Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Завжди залишатися людиною"
Християни вірять, що кожна людина створена за образом Божим, а тому має в собі вроджену цінність та гідність. Це означає, що всі без виключення люди, незалежно від обставин, заслуговують на ставлення з боку інших в дусі любові, зі співчуттям та повагою.
Перед обличчям негараздів може виникнути спокуса піддатися почуттям ненависті, гніву та помсти. Але як послідовники Христа, ми покликані до вищих стандартів. Господь навчав нас любити наших ворогів і молитися за тих, хто переслідує нас. Ця заповідь може бути важкою для виконання, але вона необхідна, якщо ми хочемо жити відповідно до приписів християнської віри, якщо ми бажаємо залишатися людьми та осмислено наслідувати Христу.
Чи знаходимося ми вдома, чи перебуваємо на робочому місці, чи захищаємо свою Батьківщину на передовій – ми завжди і всюди повинні пам'ятати, що в першу чергу є людьми. Це означає, що турбота один про одного, милосердя та співчуття, а також бажання працювати на спільне благо є основоположними у житті людини.
Більше того, навіть коли ми потрапляємо у надважкі життєві ситуації, то не повинні піддаватися ненависті та агресії. Натомість, наше завдання - не перетворитися на тварин, не забути про те, що в нас закладений образ Божий.
Звичайно, в часі війни це може здатися нездійсненним. Але навіть у розпал насильницького конфлікту, коли ворог прийшов на нашу землю, ми все ще можемо діяти відповідно до принципів Євангелія та адекватного поняття про людяність. Головне не уподібнюватися до тих, хто намагається нас знищити, бути кращими, добрішими, розумнішими від них. Ми мусимо надавати допомогу та підтримку тим, хто тяжко страждає, можемо зводити мости взаєморозуміння та співробітництва у нашому суспільстві, а не стіни поділу та ворожнечі.
Кожну хвилину нашого життя ми повинні залишатися вірними нашим християнським цінностям. Ненависть, бажання помсти, злоба чи агресія - все це виходить далеко за межі християнської свідомості. Натомість, працювати над створенням такого суспільства, яке було б засноване на взаємній повазі, співчутті та прагненні до справедливості - наше пряме завдання.
Християнин - це людина, яка готова допомогти іншим, навіть якщо це важко чи незручно. Християнин - це той, хто вміє бути милосердним, хто проповідує любов та завжди пам’ятає про присутність Бога у його житті.
З іншого боку, ніхто з нас не є досконалий. Ми робимо помилки і час від часу не відповідаємо високим моральним ідеалам. Як люди, ми здатні на широкий спектр емоцій та моделей поведінки. Деякі з них можуть бути позитивними, а деякі й негативними. У різних життєвих ситуаціях ми можемо відчувати гнів, страх, ненависть та інші негативні почуття, яким властиво спонукати нас діяти на шкоду іншим. Однак важливо пам'ятати, що в яких би обставинах ми не опинилися, ми завжди повинні залишатися людяними та діяти з добротою і співчуттям щодо інших.
Зрозуміло, що під час масштабної війни чи індивідуального конфлікту може виникнути спокуса діяти у стані гніву чи розчарування. Однак важливо визнати, що така поведінка лише увічнює порочне коло насильства та зла. Захист Батьківщини від ворогів, який є обов’язком кожного громадянина, повинен відбуватися на принципах любові до рідної землі, а не на принципах ненависті до загарбників.
Зрештою, мета кожного християнина — стати більш схожим на Христа. Ми робимо це із прагненням жити згідно з Його вченням, любити інших так, як Він любить кожного з нас. Керуючись такими євангельськими постулатами, ми спроможні стати променями світла і добра у цьому світі, який часто є похмурим та злим.