У Берліні відбувся Міжнародний семінар за участю представників України - «Футбол і культура футбольних уболівальників у відкритому суспільстві».

Міжнародний семінар для учасників з Білорусі, України та Росії «Футбол і культура футбольних уболівальників у відкритому суспільстві» пройшов в Берліні на початку жовтня. Це чергова частина проекту «ФАН-ПРОЕКТ БЕРЛІН». Чому черговий? Та тому, що йому вже кілька років, зустрічі з гостями регулярні, і циклічність періодична. Представники України, Білорусі та Росії зібралися в Берліні пообсуждать футбольну і в цілому спортивну тематику, подивитися рівень розвитку не тільки клубів, але і найголовніше, розвиток фан-руху, на власні очі переконатися - на якому рівні стан відносин між клубами, керівництвом, гравцями і уболівальниками , фанатами і ультрас. І звичайно оцінити рівень роботи клубів, прес-служб і розвиток футбольної інфраструктури, не тільки для команд і клубів, а й для самих уболівальників і їх об'єднань.

17 представників ЗМІ, прес-служб клубів, представники федерацій, працівників команд по роботі з уболівальниками і просто незалежних журналістів були запрошені до Німеччини за принципом досить жорсткого відбору організаторів, які намагаються на протязі тривалого часу залучати до роботи в семінарі різноманітних людей в спорті і в зокрема в футболі. Для гостей організували велику, насичену робочу і культурну програму. У перший день семінару, в офісі Берлінського фан-проекту була зустріч зі спікерами. Сам офіс проекту, дуже креативно розмальований і викликає симпатію в перший же погляд, також має в своєму розпорядженні до роботи і до відпочинку, до формального і неформального способу спілкування. Тут є і офісна частина і невеликий музейчик. День почався з лекції Томаса Jelinski, який представив роботу Fanprojekt Berlin і соціальні освітні фан-проекти в Німеччині. Також була презентація: «Фан-проекти в Німеччині» і Берліні від керівника федерації футболу столиці - Ральфа Буша. Для присутніх учасників семінару було цікаво дізнатися про нюанси цих проектів. Про взаємовідносини між фан - об'єднаннями, клубами, федерацією, міськими та федеральною владою і простими вболівальниками. Ментальність тут дещо інша і відрізняється від нашої дійсності. Це накладає певний відбиток і на розвиток суспільства в цілому. Природно і на розвиток футболу і футбольних рухів навколо нього. Фактично всі представники федерації, фан-об'єднань, а іноді навіть і членів правління, президентів клубів працюють на волонтерських засадах.

Далі учасників семінару очікував стадіон дебютанта Бундесліги ФК «Уніон Берлін». Арена є в своєму роді унікальною на сьогоднішній момент. Вона вміщає 22 012 глядачів і з них лише 3700 є сидячими, що суперечить нормам Бундесліги. Однак «народної команді» пішли назустріч і зобов'язали за рік довести цифру сидячих місць до 8000. Тому найближчим часом почнеться реконструкція стадіону та додасться другий ярус. Взагалі тут все говорить про унікальність клубу і його уболівальників. Сам комплекс розташований в південно-східній частині Берліна. Практично в лісовій зоні. Про це нагадує і будиночок лісника, розташований неподалік від стадіону. Перед фасадом скульптура, що нагадує про значущу подію. FC Union відсвяткував один з найбільших тріумфів в історії клубу і виграв Кубок Східної Німеччини в 1968 році. Неподалік розташований і клубний фан-шоп. А делегацію вже чекали в прес-центрі Уніона. Тут відбулося спілкування з керівником клубу зі зв'язків з громадськістю Christian Arbeit. Після стартового ознайомлення і численних питань презентовано документальний фільм присвячений історії клубу, який пишається своїми уболівальниками. Вболівальниками, які фактично містять клуб і допомагають йому у важкі часи. Вболівальниками, які самостійно, на волонтерських засадах будують стадіон і роблять все можливе, щоб клуб був по справжньому народним і належав саме їм.

