Подробиці "бавовни" в Севастополі: українські БПЛА подолали 6 шарів захисту рф? (супутникові знімки)
Атака надводних дронів ЗСУ в Криму навряд чи була цілковитою несподіванкою для окупантів, однак стала для них неприємним сюрпризом, оскільки безпілотники змогли обійти кілька рівнів захисту. Станом на 23 квітня російська військово-морська база в Севастополі була захищена шістьма шарами бонових загороджень – про це свідчать свіжі супутникові знімки локації.
Ці фізичні бар'єри призначені саме для запобігання проникненню українських морських безпілотників у гавань. Вони є видимою ознакою оборонної позиції, яку армія рф зайняла в Криму, зазначають аналітики видання Naval News.
Як показують супутникові зображення, існує небагато більш видимих ознак зміцнення оборони рф у Криму, ніж шість шарів сіток і бонових загороджень в Севастопольській бухті. Посилена оборона насамперед спрямована проти українських морських дронів. Утім, атака надводних безпілотників на кримський порт 24 квітня 2023 року показує, що ситуація загострюється, попри захисні маневри росіян.
Початкові плавучі бонові загородження на вході в гавань були призначені не стільки для стримування розливів нафти, скільки для запобігання будь-яким формам нападу. Дійсно, на початку вторгнення загроза нападу українських надводних апаратів здавалася росіянам малоймовірною.
Однак у жовтні 2022 року Україна здійснила вражаючу атаку на Севастополь за допомогою морських безпілотників. Декілька кораблів Чорноморського флоту рф було уражено. І хоча досі не підтверджено, що бодай один з них зазнав серйозних пошкоджень, цей інцидент виявив неефективність системи оборони рф у Криму.
У листопаді 2022 року в Севастополі були встановлені додаткові важкі бонові загородження – як на вході в гавань, так і в різних місцях всередині порту. Посилена оборона виглядала більш серйозною, ніж багато хто міг собі уявити на початку війни.
Проте 22 березня 2023 року українські морські безпілотники завдали нового удару. Вони знову нібито не завдали серйозної шкоди, але вчергове проникли у внутрішню гавань.
Нові оборонні споруди рф, ймовірно, є відповіддю на цю атаку, припускають аналітики. Ще два шари плавучих сіток були розміщені на зовнішній стороні входу в гавань. І ряд з шести великих понтонних барж був поставлений на якір безпосередньо біля входу. Вони, по суті, розширюють стіну гавані, звужуючи вхід. Цілком ймовірно, що між ними нанизані додаткові перешкоди.
Аналіз радіолокаційних супутникових знімків показує, що понтонні баржі почали розміщувати в період між 3-9 квітня 2023 року, і з того часу їхня кількість збільшилася. Зараз вони розташовані по обидва боки від входу в гавань.
Незалежний військовий аналітик Бенджамін Пітте повідомив Naval News, що нові оборонні споруди є частиною більш широких зусиль рф з укріплення Криму: "Російські кораблі частіше патрулюють поблизу Керченської протоки протягом останніх тижнів. На землі вони облаштовують велику кількість траншей навколо ключових локацій. З повітря вони стають більш агресивними щодо розвідувальних місій НАТО".
Нічна атака 24 квітня сталася на тлі повідомлень про те, що українські війська мають певні успіхи у подавленні позицій ворога на лівому березі ріки Дніпро – менше, ніж у 100 км на північ від Криму. Пітте вважає, що посилення ліній оборони на півострові свідчить про те, що росія всерйоз боїться будь-яких потенційних наступальних дій у напрямку Криму. Крім того, що рф інвестує багато ресурсів в облаштування фортифікацій у Запорізькій та Херсонській областях, окопи з'явилися навіть на південному краю Криму, біля Феодосії.
Він також зазначає, що зараз навколо Севастополя розміщено кілька батарей зенітних установок: "Вони вже кілька місяців переміщують зенітні установки, вони не стоять на місці, вони постійно передислокуються. У місті, а також навколо авіабази Бельбек".
Чи була остання атака українських морських безпілотників перехоплена новими засобами захисту рф – ще належить з'ясувати. Цілком можливо, що, знаючи про ці оборонні споруди, Україна навмисно цілилась за межами гавані. У будь-якому випадку цю атаку, ймовірно, слід розглядати як підготовчий крок у ширшому контексті очікуваного контрнаступу ЗСУ, резюмують військові аналітики.