Столична громадськість вимагає від Віталія Кличка вигнання “Інтергал-Буду” з 94 гектарів Біличанського лісу
Столична громадськість вимагає від міського голови Віталія Кличка не допустити забудову більш ніж 94 га землі в Біличанському лісі. На думку киян, для цього столична міськрада повинна відмовити ТОВ “Літораль” у поновленні договорів оренди відповідних п'яти ділянок біля табору "Лісовий Артек", а також посприяти їхньому включенню до меж НПП “Голосіївський”. У іншому випадку, як вважають активісти, існує ризик забудови цієї землі, що загрожує існуванню різних тварин і рослин, у тому числі й червонокнижних. При цьому, на думку захисників лісу, в даному випадку оголошення цієї локації парком, а також “фіксація” в орендних угодах різних природоохоронних зобов'язань не може бути панацеєю. Що цікаво, наразі на цій землі де-юре можна будувати лише об'єкти рекреаційного призначення, але що саме ТОВ “Літораль” збирається там зводити насправді, наразі невідомо. Адже ця компанія входить до неформальної групи “Інтергал-Буд”, яка в першу чергу спеціалізується на будівництві житлових багатоповерхівок.
Як стало відомо, наразі на розгляді міського голови Києва та голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталія Кличка знаходиться відкрите звернення голови Громадського комітету за збереження Біличанського лісу Вероніки Агеєвої "Про небезпеку, яка склалася для природного комплексу Біличанський ліс, та необхідність термінових дій".
Відповідний документ датований 8 травня 2023 року. Вероніка Агєєва вимагає від очільника столиці терміново вжити юридичні та організаційно-правові дії щодо відмови ТОВ "Літораль" в укладенні на новий строк договорів оренди п'яти ділянок в Біличанському лісі загальною площею 94,1 га (кадастрові номери – 8000000000:75:639:0001; 8000000000:75:640:0001; 8000000000:75:641:0004; 8000000000:75:642:0004; 8000000000:75:646:0004), а також повернути ці ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення і зарезервувати на них території для розширення меж Національного природного парку (НПП) "Голосіївський".
Чому цю землю треба рятувати
У зверненні Вероніки Агеєвої повідомляється, що ТОВ "Літораль" з квітня 2008 року було орендарем вищезгаданих ділянок, які розташовані біля оздоровчого табору "Лісовий Артек" (стара назва – "Світанок"). Термін дії відповідних орендних договорів, укладених між вказаною компанією та міськрадою, сплив 10 квітня 2023 року. Наразі відомо, що ТОВ “Літораль” планує “подовжити” своє перебування на вказаній землі ще на 15 років – відповідне клопотання стосовно поновлення орендних угод компанія направила до Київради ще в грудні 2022 року. Втім, як вважає Вероніка Агеєва, міськрада не повинна підтримувати таку ініціативу, а натомість має письмово повідомити компанії про заперечення щодо пролонгації цих договорів.
Свою позицію громадська активістка обгрунтовує декількома факторами. Зокрема, як зазначає Вероніка Агеєва, ці п'ять земельних ділянок на сьогодні з усіх боків межують з територією НПП "Голосіївський", але де-юре вони не мають природоохоронного статусу і фактично є "дірками у тілі нацпарку". Такий казус громадська активістка пояснює тим, що коли в 2014 році Біличанський ліс було включено до складу НПП "Голосіївський", вищезгадані 94,1 га землі вже перебували в оренді у ТОВ "Літораль". Тому Вероніка Агеєва вважає логічним, щоб дані ділянки також були включені до складу нацпарку, що має забезпечити його цілісність та нормальне функціонування.
Ділянки, на які досі претендує ТОВ “Літораль”
Громадська активістка уточнює, що у разі поновлення договорів оренди на новий строк ці земельні ділянки будуть забудовані, що спричинить потужний антропогенний тиск на суміжні території як самого НПП “Голосіївський”, так і заплави річки Нивка, яка знаходиться поруч та вирізняється великим біорізноманіттям (у тому числі водних і коловодних птахів і плазунів, а також червонокнижних рослин). За словами Вероніки Агеєвої вже зараз ця частина Біличанського лісу “деградує”, що є наслідком забудови прилеглих до нацпарку вулиць (у тому числі – житловими комплексами і самочинними гаражами) та відсутності контролю за відвідувачами даної зеленої зони. Мова йде про численні багаття, стихійні смітники, витоптування трав'яного покриву тощо.
Вероніка Агеєва уточнює, що навіть якщо “прописати” в орендних угодах певні запобіжники, які повинні нівелювати можливість знищення Біличанського лісу, ситуацію це не виправить – причиною цього громадська активістка називає недосконалість законодавства та його постійні зміни. Серед таких запобіжників вона назвала, зокрема, суттєві обмеження щодо відсотка забудови ділянок (до 2%) та висотності будівель (не більше 2-х поверхів), оформлення конкретних зобов'язань орендаря щодо збереження природи на вказаній землі, фіксація права Київради на дострокове розірвання договорів оренди в односторонньому порядку в разі порушення зазначених умов тощо.
