«Мульти-ЗМІ»: Чому Дмитро Дмитрієв і його «Преступности.Нет» «лягнули» під кримінального авторитета Мультика? Хто головний редактор – Михайло Титов?
Неодноразово у ЗМІ з’являлась інформація про те, що колись незалежне і популярне видання «Преступности.Нет» «лягнуло» під кримінального авторитета Михайла Титова (Мультик). Останніми роками дане медіа стало практично рупором і «відбілювачем» для місцевих бандитів, корупціонерів і нелегальних бізнесменів. А «бенефіціаром» та «головними редактором» в одному лиці є Михайло Титов, який жорстко контролює інформаційну політику ресурсу.
На даному сайті Ви не знайдете жодної негативної згадки про нього і його близьке оточення. Ми вже неодноразово озвучували доволі цікаву статистику публікацій… Цікаву тим, що там про справжнього криміногена «Мультика» не описано жодних новин, де він виступає злочинцем… все просто введіть в строку пошуку ім’я-прізвище або кличку «Мультик» і все побачите самі: бізнесмен, авторитетний бізнесмен або максимум це описування кримінальних справ де «несправедливо» звинувачують Титова… І це при тому, що всі українські ЗМІ висвітлюють реальну картину злочинних діянь «Мультика»!!! Це звісно не спроста!!!
За допомогою інтернет-видання «Преступности.Нет», яким керують герой АТО Дмитро Дмитрієв, Андрій Сенченко і Артем Дибленко – кримінальний авторитет «Мультик» вже не перший рік відкрито дискредитує неугодних йому політиків та правоохоронців, тобто тих що відмовились на нього працювати, виконувати його злочинні накази. Яскравим прикладом останніх 6-8 місяців є «запрограмована» чорна піар-кампанія проти керівника СБУ Миколаївщини Віталія Герсака. Справді якщо відкрити дане видання то помітно, що «Мультик» в них «герой-бізнесмен», а СБУ-шник Герсак «найлютіший ворог» народу. А таких людей яких «Мультик» намагався усунути інформаційно вкрай не мало…
Дмитро Дмитрієв
Андрій Сенченко
До кінця не хотілося вірити, що миколаївський бандит Міша «Мультик» осідлав одне з найрейтинговіших інтернет-видань «Преступности.НЕТ». Але це виявилося правдою. Цей інтернет-ресурс надавав колосальний вплив на формування громадської думки жителів Миколаївщини. «Мультик» у вільний від кримінальної діяльності час, виконував роль тіньового редактора «Преступности.НЕТ ДА».
Прикріпляємо запис телефонної розмови, який геть зриває маски з продажних журналістів.
Міша «Мультик» просить Дмитра Дмитрієва не ставити по ньому викриваючу публікацію. А журналіст, починає з ним спілкуватися на блатному жаргоні і обіцяє знайти і покарати «крису», називаючи його «братиком». «Крисою» – Дмитрієв називає журналіста свого видання, який написав викривальну статтю і згадав в ній недоторканного кримінального авторитета. Отримавши вказівку від «Мультика», Дмитрієв влаштував на журналіста справжнє цькування. Ось вам і журналістська етика і стандарти.
Та якщо говорити про Дмитрієва, то напевно не варто дивуватись такій його «любові» до кримінального авторитета, адже сам він «втік» недалеко. Такі люди як Дмитрієв, намагаються пристосуватися близько влади, на деякий час, стаючи учасниками АТО позиціонуючи себе громадськості у вигляді затятих патріотів в надії на те, що після закінчення часу суспільство забуде їх кримінальне минуле, сприяння режиму Януковича, грабежі бюджету і т.д. Його характерною особливістю є «ділові підстави» і «кидки» своїх господарів, звичайно ж - з метою отримання з них грошей.
Починав свою трудову діяльність Дмитро Дмитрієв в органах МВС, звідки не без скандалу змушений був звільнитись. Сталось це через те, що управління внутрішньої безпеки міліції затримало його підлеглих, які патрулювали вулиці Миколаєва, а за сумісництвом грабували перехожих, яких повинні були захищати. Крім цього під фінансовий контроль були взяті і дилери з продажу наркотиків. І кому ж, як і патрульній службі були відомі особи, які займаються систематичної реалізацією наркотиків на вулицях міста Миколаєва. А звідси зрозуміло, що навряд чи підлеглі Дмитрієва кошмарили Миколаїв як мінімум без його згоди…
Дмитрієва тоді врятував замкомвзвода, який був перед ним в «боргу» за те, що той зам'яв справу про дідівщину. Замкомвзвода взяв всю провину на себе, а Дмитрієв «з пошаною» звільнився з правоохоронної системи за власним бажанням. Ось такий «бізнес» вимальовується на цьому етапі життя співвласника інтернет-ресурсу.
