Коментар голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо проекту Державного бюджету на 2021 рік

Виклики бюджету

Виконання бюджету 2021 буде здійснюватися в умовах екстраординарних шоків, викликаних триваючою з минулого року рецесією економіки, посиленою кризою корона-вірусу. Ряд дисбалансів поточного стану економіки, таких як падіння промислового виробництва, скорочення сфери послуг, зменшення заощаджень населення, зростання рівня безробіття суттєво ускладнюватимуть можливість виконання бюджету. В той же час невизначеність щодо поширення епідемії та пов’язаних з нею ефектів на зовнішніх товарних і фінансових ринках також додаватимуть турбулентності в бюджетний процес.

Особливості бюджету

Бюджет 2021 року, як і бюджет 2020 р., планується з суттєвим дефіцитом розміром 6% ВВП (в 2020 р. заплановано 7,5% ВВП). Тобто акцентом проекту бюджету залишається розширення державного попиту, що цілком відповідає викликам кризового періоду, рекомендаціям МВФ та інших міжнародних організацій та поточній світовій практиці антикризового регулювання.

Якщо у 2015-2019 рр. під тиском міжнародних кредиторів Міністерство фінансів проводило послідовну політику фіскальної консолідації і через фіскальні інструменти вилучило з економіки 7,9% ВВП (у вигляді первинного профіциту), то в бюджети 2020-2021 рр. закладається розширення державного попиту на 6,2% ВВП (за 2 роки). Тобто, лише після 5-ти років послідовно рестрикційної фіскальної політики в умовах безпрецедентної економічної та епідеміологічної кризи держава буде віддавати в економіку більше коштів, ніж отримувати. Фактично в минулих роках дефіцит Державного бюджету цілком поглинався виплатою процентів з обслуговування боргу: первинний профіцит в середньому за 2015-2019 рр. становив 1,6% ВВП. Натомість, дефіцит державного бюджету  2021 р. лише на 60% має бути сформовано за рахунок обслуговування боргу і на 40% - за рахунок додаткових витрат на підтримку економіки і соціальної сфери (в 2020 р. – відповідна пропорція складає 49%/51%).

Інші ключові показники проекту державного бюджету виглядають наступним чином:

• доходи (без трансфертів): 23,5% ВВП (найнижче значення за останні 5 років);
• видатки (без трансфертів): 26,6% ВВП (найвище після 2020 р. значення за останні 5 років);
• міжбюджетні трансферти: 3,0% ВВП (найнижче значення за останні 5 років).

Основними пріоритетами видаткової політики будуть охорона здоров’я, освіта, дорожня інфраструктура, оборона. Тобто важливу увагу приділено питанням збереження та розвитку людського капіталу, покращення фізичної інфраструктури, зміцнення обороноздатності країни.

Окремий акцент проекту бюджету зроблено на посиленні перерозподільчої функції державних фінансів та зменшенні рівня бідності працюючих громадян. Саме на це скеровуються заходи, пов’язані із підвищенням розміру мінімальної заробітної плати (на 30% в середньому по року), збільшенням зарплат учителів та медиків, фінансуванням програм підтримки малого та середнього бізнесу тощо.

Суттєвих змін в податковому законодавстві не передбачається. Натомість зростання частки податкових доходів в складі доходів бюджету (до рекордних 88%) передбачається досягти за рахунок посилення ефективності заходів щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема у сфері адміністрування ПДВ. Це є позитивним сигналом для бізнесу, що працює прозоро, виконуючи свої зобов’язання перед державою.

Потреби у фінансуванні бюджету

Потреби у фінансуванні бюджету (дефіцит + погашення боргу) становитимуть 15,8% ВВП, що поряд з очікуваними показниками 2020 р. (16,2% ВВП) є найвищими значеннями за всю історію незалежності України (інші пікові значення потреб у фінансуванні спостерігалися в 2009 та 2014 рр. – 9,4% та 11,8% ВВП відповідно).

Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП, особливо вторинного ринку. В даному контексті важливо забезпечити ефективність роботи НБУ як незалежного монетарного регулятора і органу, що відповідає за стабільність фінансових ринків.

Також, зважаючи на те, що вагому частину державного боргу становлять зобов’язання в іноземній валюті (67%), важливо, щоб динаміка обмінного курсу узгоджувалася з фундаментальними тенденціями розвитку економіки, не наражаючи державні фінанси та бізнес на неочікувані збитки від спекулятивної діяльності на валютному ринку (курсової волатильності).

Ризики бюджету

Ключовими ризиками виконання бюджету 2021 року вбачаються:

• Продовження низхідної динаміки промислового виробництва та, відповідно, звуження податкової бази доходів бюджету.
• Подальше поширення епідемії корона-вірусу, що викликатиме необхідність як додаткових витрат бюджету на охорону здоров’я, так і посилення карантинних заходів.
• Можлива девальвація національної валюти до понадочікуваних значень  внаслідок активного відновлення загальмованого корона-вірусом споживчого та інвестиційного попиту на імпорт, а також внаслідок порівняно низького урожаю зернових у 2020 році.
• Невиконання плану запозичень до державного бюджету внаслідок звуження місткості внутрішнього фінансового ринку та/або закриття міжнародного ринку капіталів для Уряду України під дією деструктивних процесів внутрішнього чи глобального характеру.

В підсумку

Бюджетний процес 2021 року розпочато в надзвичайний період економічної кризи та кризи публічної системи охорони здоров'я. Належне виконання державою своїх ключових функцій у поточному та наступному роках, забезпечення громадського здоров’я, уникнення економічного колапсу та масової бідності вимагають мобілізації зусиль всіх органів державної влади та центрального банку, а також активного застосування як традиційних, так і нетрадиційних інструментів макроекономічної політики.

Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович