Перша підозра і встановлені збитки: Нацполіція продовжує слідство щодо корупції в “Київавтодорі”
Нацполіція добилася проміжних результатів у розслідуванні фактів можливої корупції на КК “Київавтодор”. Нещодавно правоохоронці вручили першу підозру в рамках слідства щодо “бюджетних розпилів” при здійсненні капітального ремонту бульв. Вацлава Гавела, який у 2018-2019 роках за 86 млн гривень виконувала азербайджанська “Акелік Груп”. В епіцентрі уваги слідчих опинився інженер авторського нагляду, який, ймовірно, “недогледів”, що під час робіт були встановлені менш якісні опори контактної мережі, наслідком чого стали втрати міського бюджету на суму 853,2 тис. гривень. При цьому, перелік порушень може бути доповнений, адже раніше слідчі припускали, що таким же чином підрядники “Київавтодору” працювали ще на більш ніж двох десятках об'єктів, і загальна сума збитків може сягати понад 100 млн гривень. Вочевидь, екскерівнику цієї комунальної корпорації та ексзаступнику голови КМДА Олександру Густєлєву (на колажі праворуч) вже слід “напрягтися”, адже ці історії мали місце саме в ті часи, коли він був “головним” у дорожній сфері столиці.
Як стало відомо, наразі правоохоронці розслідують факти можливих корупційних правопорушень, скоєних посадовцями комунальної корпорації (КК) “Київавтодор” та його підрядниками при здійсненні в столиці капітальних ремонтів об'єктів транспортної інфраструктури.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12018000000000666 від 1 листопада 2018 року, яке було відкрито Головним слідчим управлінням (ГСУ) Нацполіції. Фігурантам даного провадження інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) і ч.2 ст. 367 (службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки) КК України.
Що з'ясували правоохоронці
13 червня 2018 року між КК “Київавтодор” і азербайджанським ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет”, що діє через зареєстроване в Україні представництво, було укладено договір підряду на капітальний ремонт дорожнього покриття бульвару Івана Лепсе (назва після декомунізації – бульв. Вацлава Гавела) на ділянці від вул. Академіка Стражеско до вул. Академіка Каблукова у Солом'янському районі. Згідно з цією угодою, вартість робіт повинна була скласти 86,3 млн гривень. Того ж дня КК “Київавтодор” уклала договір з ТОВ “Інститут комплексного проектування об`єктів будівництва” (“ІКПОБ”) на здійснення авторського нагляду за проведенням вказаного ремонту (вартість послуги за договором – 14,7 тис. гривень).
Втім, ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет” не стало самостійно виконувати роботи, і вже невдовзі залучило для цього субпідрядника. Так, 16 липня 2018 року між представництвом цієї компанії та ТОВ “Сталь-Світ” було укладено відповідний договір субпідряду. Якими були його умови та який саме об'єм робіт взяло на себе “Сталь-Світ”, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, відомо, що серед іншого субпідрядник здійснював монтаж опор контактної мережі ОКМ-12. І саме цей напрямок робіт звернув на себе увагу правоохоронців.
Надалі КК “Київавтодор” перерахувало ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет” грошові кошти за вказаним договором у повному обсязі. В судових увалах по вказаному кримінальному провадженню не уточнюється, коли це сталося, але договір підряду був розрахований на термін до кінця 2019 року.
Вже під час слідства у Нацполіції встановили, що на зовнішній поверхні наземної частини опор, встановлених на бульв. Вацлава Гавела, було виявлене покриття світло-сірого кольору, яке “за морфологічними ознаками, елементним складом та неоднорідністю нанесення не відповідає покриттю, що нанесене способом гарячого цинкування”, як це передбачено договором підряду. Крім того, за інформацією слідства, на внутрішній поверхні наземної частини опор покриття взагалі було відсутнє, натомість були наявні сліди атмосферної корозії.
За результатами судової експертизи правоохоронці з'ясували, що покриття на зовнішній поверхні наземної частини опор за елементним складом та структурою насправді відповідає покриттю, що нанесено методом газотермічного напилення сплаву алюмінію і цинку товщиною 57-190 мкм. Усього мова йшла про встановлення 23-ох опор неналежної якості. Наслідком цього, згідно з висновками судових експертів стало те, що міському бюджету Києва було нанесено збитки на суму 853,2 тис. гривень.
Винним у такому порушенні слідчі вважають головного інженера ТОВ “ІКПОБ” (його ім'я та прізвище в судових ухвалах не вказано), який здійснював авторський нагляд за здійсненням цього капремонту. Мовляв, саме він неналежно здійснив контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту, не зафіксував “відступи” від проектних рішень при будівництві, не перевірив, чи використовувалися при капремонті конструкції, деталі, будматеріали і обладнання, які не відповідають проєктним рішенням тощо. Як наслідок – 10 березня 2023 року правоохоронці повідомили цьому інженеру про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вищезгаданою ч. 2 ст. 367 КК України.