Не менш цікаво вийшло далі, коли «принциповий законник» почав працювати в кредитній компанії «Самсон» разом з кримінальним авторитетом на ім'я Костянтин і його цивільною дружиною Мариною. Вони незаконним чином оформляли кредити на паспорта нічого не підозрюють про це громадян. «Кидаючи» таким чином банки і наївних громадян, Дмитрієв «заробив» на двокімнатну квартиру. Але і тут налагодженої було життя прийшов кінець. Дмитрієву знову «не пощастило», по-справжньому принципові працівники УБЕЗ порушили кримінальну справу, і йому довелося втекти з міста.
Дальше настав час удачі - Дмитра Дмитрієва занесло до Києва. Там він, на своє щастя, зустрів однокурсника, близького до оточення Юрія Луценка. Той допоміг йому відновитися в міліції і прилаштовав в помічники до тодішнього керівника миколаївської міліції генерала В.Уварова, на «посаду» порученця. У виконавця різних доручень тут же виникає ідея створити сайт і назвати його «Преступности.нет», інформація то під рукою! Він умовляє управління МВС і прокуратуру спонсорувати цей дивовижний проект, однак левову частину коштів виділила під свій політичний проект Ю.Луценко, який в той час був міністром МВС за квотою команди В. Ющенко. Пізніше Дмитрієв стане ображати колишніх своїх годувальників наліво і направо, виключно з однієї причини - змінилися керівники цих відомств, колишні боси перестали платити Дмитрієву гроші. І посипалися на їхню адресу, від типу незалежних і чесних журналістів сайту «стусани і ляпаси». На той момент Дмитрієв встиг забути, як, смиренно просячи грошей у генерала Уварова, гаряче переконував того в необхідності створення «свого» ЗМІ для формування позитивного образу миколаївських правоохоронців.
Але ось вибрали президентом країни Януковича. Політичний курс різко змінився, і так само різко змінив його Дмитрієв. Дуже «несподівано» він стає помічником Ігоря Дятлова, голови Миколаївської облради від Партії регіонів. До речі, ролі помічника або радника при великому начальстві Дмитро домагався завжди, і не має значення, у кого саме - губернатора, прокурора або начальника УМВС. Головне, що з такою «корочкою» можна нахабно заходити в будь-який кабінет чиновника або політика, знаходити потрібну інформацію і, шантажуючи «об'єкт» через своє видання, просити грошей на «добру» справу - самий «чесний» і «принциповий» інтернет-ресурс «Преступности.нет», тобто собі в кишеню.
Прислуговуючи та ловлячи піджак з плеча Ігоря Дятлова, коли останній знехотя його скидав на ходу під час прогулянок по Набережній і обговорюючи «бізнес-проекти» з членом організованої злочинної групи «Мультика», нині покійним «Гуріком» (Оронюком Гургеном) Дмитрієв зміг випросити собі фінансову підтримку, а також у 2011 році переконати Ігоря Дятлова в необхідності реформування комунального підприємства «Фармація» і наполегливо рекомендував свою коханку Редькіну Євгенію Анатоліївну на посаду директора.
Вся фінансово-господарська діяльність комунального підприємства де-факто велася з кабінету голови облради, де Дмитрієв вивчав розгалужену структуру «Фармації» і вникав в роботу з постачальниками медикаментів. Вже і Дятлова в облраді немає, а поставки лікарських засобів його колишній радник контролює досі, особисто веде переговори з київськими постачальниками. Відкати від річного обороту медикаментів миколаївської «Фармації» - а це не менше 45 мільйонів гривень - становлять від 2 до 5%. Ось і порахуйте, які вигоди несе в собі скромне місце помічника при сильних світу цього.
Читайте також ↓↓↓
Коханка Дмитрієва, а також формальний директор комунального підприємством Редькіна проявила себе «мега адміністратором», професійна діяльність якої була спрямована на закриття районних і сільських аптечних пунктів регіональної мережі «Фармація», а комунальна нерухомість здавалася в оренду або продавалася за заниженою вартістю за відповідний «відкат». Варто також відзначити, що комунальне підприємство «Фармація», покликане стояти на захисті інтересів покупців, але на практиці відрізняється найвищими цінами. Куди дивиться губернатор Стадник, або його влаштовують «відкати» від комунального підприємства «Фармація» як і його попередників на цій посаді, а може все-таки жителі Миколаївської області дочекаються аудиторської перевірки цього підприємства?...
