маневренного фонду” – тимчасового житла, до якого мешканців аварійних будинків та будинків, що підлягають реконструкції, будуть відселяти на час проведення будівельних робіт.
Ще в червні 2017 року комісія Київради з питань ЖКГ і ТЕК доручила Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА розробити Положення про маневренний фонд житла комунальної власності столиці, проте наразі такий документ досі не затверджено. Ігнорування таких вимог у столичній міськдержадміністрації пояснювали декількома причинами, зокрема і тим, що, згідно з вимогами законодавства, проблемами тимчасового відселення киян насправді начебто мають займатися інвестори-забудовники, які захочуть здійснити реконструкцію. Нагадаємо, станом на 2017 рік у столиці офіційно нараховувалося 2 тис. житлових будинків загальною площею близько 7,5 млн кв. метрів, які вичерпали свій технічний ресурс та які мали підлягати знесенню або серйозній реконструкції.
Нагадаємо також, що 13 вересня 2022 року столична міськрада уповноважила Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА сформувати фонд житла, призначеного для тимчасового проживання в столиці внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Мова йде про закупівлю або будівництво квартир в рамках спеціальної державної програми.
Питання щодо орієнтовної кількості сімей ВПО, які отримають це житло, та об'ємів фінансування на такі заходи наразі залишаються відкритими.
Дійові особи та до чого тут Вавриш
За даними аналітичної системи Youcontrol”, столичне ПП “Інститут урбаністики” було зареєстроване в квітні 2007 року. Його засновниками вказано мешканку Києва Аллу Плешкановську (також є офіційним керівником данного підприємства) і ТОВ “Терра Проджект”, кінцевим бенефіціаром зазначено харків'янина В'ячеслава Бондарчука.
Як повідомлялось із посиланням на джерела в Київраді та КМДА, згадане вище ТОВ “Терра Проджект”, входить до орбіти впливу Андрія Вавриша – скандально відомого ексзаступника директора Департамента містобудування та архітектури КМДА (2010-2015 роки) і засновника девелоперської компанії “Saga Development”. Частковим підтвердженням цього є той факт, що саме “Терра Проджект” отримувала найбільшу частину замовлень на розробку Детальних планів територій (ДПТ) в столиці – за свідченням джерел, таким чином цей експосадовець отримав від КМДА можливість непогано заробляти.
Андрій Вавриш таку інформацію заперечував. Зокрема, ще в 2020 році він вказував на те, що "Терра Проджект" ніколи не була монополістом у розробці ДПТ, а велику кількість відповідних замовлень пояснював тим, що ринок таких послуг у столиці обмежений 4-5 компаніями. Разом з тим, він підтверджував, що “Saga Development” є найбільшим клієнтом “Терри Проджект” (ця компанія також займається проєктуванням житлових комплексів), у зв'язку з чим, мовляв, у них (керівництва його девелоперської компанії. – KВ) є вплив на це ТОВ.
Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА з 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”).
Олександр Бродський керує комісією Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради – з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.