В ході екскурсії по стадіону і його околицях ми зайвий раз переконалися в цьому. Робота семінару в цей день не закінчилася. Зустріч з представниками фан-об'єднання з «Eiserne Hilfe». Спікерами в цей день виступили Thomas Matscheroth, голова відділу уболівальників і членів (FuMA), який розповів про різноманітну роботі добровольців і фан членів відділу ФК Юніон Берлін. А Treffen mit Bea і Айзерн Хільфе повідомила про роботу юридичної допомоги та соціальної роботи для шанувальників клубу, особливо серед підлітків. Після було вже неформальне і тепле спілкування учасників семінару.

Черговий день семінару видався вільним, оскільки в цей день Німеччина святкувала символ свого об'єднання - Руйнування та знесення Берлінської стіни, яка багато років роз'єднує народ. І хоча це історична подія сталася в листопаді, державне свято «День Єдності» відзначають саме 3 жовтня, до речі в останні дні Октоберфесту. Учасники семінару, особливо журналісти, вирішили цей день присвятити вивченню пам'яток столиці Німеччини, але вийшло все набагато цікавіше і більш насиченим, ніж очікувалося. З самого ранку, коли в місті було відносно небагато людей, були оглянуті Рейхстаг, Бранденбурзькі ворота (Brandenburger Tor), центральна вулиця Унтер-Ден-Лінден, Музейний острів столиці, знаменитий Александрплац, старі квартали Берліна і багато іншого. Цілеспрямовано ми відвідали КПП Чарлі (Checkpoint Charlie) - Історичний пам'ятник - КПП на кордоні, що розділяла Східний і Західний Берлін, з викладеною на бруківці лінією Берлінської стіни. Історична реальність, застигла на роки, а може і на століття. Хтозна?

Організатори запропонували подивитися на демонстрацію німців, які підтримують принципи нацизму, фашизму і націонал-соціалізму. А також поспостерігати за їхніми супротивниками, анти-фашистами, представників демократів і людей, що пропагують свободу і рівність. Вдалося і поспостерігати і взяти участь. Спочатку так звані «наці» збираються на площі за центральним залізничним вокзалом Берліна (Berlin Hauptbahnhof). Нам вдалося не тільки зблизька подивитися на дійство, а й проникнути вглиб натовпу і розчинитися серед агресивних молодиків, серед яких до речі були і люди похилого віку та молоді люди. Серед інших транспарантів і прапорів побачили ми і триколор сусідньої країни. І на наше запитання (на німецькому природно) - яке відношення він має до цього зборища нам дали відповідь - що підтримка від них є. Яка, на якому рівні нам не уточнили. В цілому такі мітинги і ходи існують в Берліні не так вже й багато, років 5. Якраз з 2014 року ... Далі наша увага була прикута до перехрестя Райнхардтштрассе і Фрідріхштрассе, якраз навпроти знаменитого «Фрідріхштадтпаласт» - Історичного і знаменитого театру з естрадними ревю і іншими уявленнями. До речі тут же в підвалі розташований і комедійний клуб. Саме це місце і стало одним з перетинів двох мітингів різних сторін. Ми знову опинилися в самій гущі подій і зізнатися дивитися на це було і цікаво, і весело, і смішно і десь огидно. Ціла гама почуттів і емоцій Напруга витало в столичному повітрі, але поліція спокійно і впевнено контролювала ситуацію.

Завершився день загальним вечірнім святкуванням Дня Єдності. Все берлінці і гості міста збираються ввечері на довгій алеї біля Бранденбурзьких воріт і веселяться від душі. Тут дійсно дуже багато відпочиваючих. Тут і концерти, і різноманітні «фаст - фуди» з традиційним пивом і величезними сосисками, різноманітні програми і просто гарний настрій. Було приємно просто зануритися в цю атмосферу - атмосферу щастя, доброзичливості, свободи і незалежності. Незважаючи на вихідний, цей день також дав поживу для роздумів, бо пізнати всі нюанси суспільства, менталітету людей іншої країни можливо лише при більш тісному контакті з ними, розумінні їх через саме суспільство, або через події відбуваються з ними.

