Якщо джентльмен не задовольняє високих вимог товариства, його виганяють
Нині ми всі уважно спостерігаємо за перебігом саміту Великої двадцятки, що триває на Балі.
Вчора на розгляд Верховної Ради було винесено постанову, яка закликає держави G20 виключити рф з цієї групи.
Напередодні Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендував парламенту ухвалити проект постанови (реєстр. № 8203), внесений народними депутатами України Русланом Стефанчуком, Олександром Корнієнком, Оленою Кондратюк та ін. Його значення «Голосу України» прокоментував заступник голови профільного комітету Олександр Копиленко (на знімку):
— Ця постанова має велике політичне значення. У ній, говорячи словами Михайла Грушевського, докладно і стисло аналізується біжуча хвиля, зокрема, дається правовий аналіз російської агресії і водночас окреслюється спектр наших сподівань стосовно позиції лідерів провідних держав.
Зауважу, формат G7 (G20) не має сталого виміру. Зокрема, до 2008 року це був виключно форум для міністрів фінансів і керівників центробанків країн, що до неї входили. Згодом цей формат вийшов на рівень глав держав, щоб відповідати на глобальну економічну кризу. До речі, у постанові йдеться про те, що рф не відповідає «цілям і принципам Групи двадцяти».
Адже, як агресивна війна, розв’язана москвою, із застосуванням варварських методів і засобів її ведення, знищення мирного населення може сприяти подоланню глобальної економічної кризи? Мало того, абсолютно реальний ядерний тероризм (потужності тільки Запорізької АЕС здатні викликати катастрофу планетарного масштабу) ставить під загрозу існування всього світу. Саме тому перший наголос у виступі Президента України на цьому саміті стосувався саме радіаційної та ядерної безпеки. Як Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення хотів підкреслити символічність цього підходу, який засвідчує відданість нашої держави ідеям глобального миру.
Варто пам’ятати, що ані G7, ані G20 не є міжнародними організаціями, не засновані на міжнародному праві, не мають статуту та робочих органів. Відповідно, якщо немає статуту, то неможливо й набути статусу члена. Рішення, наприклад, G7 не мають обов’язкової сили. Але до цієї групи входять країни, які визначають долю сучасного світу. Тут, скоріше, спрацьовує аналогія із закритими англійськими клубами. Джентльмена приймають у закритому клубі або не пускають туди, чи навіть виганяють, якщо він не задовольняє високих вимог того товариства, куди так прагне потрапити... Власне, вигнання росії з формату G8 після анексії Криму і є таким дуже красномовним і переконливим прикладом.