Богдан Данилишин: У різноголоссі дискусій про незалежність НБУ, які значно посилилися останнім часом, варто пам’ятати, що справжня незалежність – це не про форму, а про суть
Є шанс на розбудову дійсно незалежної інституції НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ !!!
У різноголоссі дискусій про незалежність центрального банку, які значно посилилися останнім часом, варто пам’ятати, що справжня незалежність – це не про форму, а про суть. На мій погляд, незалежність Національного банку:
- це прийняття рішень з монетарної політики, виходячи з балансу їх впливу на виконання основних цілей Національного банку – цінової та фінансової стабільності та економічного зростання;
- це прозорість визначення та обґрунтування середньострокових цілей з монетарної політики;
- це вибір оптимального набору інструментів реалізації прийнятих рішень з монетарної політики;
- це гнучкість у застосуванні кращих міжнародних практик у прив’язці до економічних реалій в країні;
- це політика, спрямована на майбутнє, а не на досягнення однієї інституційної цілі за рахунок принесення в жертву інших загальнонаціональних цілей;
- це координація діяльності з іншими державними інституціями та вироблення спільних цілей та політик;
- це підзвітність та відповідальність перед суспільством за результати діяльності;
- це прийняття рішень щодо банків виходячи з міркувань стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників банків, а не з міркувань захисту власної ділової репутації чи прізвищ власників банків;
- це здатність протистояти політичному впливу за допомогою проактивної позиції та професійних аргументів, а не голосних заяв, які наносять шкоду державі;
- це прийняття рішень, які якнайкраще відповідають інтересам держави та громадян.
Водночас, незалежність Національного банку не означає:
- колективної безвідповідальності за прийняті управлінські рішення та результати діяльності;
- імунітету від обґрунтованої критики та можливості уникати професійних дискусій;
- різноспрямованого руху з іншими державними інституціями в контексті реалізації державної економічної політики;
- відсутності контролю за реалізацією визначених законом функцій та повноважень;
- прийняття рішень, виходячи з вузькоінституційних інтересів на шкоду загальносуспільним цілям;
- відсутності стратегічного бачення розвитку країни та ролі центрального банку в цьому процесі.
Голова ради НБУ Богдан Данилишин