Черговий день семінару в Берліні розпочався з лекції віце-президента Берлінської футбольної асоціації (BFV) Berliner Fußball-Verband E. V. Герда Лісеганга (Gerd liesegang), який розповів багато цікавого про соціальну роботу та боротьбі з дискримінації в Берліні і столичному футболі. Цікаво було дізнатися про розвиток аматорського та аматорського футболу Берліна, про організацію змагань і про ставлення уболівальників, батьків до клубів і тренерам. Цікавий факт, що багато хто з числа учасників та їхніх батьків також проводять велику волонтерську роботу. Багато уваги приділяється міжнародним командам, які об'єднуються і створюють клуби за національною ознакою. Відзначимо кілька фактів. У Берліні налічується понад 300 повномасштабних футбольних полів (не рахуючи міні футбольних і 7 на 7), щосуботи та неділі федерація проводить близько 1900 матчів, і це тільки в столиці! Організатори семінару Peter Liesegang і Ingo Petz відзначили, вони раді, що Gerd liesegang підтримують їх проект вже кілька років. Друга зустріч також була цікавою. Запрошені спікери, представники фан-платформи футбольного клубу Бабельсберг - Міа і Пітер говорили про роботу Берлінської Асоціації «Gesellschaftsspiele», яка вже багато років організовує та здійснює проекти соціальної політики в сфері футболу і фан-культури. В кінці дня пройшла лекція голови Футбольного клубу Tennis Borussia Berlin Франціски Хоффман, яка розповіла про роботу в їх футбольному клубі, про історію і багатьох цікавих фактах змісту і політиці управління клубом. Зокрема вразило ставлення членів правління і уболівальників до потенційних інвесторів. Тут першочергове завдання не дозволити спонсорам заволодіти контрольним пакетом акцій клубу - 51%. Це робиться для того, щоб саме вболівальники команди залишалися управлінським головною ланкою в цьому ланцюжку.  І така тенденція відбувається в усьому німецькому футболі, навіть в Бундеслізі. Хоча зізнаємося відверто, останнім часом стримувати натиск великих грошей стає все важче. В цілому Франциска Хоффман досить відверто поділилася багатьма своїми думками про розвиток клубу і в цілому німецького футболу, ролі фан-платформ і об'єднань в суспільстві, а також участі в футбольному клубі на добровільних засадах, адже багато, навіть на керівних постах, працюють на волонтерських засадах , в тому числі і сама вона.

Після цього ми вирушили на стадіон Моммсен на матч п'ятого Оберліги, де господарі, лідери в в турнірній таблиці, ФК Тенніс- Боруссія Tennis Borussia Berlin брали клуб Людвігсфельдер. Ludwigsfelder FC. Сама арена носить офіційну назву SCC Berlin (Sport-Club Charlottenburg e.V., належить федеральним властям Берліна і знаходиться в складі спортивного комплексу Tennis club SCC Berlin e.V. Футбольний клуб разом ще з однією командою орендують цей стадіон і виступають по черзі.

