Інвестицій в Україну не буде! Естонський бізнесмен Віхман «кинутий» Українською владою! Пора дума-ти давно…
Україна відкрита для інвесторів, Україна – держава великих можливостей для інвесторів, ми приведемо інвесторів в нашу країну, інвестиції – запорука розквіту України! Саме цими словами, але не більше як словами, оперують чи не всі кандидати в президенти і політичні партії у своїх передвиборчих обіцянках. Так заявляв колишній президент Петро Порошенко, такі ж слова ми чули й від Володимира Зеленського, але в результаті що ми українці та закордонні інвестори отримуємо?!...
А отримуємо – абсолютно нічого, повний нуль помножений ще на нуль! Щодо інвесторів, то так – інколи вони все таки приходять в Україну, але здебільшого для них це виливається у невиправну катастрофу! Згідно українських реалій вже скоро у світі інвесторів які приходитимуть в нашу державу називатимуть «камікадзе». І в цьому нічого дивного немає, адже реальний інвестиційний клімат України, що передався від правління пана Порошенко за всіма фактами дає чітко зрозуміти – ніякого інвестиційного клімату немає, а є тільки – бандитський «безпредєл» який кришується політиками та правоохоронними органами. По факту закордонні інвестори, в кращому випадку – втрачають свої гроші, в гіршому – піддаються ризику втратити життя! Кошти інвесторів не йдуть на благо країни, вони стають ціллю «князьків-царьків», які всіма своїми кримінальними діяннями стали непохитним стовпом розвитку нашої держави! Про прихід яких інвесторів можна говорити – коли тих що вже прийшли в прямому сенсі кинули на гроші?! Коли інвестори абсолютно не відчувають захисту від країни і правоохоронних органів, а навпаки – розуміють, що все це один величезний «ковпак» - де вони просто мішень, ціль яку обдеруть «до нитки» і викинуть як відходи!!! - ось де-факто - реалії з якими стикаються інвестори в нашій країні!!!
Читаючи вище написані рядки багато популістів з минулої влади на чолі із Петром Порошенко, Володимиром Гройсманом, Арсенієм Аценюком, Юрієм Луценко та іншими будуть плюватись і возмущатись що це не так! Та й, напевне представники теперішньої влади ще більше піддадуть критиці ці слова!!! Але, шановні ви наші «мужі державні», екси і теперішні – подивіться на факти, і признайтесь хоча б собі, що ваші слова про інвесторів та інвестиційний клімат – це тільки популізм!!! А хто хоче посперечатись – згадайте ситуацію із Затокою Одеської області та естонського інвестора Марселя Віхмана! Згадали…
В одеській Затоці мав бути курортний рай. Зарубіжний інвестор хотів вкласти ледь не мільярд, але на заваді йому стала місцева мафія – от і весь інвестиційний клімат!
«Україна - країна можливостей для інвесторів», - заявив у вересні 2017 року тодішній президент Петро Порошенко під час робочої поїздки в Нью Йорк на зустрічі з представниками американського бізнесу. Цю ж тезу, згогдом Порошенко повторив і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, вихваляючись, що велика кількість іноземців пропонують йому інвестувати в Україну. Екс Глава держави в своїх виступах концентрувався і на опитуваннях зроблених журналом Institutional Investor, в якому Україна лідирувала в списку країн, які планували відвідати потенційні інвестори в майбутньому.
Та питання – де інвестори і чи залишилось у них бажання вкладати гроші в Україну після ситуації із Марселем Віхманом?!...
Можливо, а по факту так і є – саме безпредєл попередньої влади по відношенню до естонського мільярдера став на заваді Володимиру Зеленському у тому, що його слова про інвестиційний клімат з популізму не перейшли у те, що Він реально має намір зробити – привести в Україну інвесторів і дати їм можливість спокійно взаємовигідно працювати. Але тоді правильними кроками Гаранта має стати підтвердження його слів «Я ВАШ ВИРОК»! Тобто Володимир Олександрович мав би «винести вирок» незаконним діянням по відношенню до інвесторів при попередньому правлінні! А це означає що справа естонського мільярдера Віхмана мала б стати пріоритетною у відновленні репутації перед інвесторами на міжнародній арені! Справа Затоки для інвесторів є «лакмусовим папірцем» для входу в Україну! І скільки б не говорили теперішні керманичі про позитивні зміни, що часи безпредєлу минули із Порошенком – результату не буде! А не буде тому – що самі вони не показують позитивних змін! Все залишається як було! А здавалось би так мало потрібно – лише навести порядок і відновити справедливість, і все… Та допоки цього не буде зроблено – треба констатувати часи «інвестиційного клімату пана Порошенко» процвітають!!! А це – самовбивство для інвесторів, які реально хочуть вкладати гроші в Україну, адже вони хочуть вкладати – а не віддавати їх місцевим «князькам-царькам»!!!
