Замість провідних учених елітні квартири від НАН отримали бухгалтери й сантехніки
Як виявила перевірка Держаудитслужби, НАН України, у якої — сотні тисяч гектарів землі та виробничі потужності, за десять років забезпечила житлом лише 185 науковців. Хто саме отримує бажані квадратні метри та чому все відбувається настільки повільно? Формулу незаконного збагачення від вітчизняних академіків з'ясувала Ася Шевченко.
За нашою інформацією, за час з 2008 до 2018 року квартири отримали лише 185 осіб. І найцікавіше те, що не всі вони — вчені. З-поміж щасливчиків — бухгалтери, прибиральниці, сантехніки, юристи, тобто люди без наукового ступеня. Звідки ми це знаємо? Журналістці Любові Величко два роки тому вдалося зробити майже неможливе: вона потрапила до Архіву академії та зробила фото документів.
Щоправда, репортерці довелося придумати легенду: вона ходила до Президії НАН вивчати документи під виглядом… помічника нардепа.
«Чарівне слово «народний депутат» впливає на академіків прекрасно. Вони навіть боялися розпитувати, для чого це мені. Тому що боялися, що нардеп буде цікавитися ними, після того, як вони будуть цікавитися мною. Хоча деякі представники архіву з отакими очима на мене дивились і запитували: "Що ви будете з цими документами робити?" Коли я сказала, що ми будемо їх аналізувати — вони сміялися, тому що, мабуть, багато років ніхто не цікавився тими стосами документів», — згадує Любов.
Вирішує квартирну долю спеціальна комісія, яку до 2014 року очолював керуючий справами НАН Михайло Сидоренко, а з 2014-го — віцепрезидент Академії Анатолій Загородній. Комісія працює, так би мовити, за зачиненими дверима, тож зрозуміти, за які заслуги той чи інший співробітник НАН отримав житло, неможливо. Хоча за статутом перші в черзі — начебто найталановитіші та найпродуктивніші вчені.
Проте коли медійники перевірили ці прізвища у науково-метричних базах, аби зрозуміти, наскільки успішними були їхні наукові статті, то побачили індекс нижче нуля, тобто роботи цих «науковців» взагалі ніхто не цитує.
«Це наштовхує на думку, що ці люди просто з кимось домовились, або дружать у президії, або дали хабаря для того, щоб отримати це житло», — резюмує пані Величко.