Це історичний стадіон, названий на честь Теодора Моммсена (1817-1903 рр.), Німецького історика і лауреата Нобелівської премії, раніше був домом для спортивних клубів Шарлоттенбург (SCC). У період з 1950 по 1956 рік під час ремонту, в будівлю були внесені деякі структурні зміни. У 2000 році було встановлено електронне табло. Стадіон вміщує 15 000 чоловік, 1800 з яких є критими місцями на трибуні. Зараз з міркувань безпеки DFB обмежив кількість до 11 500. У середньому матчі команди ФК Тенніс- Боруссія відвідують від 40 до 1300 уболівальників, які є постійними відданими фанами клубу. Ціна квитка на матч єдина і становить 8 євро. Якщо ти купуєш спеціальний квиток за 12 євро, то частина грошей йде на добродійність і бюджет клубу. Якщо ти робиш це регулярно, то ти стаєш одним із спонсорів клубу. Відвідавши стадіон, наша делегація оглянула місцеві «пам'ятки» - а саме невеликий музей клубу, фан шоп, місцевий паб, поспілкувалися з керівництвом та вболівальниками. Перекусивши оригінальні, чисто футбольні, гарячі закуски (а справа була ввечері при дуже низькій температурі і холодному вітрі), ми насолодилися повною мірою атмосферою футбольного свята в п'ятій німецької оберліга. 493 глядача, а разом з нами і більше 500, створили на стадіоні атмосферу свята і доброзичливості. Примітний момент - у кожної команди був свій осередок фан-сектора. Навіть у скромних гостей була група підтримки, кістяк якої склало число декількох багатодітних сімей. І ця атмосфера стала навіть цікавіше, ніж сам матч, котрий завершився розгромом 9-0 на користь господарів. Що цікаво, тренер переможців Dennis Kutrieb обіграв в цій зустрічі свого колишнього наставника Volker Löbenberg, який зазначив зі смутним і сумним виглядом на прес-конференції, що так буває ... Прес-конференція порадувала нас своїм креативом і новизною для нашого футбольного бомонду. Сам захід провели прямо в пабі стадіону. У присутності уболівальників команд, які в цей момент в процесі спілкування поглинали пиво у величезних кількостях, в присутності двох президентів клубу ФК Тенніс- Боруссія, і нинішнього і колишнього, в присутності кількох журналістів, перед початком конференції з похмурим, сумним і пригніченим виглядом тренер програла команди Volker Löbenberg і його погляд фокусувався лише на обов'язкові атрибути прес конференції футболу в Німеччині. Це два види пива і мінеральна вода ... Сама ж прес конференція пройшла також в доброзичливій обстановці, і толерантною тиші, не дивлячись на паб і присутність фанатів і вболівальників, які весело і тепло вітали тренерів обох команд, а також і ведучого заходу, який говорив в результаті більше , ніж тренери разом узяті. Ось така вона П'ята оберліги!

У суботній день Берлінського семінару була запланована поїздка в Бабельсберг і Потсдам. І якщо в перший по чисто футбольних питань, то в другій виключно познайомитися з культурною і природною спадщиною Німеччини. У Бабельсберг ми прибули набагато раніше запланованого відвідування футбольного поєдинку між клубами Бабельсберг 03 SV (Babelsberg 03) проти ФК Рот-Вайс Ерфурт (FC Rot-Weiß Erfurt). І не випадково. Прямо біля стадіону відбулося своєрідне виїзне засідання семінару, нехай і нетривалий. Тема спілкування - футбольна фан-культура у відкритому суспільстві, і нам постаралися максимально пояснити і розповісти про те, як фан-проект цього клубу (Fanprojekt Babelsberg) взаємодіє в суспільстві і намагається прогресувати. Представники фан-платформи клубу Бабельсберг 03, спікери п'ятниці, Міа, а трохи пізніше і Петер, повідали нам про історію клубу і фан-сцені, про нюанси фан-руху і його вплив на клуб, на його розвиток, а також на деякі особливості фан - руху в цій країні. 

 Після теплого спілкування, ми по черзі оглянули стадіон, гостьові трибуни і трибуни господарів, гостьову ложу і прес-центр, але тільки здалеку. Прес центр охоронявся з такою ретельністю, що навіть моє міжнародне посвідчення Європейського Союзу Журналістів не подіяло. Хоча діяло і діє в багатьох країнах і на багатьох стадіонах Європи. Ну да ладно. Це не головне. Тепер про місто і стадіон. Бабельсберг - тихий, багатий і респектабельний містечко, передмістя Потсдама. Тихі вулички, затишні будиночки - все це в поєднанні з елементами «золотої осені» роблять його надзвичайно привабливим і красивим.                                                                    Нинішній стадіон, де грає клуб Бабельсберг, і який назвали ім'ям Карла Лібкнехта, був побудований на території спортивного майданчика імені Карла Лібкнехта на однойменній вулиці. Комплекс характеризується трибунами, розташованими поблизу поля. У стадіону є частково криті дві трибуни, на яких можуть розміститися понад 2000 тисяч глядачів. Всього стадіон може вмістити 14700 уболівальників. Арена розташована поруч з національним парком Бабельсберг (Park Babelsberg). Це великий парк з церквою і гравійні доріжки. Багато велосипедистів. Є галявини біля води, звідки можна помилуватися на пропливають кораблики. У парку Бабельсберг, внаслідок його прикордонного положення, знаходилися казарми офіцерів Народної армії НДР і Міністерства держбезпеки НДР, які після падіння Берлінської стіни були передані під гуртожитки студентів Потсдамского університету.

