Посіпаки Путіна. Що пов’язує зрадників в мантіях і чи наздожене їх покарання
Державне бюро розслідувань відкрило 13 кримінальних проваджень щодо суддів-зрадників. Точної інформації про кількість колаборантів немає.
У 2014 році після окупації Криму й частини Донецької та Луганської областей понад 500 суддів перейшли на бік росії. Подібна тенденція є й на територіях, що тимчасово опинилися під окупацією після повномасштабного вторгнення: люди, які мають доступ до державної таємниці й ухвалюють рішення іменем України, йдуть на співпрацю з росіянами. Що пов’язує зрадників і чи наздожене їх покарання — у матеріалі hromadske.
Зрада захисників Маріуполя
Цього тижня серед українських суддів викрили чергову російську агентку. Нею виявилася голова Полтавського районного суду Лариса Богомолова. СБУ підозрює її в державній зраді. Російські спецслужби, за версією слідства, завербували Богомолову на початку повномасштабного вторгнення, коли вона була суддею міськрайонного суду Бердянська Запорізької області.
Згідно з даними СБУ, після захоплення міста суддя добровільно залишилась на тимчасово окупованій території й негласно співпрацювала з фсб. У березні минулого року вона «зливала» окупантам інформацію про пересування захисників Маріуполя: розповідала про переміщення трьох бійців окремого загону спецпризначення «Азов» із Маріуполя до району Мангуша (селище неподалік Маріуполя — ред). А також закликала інших працівників суду підтримати російських окупантів і співпрацювати з ними. Коли Богомолова чула заперечення, «здавала» цих людей до російських каральних органів.
Уже влітку суддя переїхала на підконтрольну Україні територію та влаштувалася на роботу до Полтавського райсуду. У листопаді 2022 року її навіть обрали головою суду. Хоча про сумнівну репутацію жінки було відомо ще за два роки до цього: Богомолова входила в колегію Бердянського міськрайонного суду, яка розглядала справу щодо вбивства ветерана Віталія Олешка.
Тоді суд відпустив чотирьох обвинувачених під домашній арешт. А також дозволив поїхати нібито «на оздоровлення» до моря підозрюваному в організації вбивства Євгенові Бродському.
Проєкт PROSUD писав про біографії суддів, які ухвалювали ці рішення, і виявив їхні зв’язки з російською федерацію. Наприклад, син і батьки Богомолової регулярно відвідували росію. Тож аналітики проєкту ще 2020 року брали під сумнів об'єктивність Богомолової, адже її родичів росіяни могли використати для тиску.
Продатися за 10 тисяч дерев’яних
Ще одна суддя-зрадниця, яка вже сама не гребувала поїздками до рф після анексії Криму — голова Вовчанського суду на Харківщині Ірина Уханьова. Торік у травні їй оголосили підозру в держзраді.
Вона допомагала створити в місті окупаційний судовий орган на базі українського суду. Через чотири дні після повномасштабного вторгнення зібрала працівників апарату суду і намагалася переконати їх перейти на бік ворога. Як заохочення пропонувала 10 тисяч рублів. Перед звільненням Вовчанська, Уханьова втекла до рф. За українськими законами їй загрожує довічне ув’язнення.
«Якщо такі судді перетнули кордон із росією, дістати їх важче. Але немає нічого неможливого. Наша задача зараз — отримати вирок суду, щоб ці люди були покарані в майбутньому», — каже речниця ДБР Тетяна Сапьян.
Ще задовго до повномасштабної агресії суддя Уханьова потрапила у скандал. У 2016 році вона заборонила харківському активісту Максимові Корнієнку записувати на телефон відкритий судовий процес і викликала поліцію. А потім на 15 діб засудила самого Корнієнка — за нібито «злісну непокору» перед правоохоронцями.
Ця суддя проходила переатестацію у рамках судової реформи. Однак висновок щодо відповідності або невідповідності займаній посаді отримати не встигла, бо 2019 року влада розпустила Вищу кваліфікаційну комісію суддів через її неефективність.
У 2020 році Громадська рада доброчесності визнала Уханьову недоброчесною. Зокрема, підставою для негативного висновку стали її поїздки до росії.
«Суддя протягом 2018 року чотири рази відвідувала територію російської федерації. Дочка судді також протягом 2014–2018 років відвідувала територію російської федерації десять разів. Син судді також протягом 2014–2018 років відвідував територію російської федерації близько двадцяти разів. Даних про нагальну потребу в такому перебуванні на території російської федерації немає», — йшлось у висновку ГРД.
Фото: hromadske
Повісити мантії на цвях
Голова правління фундації DEJURE та член двох складів ГРД Михайло Жернаков пояснює, що громадянам із таким бекграундом немає місця у суддівському корпусі:
«Людина постійно їздила до рф, мала гарантії безпеки від тієї сторони, а потім виявилася зрадницею. Як “несподівано”. Ні майбутня ВККС, ні ВРП не мають “пропускати” суддів із такою біографією. Суддям потрібно визначатися зі своєю ієрархію цінностей. Якщо в тебе там майно, або тобі важливо туди їздити до родичів, наприклад, які не можуть із ліжка встати, то переставай бути суддею — їзди скільки хочеш».
Однак, і в найвищому органі суддівського самоврядування — Вищій раді правосуддя — також є члени, які відвідували рф або окуповані території після 2014 року. Наприклад, Сергій Бурлаков — його батько має російське громадянство. Або Юлія Бокова — їздила на окупований півострів, бо, як розповідала в коментарі hromadske, її хворій доньці лікарі призначили «кримське повітря». Брат членкині ВРП Олени Бондаренко — громадянин рф, а сестра періодично їздила до росії.
«Якщо люди, які є членами Вищої ради правосуддя, не бачили проблеми в тому, щоб їздити до росії після 2014 року, вони не побачать проблему щодо інших таких суддів, які робили те саме. Можливо, членам ВРП буде легко звільняти суддів-колаборантів, які пішли на співпрацю з окупаційними військами вже після повномасштабного вторгнення», — зазначає експертка ЦПК і членкиня двох складів ГРД Галина Чижик.
Чи відбудеться судова реформа?
Якби судова реформа була успішною, суддів-колаборантів було б менше, додає Чижик.
«Ми хочемо очищувати судову систему від недоброчесних, негідних суддів. Ідеться як про суддів, які ухвалюють свавільні, корупційні рішення, наживаючись на своїх повноваженнях, так і про суддів, які очевидно не почувають себе громадянами України, а радше користуються своїми повноваженнями й можливостями», — каже експертка.
Вона сподівається, що коли запрацює наступний склад повноважної ВККС, її члени враховуватимуть факти поїздок суддів на територію, контрольовану росією.
Процес переатестації суддів знову запуститься після того, як Вища рада правосуддя обере членів ВККС. У березні Конкурсна комісія за участю міжнародних експертів відібрала 32 кандидатів, із яких ВРП може призначити 16. Після цього почнеться перевірка двох тисяч суддів, які не встигли пройти її у минулому, а ще буде оголошений конкурс на понад дві тисячі нових суддівських посад.
—
Євгеній Шульгат, опубліковано у виданні hromadske