У Швейцарії арештували активи олігарха Жеваго, який дав хабаря судді Князєву
У Швейцарії арештували понад 113 млн доларів на рахунках компаній, кінцевим бенефіціарним власником яких акціонер банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго.
Про це у середу, 17 травня, повідомило Державне бюро розслідувань. За їх даними, арешт здійснено в рамках розслідування про розтрату коштів банку "Фінанси та кредит" з боку Жеваго та його спільників, що завдало шкоди інтересам держави та вкладників фінустанови.
"На даний момент заарештовано майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості", – йдеться у повідомленні.
Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта.
У ДБР отримали повідомлення від швейцарських органів, що сума активів, наявна на заморожених рахунках, перевищує 113 млн доларів. Зараз бюро вживає заходи щодо передання арештованих коштів за сприяння швейцарської сторони до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Ці гроші були арештовані за ухвалою Печерського райсуду Києва від 26 жовтня 2022. ДБР співпрацює зі швейцарськими органами юстиції над поверненням заарештованих активів олігарха-втікача в Україну.
Нагадаємо 28 грудня стало відомо, що французька поліція взяла під варту екснардепа та українського олігарха Костянтина Жеваго, якого підозрюють у розтраті 2,5 млрд гривень. Політика вдалося затримати 27 грудня в одному з готелів Куршевеля.
10 січня з'явилась інформація, що суд ухвалив відпустити Жеваго з-під арешту під заставу розміром 1 млн євро. Олігарх вніс кошти і продовжує перебувати у Франції.
Водночас, голова Бюро економічної безпеки Вадим Мельник 2 березня у коментарі для преси виключив можливість політичного впливу на правоохоронців у справі щодо несплати ренти комбінатами Костянтина Жеваго. За його словами, процес передбачає великі обсяги робіт, необхідні слідчі дії та аналітичні дослідження, а розпочати одне провадження проти всіх суб’єктів не дозволяє Кримінально-процесуальний кодекс – саме цим спричинене певне "зволікання" у доведенні справи до суду.