У загальному і цілому навколо природа і краса. Але є ще й такі цікаві факти. Цю арену ще називають «Зелений стадіон в Потсдамі-Бабельсберге». Справа вся в тому, що столиця штату Бранденбург Потсдам поставила перед собою завдання розширити захист місцевого клімату до 2020 року і скоротити викиди вуглекислого газу в місті. Футбольний клуб SV Babelsberg 03, як оператор стадіону імені Карла Лібкнехта, хотів би внести свій вклад в реалізацію і спільно зі своїми партнерами розробив комплексну концепцію інноваційного, сталого і економічного стадіону майбутнього. У другому сезоні ліги 2001/02 вперше були реалізовані основні конструктивні заходи: лавки на трибуні були замінені ковшоподібними сидіннями. У будівлі стадіону, казино було переобладнано під прес-центр, збільшена зона VIP і побудовано нову споруду. Для телевізійних передач спочатку були встановлені платформи на трибуні і над табло. Після довгих зусиль тодішнього президента Детлефа Камінські збулася мрія багатьох футбольних фанатів Бабельсберга: стадіон імені Карла Лібкнехта був оснащений сучасною системою прожекторів. Причому унікальних. Результатом стала єдина в Німеччині і, можливо, єдина система освітлення в Європі, в якій щогли можна скласти на третину після гри. Це захищає візуальні осі сусіднього парку Бабельсберг, який є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Потсдамі. В рамках проекту «Зелений стадіон Бабельсберг» стадіон імені Карла Лібкнехта буде модернізований і в майбутньому, це приведе його до сталого розвитку. Він стає зразком для наслідування для великих будівель, таких як стадіони, зокрема, за межами міста Потсдам. Генеруючи і зберігаючи зелену енергію за допомогою фотоелектричних систем, стадіон покриває власне споживання енергії, особливо в години пік і в дні матчів. Споживання енергії також буде скорочено завдяки подальшим заходам перетворення. Попередні галогенні фари, що згинаються щогл прожектора замінюються світлодіодними фарами, які відповідають суворим вимогам DFB і в той же час забезпечують економію енергії при освітленні стадіону приблизно на 70%. Таким чином, стадіон ім. Карла Лібкнехта, стає одним з культурно-спортивних центрів району Бабельсберг і столиці штату Потсдама. Концепція зеленого стадіону в Потсдамі-Бабельсберге була створена, щоб служити інноваційним прикладом енергоефективних спортивних споруд в Німеччині і Європі.

