НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ”: Корупція в деталях і персонах
“Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” забезпечує 55% потреб країни в електроенергії і крім інших стратегічних об’єктів відповідає за безпечну експлуатацію 15 діючих атомних енергоблоків.
Здавалось би, успішна і безперебійна діяльність підприємства гіганта мала би бути пріоритетом для всіх державних інституцій країни, а правоохоронні органи і спеціальні служби повинні пильно відстежувати всі можливі ризики і потенційні загрози.
Але на практиці бачимо зовсім іншу картину.
Навіть для звичайних обивателів зрозуміло, що постійні корупційні скандали, які розгортаються довкола тих, чи інших посадових осіб “Енергоатому, є свідченням глибої системної кризи, яка потенційно загрожує мільйонам життів, новим Чорнобилем.
Що ж коїться в НАЕК Енергоатом і хто, насправді, утримує контроль над державним підприємством з багатомільярдним бюджетом? Чим це загрожує нам – українцям?.
До вашої уваги документи, фотоматеріали, свідчення очевидців, інтерв’ю з безпосередніми учасниками – факти і версії того, як одне з найбільш високотехнологічних підприємств Східної Європи перетворилось в гігантську корупційну кормушку для дрібних і не зовсім чиновників, продажних політиків та ділків різного калібру.
Треба зауважити, що ідея поцікавитись ситуацією у Енергоатомі виникла випадково, надто дивним видавався наказ т.
в.о президента цієї компанії Петра Котіна про нові правила проведення процедури закупівель.
Ну а далі, фактаж і свідчення почали спливати, ніби самі собою і тепер тягнуть уже на цілу серію публікацій, у якій ми спробуємо досить детально розкрити суть нововибуваних корупційних зв’язків і схем в українській атомній галузі.
Але повернемось до вже згаданого наказу.
По-суті, нічим не примітний на перший погляд внутрішній циркуляр, докорінно змінив правила проведення закупівель в середині компанії.
Якщо раніше левовою часткою закупівель займався спеціально створений відокремлений підрозділ компанії під назвою ВП “Атомкомплект”, то відтепер вирішальну роль у цій справі почала відігравати, так звана Дирекція з управління закупівлями.
Схема виглядала дивно, як не крути, адже по суті підрозділ, який раніше займався формування аналітичних довідок, став вирішувати, який товар купувати доцільно, а який ні.
Тобто, якщо вашому підрозділу необхідне було якесь обладнання, то просто подати заявку за своїм підписом, відтепер, було б недостатньо, потрібно ще отримати згадане погодження.
Це дивне удосконалення, адже створена додаткова бюрократична прокладка, що в наших українських реаліях, може призвести лише до додаткових проволочок і корупційних ризиків.
І журналістська інтуїція нас не підвела.
Так ми познайомились з першим нашим “героєм” – Андрієм Майстренком.
Теперішній заступник керівника Дирекції з управління закупівлями, за дивним збігом обставин раніше був усунений з посади керівника ВП “Атомкомплект”, а ще раніше став фігурантом декількох сумнівних історій довкола закупівель компанії Енергоатом.
Таких як, наприклад, “Справа мами Майстренка”, яка за дивним збігом обставин, мала спільні бізнес активи з власниками офшорної компанії «Alteko Action Trade Kft», що теж цілком випадково, претендувала на вигідний контракт від ВП «Атомкомплект», у майже 120 мільйонів гривень.
За словами нашого співрозмовника з числа працівників ВП “Атомкомплект”, повне інтерв’ю якого готується зараз до друку, саме під Майстренка було здійснено несподіване “удосконалення” у процедурах закупівель Енергоатому.
Майстренко вже контролював закупівлі держпідприємства гіганта за часів Юрія Недашковського і вважався його людиною.
Тож, не дивно, з приходом у президентське крісло Петра Котіна, до корита повернули і Майстренка.
Саме Недашковський свого часу висував Котіна на посаду керівника Запорізької АЕС, крім того, Недашковський і Майстренко, нібито, володіють певним компроматом на теперішнього керівника НАЕК.
І остання версія отримала низку підтвердженнь.
Адже Майстренко тривалий час був персоною нон-грата на підприємстві.
Його у прямому сенсі не пускали, навіть на поріг, колись очолюваного ним “Атомкомплекту”.
В приміщенні охорони висіла його фотокартка з суворим попередження – “Не пускати, за жодних обставин”.
Тож, те, що Котіну довелось наділити Андрія Майстренка такими нечуваними повноваженнями, логічно було б пояснити страхом викриття якихось неприглядних фактів з минулого.
На підтвердження цієї гіпотези працює і те, що, як стверджують джерела у правоохоронних органах, прикриттям групи Недашковського-Майстренка займався свого часу особисто скандально відомий перший заступник керівника СБУ Павло Демчина.
Який, завдяки зв’язкам з депутатом Миколою Мартиненком, входив у найближче коло довіри Петра Порошенка.
Ну і ймовірно, міг бути частиною схем Мартиненка в Енергоатомі, а звідси і знайомство з Недашковським та Майстренком.
Останній, доречі, регулярно за свідченнями очевидців, зустрічався з людиною з найближчого оточення Миколи Мартиненка у офісі неподалік від будівлі компанії Енергоатом.
Імені цього ще одного, учасника угруповання, навмисне поки не називаємо.
Адже у наступній публікації ми розраховуємо оприлюднити вичерпний перелік документів і фото матеріалів, які остаточно проллють світло на ці зустрічі, і вже тоді назвемо імена усіх фігурантів.
Поки ж очікуємо підтвердження, можемо натякнути, що йдеться про людину, яка є своєрідним операційним директором усіх описаних схем.
А ще, він сам, свого часу, належав до топ-менеджменту Енергоатому, зокрема, був керівником його Фінансового управління, тож добре обізнаний з усіма слабкими і тонкими місцями.
Крім того, таємничий містер “Х”, ніби то, виступає своєрідною “кришею” для групи Мартиненка у правоохоронних органах (за чутками, поставив свою людину в одне з ключових управлінь СБУ) та в Офісі Президента України, де, ніби теж, вдалося заручитися підтримкою досить високих посадових осіб.
Але перед тим, як назвати усі імена, дочекаємось перевірки автентичності переданих нам документів.
Поки ж залишається лише чекати та дивуватись, чому за нової влади, а ні МВС, а ні НАБУ чи СБУ не зацікавились оборудками в атомній галузі.
Навіть не дуже прискіпливий аналіз в системі закупівель “Pro.
Zorro”, показує що вартість окремих груп товарів була завищена у 6 – 12 разів.
І встановити причетність до цих брудних махінацій названих у цій статті людей, правоохоронцям було б зовсім не складно, було би бажання.
Очевидно, Весна ще не прийшла, саджати поки час не прийшов!.