Надалі слідчі Нацполіції звернулися до Печерського районного суду із клопотанням про обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. 21 березня 2023 року цей суд відмовив правоохоронцям у задоволенні такого клопотання і застосував до фігуранта даного провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Це значить, що підозрюваний мав прибувати до правоохоронців та до суду за кожним їх викликом, здати на зберігання слідчим закордонний паспорт тощо. Цей запобіжний заход діяв до 8 травня, і чи було його продовжено, у держреєстрі судових рішень інформації немає.
Цікаві подробиці
Варто зазначити, на початку розслідування правоохоронці вивчали в рамках даного провадження більш широкий перелік можливих порушень, але надалі, схоже, його було “звужено”. Вочевидь, це пов'язано з тим, що деякі з оприлюднених слідчими фактів буде важко довести в судовому порядку.
Так, зокрема, раніше правоохоронці повідомляли, що певні невстановлені посадові особи зобов'язали ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет” закуповувати опори контактної мережі та зупинки громадського транспорту у підконтрольних підприємств, зокрема – у ТОВ "Генпрофбуд". При цьому, слідчі встановили, що у разі відмови вказані особи нібито не підписували акти виконаних робіт та здачі об'єктів в експлуатацію.
Також поліцейським стало відомо, що продукція, яку виробляють ці ж постачальники опор, не відповідає технічним вимогам тендерної документації, а також відповідним нормам ДБН та ГОСТ. На думку правоохоронців, таким чином ТОВ "Генпрофбуд" економить кошти на виготовленні продукції з метою подальших відкатів посадовим особам КК "Київавтодор". Плюс до всього, за інформацією Нацполіції, посадові особи КК "Київавтодор" свідомо завищували вартість такої продукції ще до проведення закупівель шляхом включення завищених цін до проекту та тендерної документації.
При цьому, в судових ухвалах із посиланням на слідчих зазначалося, що КК "Київавтодор" закупило у ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет” 57 опор за ціною 101 тис. гривень (без ПДВ) на загальну суму 5,75 млн гривень (без ПДВ). Таким чином, загальна сума придбання опор з ПДВ становить 6,7 млн гривень, що, на думку правоохоронців, є суттєвою шкодою місцевому бюджету. І саме таку суму збитків для міської скарбниці спочатку “розрахували” слідчі.
Усього, як повідомляли слідчі, за такою схемою у Києві встановлювалися опори на 25 об'єктах протягом 2015-2019 років, а тому загальна сума збитків може становити понад 100 млн гривень. Цей факт, мовляв, підтверджується листом КП "Київміськсвітло" (цьому підприємству опори передаються на баланс після встановлення. – KВ) від 21 листопада 2018 року, наданим на запит слідчого.
Також у судових ухвалах повідомлялося, що фактичним власником та керівником ТОВ "Генпрофбуд" та інших компаній-постачальників опор, є особа, що має тісні стосунки з начальником управління капітального будівництва КК "Київавтодор", який є відповідальним за проведення капітальних ремонтів автошляхів у столиці.
Раніше в рамках слідства правоохоронці, серед іншого, допитали в якості свідків генерального директора КК “Київавтодор” (вони змінювалися, і в ухвалах не уточнюється, хто саме спілкувався зі слідчими. – KВ) та начальника управління капітального будівництва цієї комунальної корпорації; провели обшуки у офісі “Киїавтодору”, за адресами, де здійснюють діяльність підприємства, які задіяні у злочинній схемі, а також за місцями проживання фігурантів даного провадження; здійснили негласні слідчі (розшукові) дії тощо.
А тому, приймаючи до уваги такий масив виконаної слідчими роботи, а також враховуючи той факт, що правоохоронцям ще потрібно віднайти, хто саме міг “заробити” за рахунок здорожчання опор, вочевидь, найближчим часом в рамках даного провадження будуть вручені нові підозри.
Про фігурантів справи
ВАТ “Акелік Груп” (до 2018 року – ВАТ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет”) – це азербайджанська будівельна компанія, яка була створена в 2011 році та має у своєму портфоліо низку інфраструктурних проєктів у Грузії, Казахстані, Україні, Албанії та інших державах. Переважно вона займається будівництвом доріг та систем водопостачання. Головою правління цього акціонерного товариства є азербайджанський бізнесмен Сулейман Бабаєв. В Україні, як і в інших державах, “Акелік Груп” працює через представництво, про яке згадувалося вище і яке базується на вул. Генерала Алмазова, 18/7.
Примітно, що за тією ж адресою зареєстроване ТОВ “Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет”, співзасновником якого є саме азербайджанське ВАТ “Акелік Груп”, а кінцевим бенефіціаром – вищезгаданий Сулейман Бабаєв. Ще одним співзасновником вказаного ТОВ є мешканець села Погреби Броварського району Київщини Анар Таіров.
Останній з лютого 2011 року до листопада 2014 року очолював громадську організацію (ГО) “Спілка азербайджанської молоді в Україні”. Також він перебував або досі перебуває у центральній раді ГО “Всесвітня спілка азербайджанської молоді”. Організація примітна тим, що до неї, окрім інших впливових осіб Азербайджану, входили або й досі входять Лейла та Мехрібан Алієві – відповідно старша дочка і дружина президента Азербайджану Ільхама Алієва.