Ну а тепер про сам матч четвертої німецької регіональної ліги Норд-ост між командами Бабельсберг 03 (SV Babelsberg 03) і ФК Рот-Вайс Ерфурт (FC Rot-Weiß Erfurt). На матч зібралося 2 982 глядача, причому звичайно виконували соло фан-сектора і господарів і гостей, які створили на стадіоні чудову шумову обстановку. До речі про квитки і цінах. Річні абонементи можна придбати від 106 до 212 євро. Квитки на один матч від 9 до 19 євро, людям з інвалідністю 5.50 євро. Сама гра вийшла видовищною і захоплюючою. Незважаючи на ігрову та територіальну перевагу гостей, господарі створили за матч більшу кількість моментів, ніж суперник. Господарі відкрили рахунок, але не використали кілька гольових моментів, в тому числі і вихід один на один, не реалізували пенальті і врешті-решт пропустили курйозний м'яч через помилки воротаря. І все ж в кінці могли вирвати перемогу, але кілька ударів практично в упор відбив кіпер суперника. Бойова нічия 1-1, а ми отримали величезне задоволення від щирого, справжнього футболу, від атмосфери на стадіоні, де грали 13 і 16 команди четвертої німецької регіональної ліги Норд-ост. Але нас, вже трохи втомилися від приємних футбольних емоцій очікував прекрасний Потсдам і чудовий парк Сан-Сусі (Schloss Sanssouci). Літня королівська резиденція з меблями XVIII століття і знаменитими виноградними терасами, величезною територій і парковою зоною з палацами і замками радує око. Найпопулярніше місце в Потсдамі, куди всі туристи насамперед відправляються з вокзалу. Головний палац називають "прусським Версалем" або нагадують Петергоф. Ось тільки замість водоспадів тут висаджені виноградники. Хоча тут є і фонтани, і мармурові статуї ... Парк величезний. Палац Сан-Сусі звичайно гарний, але більше вражає Новий палац, побудований на віддалі від основного з однією метою - розмістити всіх гостей після балу. Там же, прямо за Новим палацом - Комуни - будівля для прислуги і склади. Ось ці три будови дають мінімальну характеристику самому "безтурботному" палацово-паркового комплексу. Адже дослівно "сан-сусі" перекладається як "без турбот". Розлучатися з цією природою і архітектурою просто не хотілося, але було бажання ще трохи поглянути і на сам Потсдам. Місто красиве і вражає своєю і красою і строгістю. А також великою кількістю архітектурних пам'яток. Після возз'єднання Німеччини Потсдам став столицею новоствореної федеральної землі Бранденбург. Відвідування цих місць стало одним з яскравих вражень перебування в Берліні цієї осені я думаю у всіх членів нашої делегації.

На наступний день у нас була запланована поїздка в Вольфсбург, на матч німецької Бундесліги між господарями та ФК Уніон, природно на запрошення місцевого фан-проекту. Від Берліна до цього невеликого, але відомого містечка трохи більше 200 км. Разом з нашої дружньої та місцями трохи галасливою компанією, з нашими друзями і організаторами семінару - Peter Liesegang, Ingo Petz і Алеся - ми досить швидко подолали цю відстань на комфортабельному поїзді, що прямував до Амстердама. Вже по дорозі, і в поїзді, і на станціях було помітно велике скупчення фанів Уніона, що прямують на гостьовий матч своєї команди. Прибувши на залізничний вокзал Вольфсбурга ми дійсно відзначили компактність цього місця. Все поруч - і саме містечко, і вокзал, і зовсім неподалік торгові та виставкові центри, спортивний комплекс і сам завод Фольсфаген. Незважаючи на те, що на стадіон ми прийшли десь за три години до матчу, тут не було порожньо і самотньо. Вже потихеньку до місця події стягувалися вболівальники. Сам спортивний комплекс дуже сучасний і зроблений для зручності відвідувачів і стимулювання проведення різних заходів. На території розташована сама Фольсфаген-Арена, стадіон для молодіжних та дитячо-юнацьких команд клубу, а також для жіночої команди Вольфсбурга, яка займає лідируючі позиції в жіночому європейському футболі і практично регулярно грає в фіналі Ліги Чемпіонів. Цей стадіон носить назву AOK і може вмістити 5200 вболівальників, з яких 1700 місць і 3500 постійних місць. Стадіон AOK, відкритий в 2015 році.