А наразі красномовніше будь-яких слів говорять внутрішні економічні показники - іноземний інвестор більше не хоче розвивати бізнес в Україні. Втім, такий результат закономірний. Історій про невдалий досвід капіталовкладень іноземців в Україну з кожним роком все більше. Одним з найгучніших залишається кейс естонського інвестора Марселя Віхмана в Одеській області, про який ми вже згадували. Вирішити його проблему свого часу навіть обіцяли екс генпрокурор Юрій Луценко і екс прем'єр-міністр Володимир Гройсман. «Це наша робота і ми повинні це робити, тому що якщо український і міжнародний бізнес хоче інвестувати в Україну, моя задача як прем'єр-міністра, щоб ця інвестиція була успішною», - заявляв ще восени 2016 року прем'єр. Та що ми бачимо сьогодні: і Луценка, і Гройсмана при владі вже немає, нічого вони таки не зробили. Та й за теперішньої влади успіхом своїх інвестицій естонець похвалитися не може - з мертвої точки справа Віхмана так і не зрушила…
Історія естонця Марселя Віхмана з нашою країною почалася в 2014 році. Бізнесмен, який входить в топ-10 найбагатших людей Естонії з капіталом понад $ 100 млн ризикнув і зробив ставку на післяреволюційну і військову Україну. Віхман приїхав з великими амбіціями і не меншими інвестиціями - 100 млн грн. Їх він вклав в будівництво набережної в Затоці Одеської області. Спочатку в планах у естонця було будівництво дванадцатикілометрової набережної, яка повинна була, на його думку, стати для відпочиваючих однією з альтернатив кримських курортів.
Та із задуманих 12 км естонцеві вдалося побудувати тільки один. Адже місцеві авторитети, що займали керівні посади в регіоні зажадали віджати частку. Мотивували це тим, що нібито їм заважають «заробляти» на бабусях, які носять сумки з пахлавою по пляжу, а також з інших чорних орендних схем, на яких вони «сиділи» кожен курортний сезон. Інвестор звісно не погодився, адже це вимагання і грубе порушення Закону - тоді й почалася війна з «ОПГ Затока». Після відмови платити «данину», одесити влаштували естонцям короткий екскурс в реалії ведення бізнесу по-українськи: паралізували роботу проекту, незаконно захопили набережну і навіть намагалися вбити одного з адвокатів.
В травні 2016 року місцеві депутати на чолі з, на той момент, секретарем селищної ради В'ячеславом Бокієм, нібито, найняли кілерів, щоб убити адвоката естонця Олександра Погорілого. «За планом вони чекали його на заздалегідь купленому автомобілі біля того місця, де він знімав квартиру, щоб розстріляти з автоматичної зброї. На щастя, задумане здійснити їм не вдалося, завдяки діям на випередження окремих слідчих Головного слідчого управління Нацполіціі України. Цей професіоналізм окремих поліцейських, які, по суті, врятували життя адвокату Олександру Погорілому.
У вересні 2016 року Бокія заарештували за організацію злочинної групи для здійснення замовленого вбивства і розкрадань землі. Тоді показово, але забігаємо наперед стандартно безрезультатно блиснув екс генпрокурор Юрій Луценко: «Я задоволений співпрацею з Нацполіцією у цьому резонансному випадку. Посольство Естонії вже кілька років скаржиться на тиск, погрози, аж до замаху на вбивство одного з естонських інвесторів. Було багато скарг і від місцевих жителів Затоки. Для мене це була серйозна результативна акція, коли ми взяли організатора банди і двох виконавців замовного вбивства. Ще одне із завдань прокуратури - повернути незаконно відчужену землю в комунальну власність. Це завдання ніхто не знімав, я його контролюю…».
А дальше стандарт – справу почали розвалювати. Реального вироку у справі ніхто не отримав. У кращих традиціях українського правосуддя, спочатку кілька місяців не починали розглядати справу по суті: то через клопотання захисту про відвід суддів, то через зміни запобіжного заходу, то через передачу справи в інший суд. Потім в серпні 2016 року справу передали з Київського райсуду Одеси в Білгород-Дністровський, незважаючи на рішення Апеляційного суду розглядати справу в Одесі. До речі, про передачу справи в Білгород-Дністровський наполягали саме адвокати підозрюваних. В результаті одномуу із підозрюваних Богдану Шевчуку знизили суму застави з 5 млн грн до 640 тис. грн, через пару місяців - в грудні 2016 року суд випустив його. А другого підозрюваного В'ячеслава Бокія випустили під домашній арешт. Больше того, останнього в березні 2017 року знову обрали секретарем селищної ради Затоки.
В результаті, через неефективну роботу правоохоронних органів, неспроможність української судової системи і голослівних обіцянок високопоставлених чиновників, справа з будівництвом набережної в Затоці встигла набрати міжнародного розголосу. Про корупцію і рекет в Одеській області говорили з трибуни Парламентської асамблеї ради Європи: «Україна прямо порушує Угоду між урядами України і Естонії про заохочення і взаємний захист інвестицій », - йшлось в резолюції ПАРЄ. Свій підпис під нею поставили 20 європейських парламентаріїв.
Марсель Віхман неодноразово заявляв, що в нього надія була тільки на зустріч Президента Естонії Керсті Кальюлайд з тодішнім Главою України Петром Порошенко. Зустріч відбулась – як всі розуміють результат рівноцінний тому, який зробили згодом українці по відношенню до пана Порошенко під час президентських виборів.
Але Петро Порошенко вже рік як не Президент, тепер Глава держави Володимир Олександрович Зеленський, але результату або хоча б активного розгляду справи Затоки і Марселя Віхмана – як не було та і немає! То що теперішній Гарант вирішив повторити долю попередника?! Чи обіцяні паном Зеленським інвестиції вже не в пріоритеті?! Невже ми й ці 4 наступні роки не бачитимемо розвитку України?!...
Інвестори не прийдуть в нашу державу розуміючи, що їхні гроші просто відіжмуть бандити! Тим більше дивлячись на ситуацію естонського бізнесмена Марселя Віхмана – в них не те що бажання немає, вони Україну обходять 10-тою стороною!!!
Пора ДУМА-ТИ… давно пора… вже мінімум як рік!!!
Далі буде….
ТСН