Як раніше повідомляла, ”Акелік Груп” почало отримувати підряди від столичної влади в той час, як мер Києва Віталій Кличко став їздити у відрядження до Баку. У 2017 році він як мінімум двічі бував в Азербайджані – у квітні та жовтні. Вперше столичний голова відвідував цю країну на запрошення голови виконавчої влади Баку Гаджибали Абуталибова “з метою проведення переговорів щодо поглиблення двосторонньої співпраці”. Восени того року Кличко, окрім Абуталибова, зустрічався в Баку з президентом країни Ільхамом Алієвим.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Сталь-Світ” (субпідрядник капремонту на бульв. Вацлава Гавела) було зареєстроване у квітні 2017 року. Керівником компанії є Олексій Пастернак, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець Києва Віктор Березовський.
ТОВ “Генпрофбуд” (постачальник опор) було зареєстроване у березні 2011 року. Його керівником є Паата Едішерашвілі, засновниками – кіпрська компанія “Бенстеп ЛТД”, а кінцевим бенефіціаром – мешканка міста Буча Київської області Любов Холеван.
За інформацією “Харківського антикорупційного монітору”, ТОВ “Сталь-Світ” і ТОВ “Генпрофбуд” пов'язані між собою. Зокрема, мова йде про те, що під час обшуків в рамках одного з кримінальних проваджень правоохоронці знайшли печатки цих компаній за однією адресою. Крім того, за даними бази аналітики публічних закупівель Clarity-Project, обидві компанії активно співпрацювали з харківським КП “Міськелектротранс”: ТОВ “Генпрофбуд” уклало з цим підприємством 42 договори на суму 21,8 млн гривень, а ТОВ “Сталь-Світ” – 69 договорів на суму 15,5 млн гривень.
Діяльність ТОВ “Генпрофбуд” неодноразово звертала на себе увагу правоохоронних органів. Зокрема, у 2017 році харківські ЗМІ повідомляли, що СБУ перевіряє цю компанію на причетність до фінансування тероризму. В рамках відповідного кримінального провадження слідчі попередньо встановили, що ТОВ “Генпрофбуд” перераховувало кошти своєму субпідряднику ТОВ "Контингент 79", директор якого в подальшому направляв ці фінансові ресурси на користь "народної міліції ДНР". Вказані кошти ТОВ “Генпрофбуд” отримувало від вищезгаданого КП "Міськелектротранссервіс", на замовлення якого компанія реалізувала різні інфраструктурні проєкти.
У свою чергу, ТОВ “ІКПОБ” (здійснювало авторський нагляд за проведенням ремонту бульвару Вацлава Гавела) було зареєстроване у вересні 2015 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є кияни Андрій Фаль, Олександр Фоменко, Андрій Козюк та Іван Войтович, який також є керівником даного ТОВ.
Дана компанія є одним із найвідоміших проєктантів об'єктів транспортної інфраструктури України. За інформацією Clarity-Project, на її рахунку 153 договори, укладені з різними комунальними і державними структурами на суму більш ніж 193 млн гривень. Серед її найвагоміших робіт – проєктування будівництва шляхопроводу біля ТРЦ “Фабрика” у Херсоні, розробка проєктно-кошторисної документації проєкту траси від державного кордону з Угорщиною до автодороги М-24 у Закарпатській області тощо.
Як повідомлялось, у 2019-2021 роках у ТОВ “ІКПОБ” мав місце серйозний корпоративний скандал, під час якого вищезгадані Козюк і Фоменко звинувачували Фаля і Войтовича у захопленні активів компанії та її фактичній паралізації. При цьому, Андрій Козюк уточнював, що його колишні компаньйони мають впливового покровителя – ексзаступника директора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) та засновника девелоперської компанії “Saga Development” Андрія Вавриша.
Генеральним директором КК “Київавтодор” з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко (на колажі ліворуч). Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника. Попередником Федоренка на цій посаді був Володимир Гузема, який також тимчасово очолював “Київавтодор” з лютого по травень 2020 року. Наразі Гузема є заступником генерального директора КК “Київавтодор” з розвитку виробництва. Згаданим вище управлінням капітального будівництва КК "Київавтодор" з 4 квітня 2017 року керує Павло Монастирний.
Зазначимо, що розслідувані правоохоронцями події мали місце у той період, коли даною КК керував Олександр Густєлєв – він був генеральним директором “Київавтодору” з 16 березня 2015 року до 24 лютого 2020 року. Нагадаємо, після цього, з 24 лютого 2020 року по 1 грудня 2021 року Густєлєв займав посаду заступника голови КМДА і за розподілом обов'язків курував сферу дорожньо-транспортної інфраструктури. Як неодноразово повідомляла КВ, депутати Київради неодноразово критикували діяльність Олександра Густєлєва в контексті неякісних дорожніх ремонтів, а правоохоронці прямо вказували, що деякі корупційні схеми в КК “Київавтодор” здійснюються саме з його відома.
КК “Київавтодор” підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко.