СЕНС ЖИТТЯ РОБИТИ ДОБРО, ПОКИ ЖИВИЙ!

Сенс життя.

У парку на лаві сиділи бабусі.

Кругом жило місто, все було у русі.

Питає бабуся сусіду свою:

„Чому я на світі так довго живу?” -

„ Подружко моя ти сивенька

Стара ти дитино маленька.

Питати не гоже про це.

Хіба це основне ?

Ось поглянь ,уважно, ти навкруги

І відповідь там ти попробуй знайти.

Спитай це у звірів, комах та птахів,

Спитай це у квітів, дерев та ставків”. -

Тут бджілки біля них на квітку сіли,

Взялись за роботу і собі гомоніли:

„Чудово, чудово робота іде,

Мед у вулик рікою тече.

Запаси великі ми всі поробили,

Хоч крила свої геть ми зносили”. –

„Навіщо запаси, як крил вже нема? -

У бджіл-трудівниць старенька питає, -

„Ось так упадеш і загинеш одна

І сенсу у цьому, повір, тут нема.

Для кого трудилась і крила рвала ?

Для кого й за що, життя віддала?”

Тут одна бджілка ій відповіла,

При цьому на руку бабусі та сіла:

„Я у світ цей не давно прийшла,

Але на твоє питання відповідь знайшла:

Життя дається із метою,

Із місією головною,

Коли ти виконав її

Знайшов ти сенс тоді в житті” -

Бабуся довго дума собі,

Шукала щось у своїм житті.

На решті бабка зрозуміла

І з цього дуже, та раділа:

„Не скільки, а як живеш!

Не коли, а як помреш!” –

Мораль цієї байки така:

„РОБИ ЛЮДИНО ДОБРО, ПОКИ ТИ ЖИВА!”

автор: Олексюк Федір Юрійович