Звернення Володимира Зеленського наприкінці 397-го дня війни
«Щойно провів засідання Ставки – вперше на виїзді, у Дніпрі. Саме тут – у стратегічному місті центру нашої країни, після відвідин Марганця і Нікополя, Запоріжжя, передових позицій наших воїнів у Запорізькій області. Командувачі оперативних напрямків доповіли фактичну ситуацію – генерал Сирський, генерал Тарнавський – вони були особисто; ті, хто очолює оборону на Донеччині, у найбільш гарячих напрямках. Були й онлайн-доповіді командувачів ОСУВ, що прикривають південь і північ. Була доповідь Головкома, керівника ГУР МО. До речі, хочу подякувати бійцям нашої розвідки за потужну роботу сьогодні в Бахмуті, підрозділ «Кракен» – як завжди, на висоті. Молодці, хлопці! Обговорили на Ставці загальну ситуацію у прифронтових районах, укріплення і захист наших рубежів по всій протяжності фронту – від Херсонщини до Харківщини. Кожен командувач розуміє, що ворог повинен відповідати за кожен удар по наших містах і селах, по наших людях. За Словʼянськ, за Костянтинівку і Дружківку, за Авдіївку і Торецьк, за весь біль українців – і не лише за час повномасштабної війни, а й за час від 14-го року. Дніпро є нашою фортецею вже понад 9 років, увесь цей час підтримує фронт і бійців. Саме тут, у Дніпрі, ще від 14-го року тисячам наших воїнів врятували здоров’я після поранень. Дніпро концентрував роботу волонтерів – від перших тижнів агресії в 14-му році. Я дякую тобі, Дніпро, дякую кожному і кожній тут, у місті, хто допомагає Україні стояти. Стояти міцно і – бити окупанта».