Громадська активістка вважає, що лише встановлення на вказаних ділянках природоохоронного режиму (приєднання до НПП “Голосіївський”) може допомогти зберегти цю частину Біличанського лісу. Навіть створення на цій землі парку або скверів – не варіант, бо може призвести до виникнення проблеми розповсюдження рослин, які не характерні для цієї території.
Також у зверненні до столичного мера нагадується, що майже 3 тис. га території Біличанського лісу намагається “відібрати” у Києва влада сусіднього селища міського типу Коцюбинське, а наслідком цього може стати забудова даного природного комплексу. Вероніка Агеєва уточнила, що наразі Київрада доводить право столичної громади на цей ліс в судовому порядку, а тому депутати міськради та виконавча влада столиці мають “продемонструвати своїми справами, що вони щиро зацікавленні в збереженні об'єкту природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнонаціонального значення, поліпшенні екологічної ситуації мегаполісу та виправленні помилок “попередників”.
Окремо зазначається, що ТОВ “Літораль”, “на щастя для природи і киян”, не виконало положення договорів оренди щодо строків забудови земельних ділянок – нічого не встигла там звести. Хоча, як вказала Вероніка Агеєва, у направленому до Київради клопотанні ТОВ “Літораль” повідомило про “повне виконання умов договорів”.
Передісторія
12 липня 2007 року Київрада рішенням №1092/1753 погодила передачу трьох ділянок у Святошинському районі загальною площею 94,1 га (27,8 га, 26,5 га і 39,6 га) в оренду ТОВ “Літораль” для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок". Термін оренди мав скласти 15 років.
На момент здійснення цього землевідводу вказані ділянки відносилася до 64-67-го та 73-го кварталів комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство” (КП “Святошинське ЛПГ”) і входили до категорії земель лісового фонду. Натомість, згідно з рішенням міськради, ці ділянки були виключені зі згаданої категорії та переведені до земель запасу рекреаційного призначення.
Ще до підписання орендних угод ці три ділянки були поділені на п'ять вищезгаданих ділянок – площею 27,4 га, 25,5 га, 25,4 га, 7,4 га і 6,5 га відповідно. Це було зроблено під час винесення меж цієї землі в натуру (на місцевість). Врешті-решт, 10 квітня 2008 року між столичною міськрадою і ТОВ “Літораль” було укладено п'ять договорів оренди вказаних ділянок.
Протягом 2008-2010 років оскаржити цей землевідвід у порядку господарського судочинства намагалася прокуратура Києва, яка подала позов щодо визнання протиправним і скасування рішення Київради №1092/1753 від 12.07.2007 року. Свої вимоги правоохоронці пояснювали тим, що міськрада, передаючи вказані ділянки в оренду, порушила низку вимог земельного, водного та містобудівного законодавства.
Зокрема, мова йшла про те, що цю землю не можна було відводити під забудову, оскільки вона не входила в межі будь-якого затвердженого детального плану території (ДПТ). Також в прокуратурі зазначали, що столична влада не з'ясувала належності цих ділянок до земель територіальної громади Києва чи до земель державної власності. В даному випадку мова йшла про те, що якщо вказаними ділянками володіла держава, то їхній відвід міг здійснювати лише Кабінет Міністрів України – такі вимоги передбачені для ділянок площею понад 1 га, що відносяться до лісів або земель природоохоронного призначення.
Крім того, в прокуратурі вказували на те, що проєкт відведення землі не було погоджено з Державним управління охорони навколишнього природного середовища Києва, а межі землекористування не були погоджені з користувачем суміжної земельної ділянки — Інститутом рибного господарства Української академії аграрних наук.
Втім, переконати служителів Феміди правоохоронці так і не змогли – 20 квітня 2010 року Вищий господарський суд повністю відмовив прокуратурі в задоволенні її вимог. В рамках цього судового спору було встановлено, що ці ділянки все ж відносяться до земель комунальної власності, а тому їхній відвід повинна була здійснювати саме міська влада, а не Кабмін.
Нагадаємо, 1 травня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов своїм Указом №446/2014 змінив межі національного природного парку “Голосіївський” (створений Указом Президента Віктора Ющенка №794 від 27 серпня 2007 року), включивши до його складу 6462,62 га лісів Святошинського лісопаркового господарства. Серед іншого, до складу вказаного об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ) було включено й Біличанський ліс. Цей факт надалі в якості аргумента проти забудови вищезгаданих 94,1 га землі і будуть використовувати громадські активісти.