Тут же на території, в безпосередній близькості від заводу-гіганта автоконцерну, розташовані паби, фан-зони, клуби за інтересами, приміщення для фан - проекту, фан-шопи, дитячий ігровий центр Wölfis Cave (його називають тут дитяча кімната пригод), аквапарк , спортивно-реабілітаційний центр та інші об'єкти. Перед матчем для нас організували дві зустрічі з представниками фан-проекту Вольфсбург. Перша пройшла безпосередньо на стадіоні. У спеціальному приміщенні, виділеному для фан-платформи і його учасників, поспілкувалися з представниками Fanprojekt Wolfsburg разом з нашою командою семінару, де нам докладно розповіли про роботу в цілому і фан-сцені VfL Wolfsburg. Друга зустріч відбулася вже безпосередньо на території, де є спеціальне приміщення для роботи з вболівальниками і свій незалежний, невеликий, але не клубний фан-шоп. І крім того, відбулася зустріч з Supporters Wolfsburg e.V. Це Асоціація, яка підтримує фан-сцену клубу і проводить соціально-просвітницьку роботу з фанатами, допомагає в організації поїздок на виїзні матчі. Як завжди було багато цікавої, потрібної і пізнавальної інформації. Перед матчем традиційне «підкріплення» пивом і сосисками і трохи вільного часу.   На території стадіону і на самому стадіоні є кілька зон, де вболівальники можуть провести кілька годин до і після матчу. Такі собі клуби за інтересами. Паб фан-зони, де ми скуштували місцеві страви, більш демократичний і тут збираються більше молода частина фанів. Активні фани і вболівальники більш середнього віку теж мають свої точки спілкування. І є ще одна клубна зона, для більш респектабельних уболівальників команди. Про VIP-ів не кажу, у них своя ложа прямо на стадіоні. Вже за пару годин до матчу в цих так званих клуб не проштовхнешся. Всі спілкуються, обмінюються думками, п'ють пиво і їдять. Загалом готуються до матчу. І  кілька слів про цю прекрасну арені. На стадіоні можуть розміститься трохи більше ніж 30 000 глядачів. При проведенні матчів Бундесліги 8000 вболівальникам доводиться стояти. На матчах Ліги Європи і Ліги чемпіонів УЄФА додаються 4000 місць, і 80 місць для інвалідів-візочників з одним супроводжуючим. Стадіон займає 30 місце в рейтингу найбільших стадіонів Німеччини і був побудований в 2002 році на гроші Volkswagen AG і футбольного клубу «Вольфсбург». Останній зараз є власником стадіону. Всього на будівництво було витрачено 53 мільйони доларів. Сам поєдинок сподобався своїм антуражем і прекрасної шумовий підтримкою фанів обох клубів. Причому фани Уніона, які в складі більше 5000 чоловік приїхали в Вольсфбург, просто переспівали господарів і показали, як треба вболівати в Німеччині за свій клуб. Показовий момент. Незважаючи на поразки гостей футболісти Уніона підійшли після закінчення матчу до трибун зі своїми фанами і хвилин 10 -12 разом слухали і співали пісні клубу. Це було настільки показово, що зворушило за душу. Це було справжнє єднання команди і своїх уболівальників, навіть після поразки. Матч Уніон програв 0-1, але все разом зробили черговий футбольне свято.

 А поруч зі мною на трибуні виявилися два вболівальника.  Причому вони друзі і вболівали за різні команди. Один в шарфику Уніона, інший фанат Вольфсбурга. Познайомившись, дізнався їх ближче. Наскільки це було можливо при моєму не блискуча німецькою та англійською мовою. Дітмар працює в автоконцерні Фольсфаген аналітиком, познайомився в Берліні з Радованом, який приїхав із Сербії і тепер вболіває за ФК Уніон. Спілкуючись вже довгий час, вони з радістю відвідують матчі своїх команд разом. На трибуні залишили дуже приємне враження своєю веселою вдачею, толерантністю один до одного і активністю вболівання, що ні в якій мірі не заважало їм активно підтримувати свої команди, сперечатися або ж оскаржувати рішення арбітра. А в цілому ми залишилися дуже задоволені відвідуванням матчу Бундесліги, де можна було побачити все на власні очі і зсередини. Емоцій було стільки, що після прибуття в столицю Німеччини вирішили оглянути вечірні квартали мегаполісу і відвідали залишилася після НДР - ой епохи більшу частину стіни, яка розділяла націю. Саме там велика кількість графіті і знаменитий поцілунок Брежнєва. Цей «поцілунок» і закінчив нашу програму семінару в цей прекрасний день.

