Чому українці бідніють, а влада розводить руками?
Багата країна – бідний народ. Україна – найбільша країна Європи за площею, кількістю освіченого міського населення, за площею родючих ґрунтів, країна з дешевою електричною енергією, багатими надрами й в цілому тут демократичний устрій. Про такі багатства мріє майже не кожна країна. Здається, що з такими даними вона приречена на успіх і багатство, але на жаль, не у нас. Багато хто може сказати, що бідність людей залежить від того, що вони мало працюють. А от і ні, Українці, за даними діаграми кількості робочих годин, один із робочих народів світу, але на матеріальний стан це не впливає. В Україні за межею бідності, в кращому випадку, опиняться ще 6,3 мільйона людей, і їх кількість може зрости до дев’яти мільйонів. Якщо рахувати порогом бідності планку встановлену всесвітнім банком – 2 долари в день, то ми виглядаємо краще нерозвинутих країн. Теж саме з освітою, більшість українців закінчило вищу освіту або профільну середню. Люди мають житло, а буває що і не одне, і в місті, і в селі. Порівнювати із ситуацією в Азії й казати, що Україна бідний народ дуже важко. Проте, ми все ж говоримо про бідність, яка серйозно наступає нам на п’яти.
Якщо враховувати ефективність роботи, то ми відстаємо від Польщі втричі, а із 63 країн, Україна займає 56 місце. Такий показник пов’язаний з тим, що більшість українців працює на небажаних роботах. Але ця проблема знайшла і в інших країнах свій відбиток. Дві третини працівників у всьому світі не зацікавлені у своїй роботі, і лише 11% всього населення задоволені місцем праці. Припускаємо, що бідність українців пов’язана з відсутності ефективних підприємств, які погоджувалися брати до себе молодих працівників. За рівнем інновацій Україна посідає 82-е місце. В нашій країні недостатньо розвивають підприємства та не запроваджують інновації.
Відзначу, що тільки під час карантину 69% українців відчули на собі тінь бідності. Більшість опитуваних сказали, що втратили роботу та змушені були економити щодня на харчові продукти. Найбільше постраждали від економічної кризи жителі сіл, працівники промисловості, малого бізнесу, сім’ї з низьким рівнем доходу. Влада знайшла вихід і запровадила доступ до Інтернету та комп’ютеру для повноцінного навчання та роботи всіх членів сім’ї. Однак, 16% українців відчували брак гаджетів, тоді як 73% щодня користувалися Інтернетом. Найменш забезпечені гаджетами виявилися жителі сіл і селищ міського типу. Як бачимо, що влада подумала тільки про великі міста України. На думку українців, під час економічної кризи владає має допомагати матеріально людям з обмеженими можливостями, пенсіонерам та сім’ям з маленькими дітьми.
За даними Мінсоцполітики, за підсумками 2020 року рівень бідності в Україні зросте до 45%, що на 6,5 процентних вище показнику 2019 року. Згідно з песимістичним прогнозам Дитячого фонду ЮНІСЕФ, кількість бідних в Україні може зрости на більш ніж 9 мільйонів осіб, з яких майже 2 мільйони дітей.
Помічали, що більшість серіалів, фільмів та книг продукують багатих людей, як злими, холодними та жадібними? Невже і справді так у реальному житті? Існують навіть вислови в народі, які програмують на бідність: «щастя за гроші не купиш», «з коханим і рай в курені». Ренді Гейдж відомий як автор книги «Чому ви дурні, хворі і бідні...І як стати розумним, здоровим і багатим» каже, що така модель зображення це «вірус», який поширюють з усіх сторін, яким заражають з самого дитинства, бо ж бідним та ослабленим народом легше керувати.