Як зазначалося вище, протягом наступних років усі вказані п'ять ділянок фактично не використовувалися – це доводить акт їхнього обстеження, яке 8 березня 2023 року здійснили фахівці Департаменту земельних ресурсів КМДА. Зокрема, під час виїзду чиновникам стало відомо, що території всіх вищевказаних ділянок захаращені, в їхніх межах ростуть багаторічні насадження листових та хвойних порід дерев. Крім того, у квітні 2023 року Департамент земельних ресурсів у відповідь на одне зі звернень Вероніки Агеєвої підтвердив, що на цій землі відсутні об'єкти нерухомого майна.
Дійові особи
За даними аналітичної системи, столичне ТОВ “Літораль” було зареєстроване у листопаді 2001 року. Керівником компанії зазначено Богдана Гедза, засновниками – ТОВ "Булат", ТОВ "Веста-І", ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" і ТОВ "Стар Білдінг".
Система Youcontrol відносить ТОВ “Літораль” до групи “Інтергал-Буд” яка об'єднує понад 80 компаній, які працюють у сфері житлової та комерційної нерухомості. Портфоліо цієї групи нараховує близько 70 об'єктів загальною площею понад 3,8 млн кв. м. Нагадаємо, “Інтергал-Буд” традиційно пов'язують з Володимиром Зубиком (на колажі праворуч) – президентом однойменної неприбуткової організації Асоціації Підприємств будівельників “Інтергал-Буд”, одним з найбагатших людей України (за версією журналу “Фокус”, 44 місце у ТОП-100, 247 млн доларів), народним депутата V-VIII скликань Верховної Ради (у VII скликанні був обраний від “Партії регіонів”).
Як раніше повідомлялось, “Інтергал-Буд” неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів через свої житлові забудови у Києві.
Наприклад, наразі столична прокуратура намагається повернути до комунальної власності громади міста ділянку площею 4,95 га у пров. Приладному, 10, на якій ПрАТ “КДЕЗ "Вугілля" (компанія входить до орбіти “Інтергал-Буд”) майже завершило будівництво ЖК “Академ-Квартал”. Відповідний позов було подано у зв'язку з тим, що дана земля використовувалась не за цільовим призначенням, адже договір її оренди передбачав лише експлуатацію раніше побудованих промислових будівель.
Ще раніше, у травні 2019 року, цією забудовою зацікавилися у Державному бюро розслідувань (ДБР). В рамках відповідного слідства правоохоронці навіть встановили, що будівництву житла в промзоні без отримання відповідних дозвільних документів могли сприяти посадовці Київради, КМДА і Держархбудінспекції (ДАБІ). Втім, станом на сьогодні відповідне кримінальне провадження фактично “заморожене”. Жодних результатів чомусь не дала і службова перевірка діяльності очільника містобудівного департамента КМДА Олександра Свистунова, якого депутати міськради восени 2020 року обвинувачували в отриманні хабара за спроби легалізувати дану забудову.
Нагадаємо також, що у Києві регулярно виникають скандали стосовно можливої забудови “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до НПП “Голосіївський”. Причиною цього є те, що наразі не існує чітких механізмів протидії забудовникам, адже кордони НПП “Голосіївський” де-юре досі не встановлені.
Справа в тому, що КМДА, протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку, так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк чітко існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня.
Що стосується історії стосовно “адміністративно-територіальної” приналежності 3 тис. га Біличанського лісу, про яку згадали в зверненні до Кличка його захисники, то вона де-юре тягнеться з жовтня 2021 року, коли Бучанська райрада включила вказаний “шмат” зелених насаджень до меж селища Коцюбинське. На Хрещатику, 36 з такими діями своїх “приміських” колег не погодилися, хоча всі знають про ще одну проблему – юридичну невизначеність меж самого Києва. Не дивлячись на це, депутати столичної міськради і чиновники КМДА заявили, що цей ліс відноситься до столиці і його“трансфер” до складу сусіднього населеного пункту можливий лише за умови погодження з владою Києва, чого в даному випадку не було.
Щоб довести свою правоту, Київрада ініціювала оскарження рішення щодо затвердження меж Коцюбинського. Після того, як столичний муніципалітет програв у суді першої інстанції, наразі ця справа розглядається Шостим апеляційним адмінсудом.
Наразі також триває скандал щодо можливої забудови двох ділянок землі на іншому кінці Біличанського лісу – на вул. Оленівській (в п'яти кілометрах на північний схід від землі, на яку досі претендує ТОВ “Літораль”).
Так, громадський актив столиці виступає проти того, щоб на вказаній території було зведено пожежне депо. Свою незгоду мешканці Києва пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об'єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення лобіює неназваний депутат Київради. На Хрещатику, 36 поки що підтримують вимоги громади, принаймні на словах – зокрема, вже було заявлено, що роботи там не мають відбуватися, а чиновники повинні зайняти “активну позицію”. У Держслужбі з надзвичайних ситуацій, яка повинна будувати і використовувати це депо, дану історію не коментують. Лише вказують на те, що “пляма забудови” буде погоджена громадськістю.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.