НАНУ «подарувала» сотні квадратів землі будівельній фірмі дружини ДФС-ника
Національна академія наук України – найбільша наукова організація, що володіє сотнями гектарів землі та тисячами споруд, а в своєму штаті має понад 30 000 працівників. Чому ж, попри таке багатство, структури НАН ледь виживають? Спробувала розібратись Ася Шевченко.
У 2018 році право постійного користування територіями Інституту клітинної та генетичної інженерії НАН передали безпосередньо самій Академії. Того ж року змінили і цільове призначення — під забудову. Та до сьогоднішнього дня академіки не оформили право постійного користування, натомість, 2016-го уклали інвестиційний договір із ТОВ «Інтербуд» ТМ.
Інший приклад «хазяйнування» академіків — житловий комплекс «Кришталеві джерела», який частково розташований на землях НАН. Саме в ньому здебільшого розселені науковці. Забудовник цього ЖК — «КСМ-ГРУП».
Цікаво, що під час виконання інвестиційного договору про забудову земельної ділянки Академія зменшила частку житлових площ, які зобов'язаний передати забудовник, та змінила їх на нежитлові приміщення.
Тобто науковці мали отримати квартири — за нашими підрахунками, близько сотні, — а отримали, так би мовити, офіси. Ці квадратні метри три роки тому Академія передала Інституту відновлюваної енергетики, під кабінети керівництва. Зрештою майже 100 квадратів Інститут безплатно та без договору оренди надав сторонній особі під кав’ярню.
Окрім того, приміщення у понад 400 квадратів забудовник використовує як офіс, а приміщення другої-сьомої секції — для складування будматеріалів, інструментів та обладнання. Ця ділянка показана в бухобліку Академії, утім, фактично нею користуються сторонні особи, адже тут уже споруджені будинки з заселеними квартирами.
Можна припустити, що Академія просто не змогла відмовити забудовнику «КСМ-ГРУП». Адже один із отримувачів доходу — Юлія Олексіївна Новікова, дружина директора департаменту погашення боргу Державної Фіскальної служби України.
До «КСМ-ГРУП» входить три компанії. Одна з них — «КСМ-ТРАНС», із нею пов'язаний суддя Конституційного Суду України Мельник Микола Іванович.
Аналогічні ситуації виникли ще у декількох об'єктах НАНУ — в Одесі та Києві, йдеться у звіті Держаудитслужби.