В останній день Берлінського семінару наша Об'єднана делегація здійснила пішу прогулянку по околицях Шарлотеннбурга. Подивившись по ходу руху красиві будівлі, милі квіткові магазинчики і маленькі крамниці, оглянувши, де знаходиться музей Берлінського метро - ми в кінці кінців прибутку в наш пункт призначення, прес-центр столичного футбольного клубу «Герта» BSC Hertha, що знаходиться на «Олімпіаштадіон». Саме тут була запланована зустріч представника клубу по роботі з фанатами Стефано Баззаев Stefano Bazzano і Андреаса Блашіка Andreas Blaszyk. В ході бесіди і дискусії ми дізналися багато цікавої і корисної інформації про роботу клубу, про роботу з фанами і вболівальниками. Про те, яким чином відбувається комунікація перед матчами Бундесліги і яким чином відбувається організація виїздів уболівальників ФК Герта на НЕ домашні поєдинки. Після все разом із задоволенням фотографувалися і на тлі прес-центру і з працівниками клубу. Потім нас чекав фан-шоп, де можна було зайвий раз переконатися в різноманітності товарів і атрибутики, ну і звичайно в фінансової стабільності клубу.

Олімпійський стадіон або «Олімпіаштадіон» Olympiastadion - домашня арена футбольного клубу «Герта» і збірної Німеччини, місткість якої 74 064 глядача. Після возз'єднання Німеччини «Олімпіаштадіон» знову став центром, навколо якого зосереджені найбільші події німецького футболу, і фінальний матч Кубка Німеччини тепер, як і в колишні часи, незмінно проходить тут. І все це знаходиться в Олімпійському парку - центрі. Де величезна кількість спортивних об'єктів, залів, спортивних майданчиків, басейнів, ковзанок, музеїв, офісів, концертних арен. Поруч навіть є дзвіниця з храмом. Ну і неподалік старе Лісове кладовище Хеерштрассе. Багато з нас із задоволенням зробили пам'ятні фото на тлі величного і дихаючого історій стадіону - велетня.

 Далі нас чекав шлях через весь Берлін в наш офіс Фан-проекту, який за ці кілька днів став нам вже майже рідним. Черговий спікер Крістіан Рудольф Christian Rudolph проілюстрував нам роботу організації та ініціативи «Футбольні вболівальники проти гомофобії» Fußballfans gegen Homophobie. Все це пройшло з жвавою дискусією і дискусією про дискримінацію в футболі. Ну і останній штрих семінару - так звана «зворотний зв'язок» і обговорення. Учасники поділилися своїми враженнями один з одним протягом цього тижня. Було в черговий раз підкреслено, наскільки інтенсивними були дискусії всередині групи по соціально-політичних питань в наших країнах і наскільки ми єдині в розумінні розвитку футболу для вболівальників і їх рухів. Семінар закінчився традиційним барбекю в самому майже центрі Берліна.

Якщо говорити про підсумки семінару, що проходив в Берліні на початку жовтня, то це був корисний і пізнавальний процес, разом з візуальним підтвердженням і новими враженнями. Ніколи не пізно вчитися або дізнаватися щось нове. Але це робить той, хто хоче. І приємно було спостерігати за нашими німецькими колегами і вже друзями, які цього хочуть. Хочуть вчити, вчитися, хочуть пізнавати нове і хочуть змін в кращу сторону.

Семінар потрібний і корисний. І для представників клубів, і для спортивних і просто журналістів, і тих, хто безпосередньо працює з уболівальниками. Серед 17 учасників семінару була досить різношерста компанія - спортивні журналісти, піар-менеджери, керівники прес-служб футбольних клубів, фахівці по роботі з фанами, блогери, представники регіональних федерацій. Всі ми - з України, Білорусі та Росії познайомилися з культурою фанатів в німецькій столиці, футбольною інфраструктурою та організацією фан-руху в Німеччині. Дуже цікавим моментом було спілкування з колегами з Білорусі та Росії. Все таки вже існує різниця в ментальності і деяких підходах до багатьох питань. Але проблеми наших країн дуже різні. І коли люди вчаться бути більш залученими і намагаються міняти суспільство знизу вгору, навіть на цьому прикладі, то це шлях до демократії. Адже все-таки у нас є спільне - і у представників Східної та Західної Європи. І таке спілкування дає нам шанс на надію про демократичний, вільному суспільстві, велика частинка якого є футбол і вболівальники.

Ще раз дякую всім, організаторам ... .. Учасникам .... За спілкування, за пізнання, за нові враження, за знайомства.