А дальше… Майдан…Революція Гідності!!! Партія регіонів фактично вже не при владі. І знову різкий розворот. Звичайно ж, «чесний, принциповий» Дмитрієв терміново стає «патріотом» Майдану і відправляється на війну. На перший погляд, незрозуміло, як людина з такими «талантами і принциповістю» міг спливти в якості заступника командира батальйону поліції спеціального призначення «Миколаїв». Але пояснення гранично просте - це боязнь бути викритим. Щоб ніхто не ворушив зовсім недавнє минуле і не згадував, як Дмитрієв по команді регіоналів організовував виїзд «тітушок» до Києва, проти того ж Майдану, а потім це хуліганство били людей, які протестують проти президента-кримінальника Януковича. Страх юридичного переслідування погнав Дмитрієва в протилежному від колишніх покровителів напрямку.
Виїжджаючи в зону АТО старшим, Дмитрієв публікує на своєму кишеньковому сайті ряд статей про свою бурхливу діяльність. Але так як його підрозділу була доручена охорона блокпостів другої лінії оборони, а це 40-50 км від передової, довелося придумати терористів в буферній зоні населеного пункту Лутугине. Приїхав, постріляв в повітря, зробив ряд фотографій на тлі заходу і доповів наверх, що «героїчно» село захопив. Однак командування, знаючи, що там нікого немає, наказало йому терміново покинути населений пункт і повернутися на свій блокпост в Трьохізбенку. В одній з доповідей Дмитрієва говорилося про те, що при поверненні додому на його підрозділ напали бойовики і підірвали автобус, і їм довелося з боєм виходити з оточення. Однак через місяць автобус знайшли цілим і неушкодженим неподалік від Трьохізбенки - місця дислокації підрозділу, транспортний засіб привезли бійці 92-ий бригади. Виявилося, що насправді з автобусом сталася звичайна поломка, «полетів» бензонасос.
Ось приблизно така була війна у Дмитрієва, в 50 кілометрах від передової. Зрозуміло, що треба було щось публікувати, стати героєм, ось і довелося йому влаштувати циркову виставу на тему війни. Кому біда, а кому - привід попіаритися. Та й посвідчення учасника АТО з його пільгами в політичну вагу знадобиться майбутньому «великому» раднику або політику, куди візьмуть.
Пристосуванці тим і відрізняються від інших, що вміють однаково старанно прислуговувати будь-яким режимам і владі. Причому, зауважте, завжди за спинами інших. Це «ТІТУШКИ» нехай б'ються з учасниками Майдану і відправляються потім до лікарів. Порученець тихо все організовує, відсидиться в кущах і після закінчення «акції» доповість начальству про успішно виконану роботу. Нехай бійці - справжні герої воюють на передовій, наражаючись на смертельну небезпеку. Вони заслуговують шану мужністю і кров'ю, і насічки на своїх автоматах нарізають за поразку ворогів, а не на чистім склянці. Пристосуванець посидить далеко від лінії фронту, організовує чергову «акцію» і буде після претендувати на нагороду, сподіваючись отримати індульгенцію за минулі гріхи.
В кінцевому підсумку Дмитрієва звільнили з цієї посади, кому потрібен дешевий популіст, коли країна знаходиться в стані реальної війни.
Зараз же крім фінансової підтримки від «Мультика» Дмитрієв і його «Преступности.нет» разом із цим кримінальним авторитетом розводять місцевих бізнесменів, депутатів і чиновників. Наприклад, Дмитрієв і Сенченко пишуть дискредитують статті на адресу окремої людини, після чого йому дзвонить Міша «Мультик» і пропонує за окрему плату вирішити питання з керівництвом «Преступности.нет».
Або вони просто кошмарять інформаційно нелегальних бізнесменів, а потім тягнуть їх до себе на розмову і ставлять під щомісячне забезпечення «квитками». Також вони люблять за окрему плату піарити і відбілювати зашкваренних політиків, які погоріли на хабарах або корупції. Звичайні аферисти, прихвосні кримінальних угруповань – от що можна сказати про Дмитрієва, теперішнього слугу кримінального авторитета «Мультика»…
З біографії Дмитрієва зрозуміло, що за своє життя він спокійно «лягає» під всіх хто йому вигідний в певному періоді життя… Тепер як бачимо – під кримінального авторитета Михайла Титова?...
Тільки от напрошується питання відповідно до біографії Дмитрієва: «А коли ж він «кине» й Титова? – це скоріше питання часу»…
Хоча вони «два чоботи пара»…