Телефонував з Ради і вимагав 40 мільйонів: фермер з Чернігівщини розповів про тиск з боку нардепа Халімона
Народний депутат України — особа, обрана до складу Верховної Ради для представництва виборців. Та часто-густо статус парламентаря сприймають передусім як мандат на корупцію. Чим «слуги народу» заробляють у вільний від законотворчої діяльності час та чому Україну накрила нова хвиля агрорейдерства? Про ситуацію, що склалась довкола дослідного господарства НААН на Чернігівщині, нам розповів директор фонду «Надія Сіверщини» Олег Дмитренко.
- Доброго дня! Знаю, що ви до нас сьогодні прибули з проблемою, яка стосується як власне вашої родини, так і в цілому агросектора України. Що сталося?
- Мене хвилює ситуація з господарством «Івківці» – це дослідне господарство НААН, яке ще 6 років тому було у стані банкрутства. Про цю ситуацію я дізнався, коли балотувався у народні депутати, тоді селяни зібрались і поскаржились, що їм роками не сплачують заробітну плату, ЄСВ, немає жодних соціальних гарантій.
Вони розповіли, що керівник набрав боргів, з яких близько половини – 24 мільйони – заборгував аграрному фонду «Україна». У Господарському суді була почата процедура банкрутства.
Тобто якщо не рятувати господарство, люди знову стануть жебраками, на підприємство зайдуть ліквідатори, не стане робочих місць. Головна проблема села сьогодні яка? Чого люди виїжджають? Робочі місця.
З першого дня я всіляко їм допомагав. Знайшов небайдужих людей, люди звертались до Академії, кілька разів її пікетували, академіки проводили збори, люди доводили, що тогочасний керівник – неефективний. І нарешті з п’ятого разу його таки посунули. І прийшов новий керівник, виграв конкурс.
Я був певною мірою його мотиватором, енерджайзером, звернувся до своєї родини. Мій батько вже протягом тридцяти років аграрій, моя родина має успішні підприємства. Треба було погасити борги, треба було витягнути це підприємство з банкрутства. Треба було зробити головне – дати робочі місця.
І от більше 50 млн було направлено тільки на придбання техніки. Щоб люди у цьому селі нарешті відчули, що на них звернули увагу. І сьогодні вони мають нормальну зарплату, нормальні умови роботи і головне – техніку сучасного рівня.
- Розкажіть докладніше про конфлікт, який стався.
- У підприємства була господарська діяльність, надавалися послуги. Наскільки мені відомо, є договір між ДП ДГ «Івківці» та агрофірмою «Батківщина» про купівлю незавершеного виробництва на озиму пшеницю й ріпак.
Однак нардеп Павло Халімон через свій вплив на силові органи та його бізнес-партнер Сергій Селютін – також людина, що має зв’язки у правоохоронній системі, – створили штучні перепони тому, щоб одне господарство збирало врожай, а інше господарство могло отримати зерно і вести свою господарську діяльність.
Залучивши людину, яка не має жодного відношення до громадської організації, вони написали якогось химерного листа. Хоча, як ми виявили, ця людина – агент поліції, він фігурує у карній справі за хуліганство, перебуває під підпискою про невиїзд.
- Ви говорите зараз про ту людину, яка написала перше звернення до правоохоронних органів?
- Так. Правоохоронні органи постійно перевіряли, але не було за що зачепити це господарство. Тому вони пішли через ГО – громадську організацію, яка звернулася нібито через факти розкрадання. Прокурор негайно того ж дня дає хід цій справі. З прокуратури написали листа на Академію, буцімто у зв’язку з фактами зловживання просимо відсторонити. І відсторонюють керівника.
Тим часом дівчину, яка була головним бухгалтером Халімона до його депутатства, за часів роботи у комерційному підприємстві, ставлять виконувачем обов’язків, і починається найголовніше: за допомогою поліції, за допомогою «тітушок» не дають збирати врожай.
Під надуманими приводами найняли третіх осіб, комбайни з Херсонської області, які начебто мають збирати врожай і вивозити на якийсь незалежний елеватор. Створюють штучні перешкоди.
Тоді піднялося все село, відео про це зібрало 3 млн переглядів. Та під час зустрічі з Халімоном і Селютіним, коли я запитав Халімона, чому він як народний депутат перешкоджає господарській діяльності, він одразу мені запропонував дати йому хабаря – 40 млн грн за те, щоб мати змогу зібрати врожай. Їхні умови були – поставити власного керівника і далі працювати 50 на 50.
- Де відбувалась ваша зустріч?
- Перша наша зустріч відбулась у Чернігові, коли Халімон там був у справах, друга – у ресторані під Києвом. І потім він мені телефонував прямо з засідань Верховної Ради, під час промов Разумкова. В мене є ці плівки, ви їх можете послухати.
Але ми ж живемо не в якихось бандитських умовах, умови співпраці мають бути договірні. Я маю всі записи, я одразу звернувся до НАБУ. Написав заяву про вимагання, надав докази.
НАБУ звернулось до Генпрокурора. Бо «слуги народу» зняли з себе недоторканість, але з поправкою, що це може зробити тільки Генпрокурор. Але якщо обирають Генпрокурора ті ж «слуги», то як він потім їм може винести підозру і далі дати хід справі?
Я звернувся до журналістів у різні програми, щоб вони дали свою оцінку, чи є там факт злочину – вимагання хабаря. Бо Генеральний прокурор не вбачає цього. Я вважаю, потрібно, щоб громадськість бачила, чим займаються народні депутати.
- А яка ситуація на підприємстві зараз?
- Наразі вони поставили свого керівника і вивозять зерно. Попереднього керівника звільнили безпідставно. Ганна Миколаївна Кравченко була т.в.о. після того, як помер у березні директор Ромашкан. Вона стала т.в.о. лише у травні-місяці і не встигла нічого протизаконного зробити. А її вже у липні відсторонили. Вона вже там фактично не працює.
На їхньому боці поліція. Прокурор, наскільки мені відомо, перебуває в родинних зв’язках із Селютіним. Як вони мені й казали на зустрічі: все, що стосується правоохоронної системи, влади – вони взяли все це на себе.