Вибори в Обухівській ОТГ. Обіцянки та брехня від кандидатів в мери: Левченко, Лариса Ільєнко, Лавренюк та Яцун. Реальний стан розвитку регіону і чи зможе хтось його покращити?
Буквально за декілька днів, 25 жовтня відбудуться вибори місцевих депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів. Відповідно можна сміло говорити, що передвиборча сага знаходиться на фінішному етапі. І ось вже скоро місцеві жителі дізнаються імена переможців, тих хто наступні 5 років суттєво впливатиме на розвиток інфраструктури, промисловості, і т. д., а відповідно – на їхні життя. До речі, обіцянки про покращення життя людей, відповідно інфраструктури та промисловості у кандидатів є чи не головною «зброєю» у заволодінні «серцями» виборців. А тому саме на промисловості та інфраструктурі, яка від неї прямо залежить, ми вирішили сьогодні зупинитись.
Від виборів до виборів пафосні обіцянки щодо розвитку міста і прилеглих населених пунктів не оминають й жителів Обухівщини. Там і сьогодні для більшості кандидатів чи не головною, нажаль брехливою передвиборчою маніпуляцією є пусті обіцянки про краще життя яке буде основане на розвитку промисловості, бізнесу, інфраструктурі регіону.
Нагадаємо, що статистикою на сьогоднішній день на пост глави Обухівської ОТГ:
- чинний мер міста Обухів Олександр Левченко висувається від «Слуги народу» набирає 18 % голосів виборців;
- на кілька відсотків його випереджає Лариса Ільєнко, Голова Обухівської районної ради, кандидат від партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” - за неї готові проголосувати 22 % виборців;
- у Ігоря Лавренюка, партія “За Майбутнє” – 6 %;
- у Богдана Яцуна партія “Голос” – 4 %;
- у Віктор Малишева, партія “Європейська солідарність” – 1 % виборчих симпатій виборців.
Як ми вже зазначали, що обіцянки про краще життя яке буде основане на розвитку промисловості, бізнесу, інфраструктурі регіону є чи не найголовнішою передвиборчою маніпуляцію, тому проаналізуємо як розвивався регіон за попередні роки і що саме потрібно змінити в кращу сторону.
Уже на першому етапі нашого дослідження ми побачили доволі нехорошу тенденцію розвитку Обухівщини, точніше практично те, що в період останнього десятиліття - цей регіон знаходиться в стані застою розвитку промисловості, а відповідно інфраструктури яка напряму залежить від неї. В результаті від цього страждають як завжди прості люди, а тому зараз місцевим виборцям потрібно чітко профільтрувати обіцянки всіх кандидатів щодо розвитку регіону.
Кожен може з легкістю знайти у відкритих джерелах інформацію про основні організації та підприємства, приміром на сайті Міської ради або у тій же Вікіпедії, у розділі «промисловість» і кількома не складними операціями відслідкувати час утворення й розвиток головних стратегічно-важливих економічних підприємств регіону. І так, результатом такого дослідження буде не дуже приємна тенденція, точніше навпаки – від неї стає лячно. Адже більша частина, мало не всі, з цих промислових потужностей засновані ще у радянські часи, в далеких 60-70-80-90 роках, частина дещо пізніше – 90-ті та 2-ох тисячні. Але тут, звісно, важливо звертати увагу не на сучасні назви ТОВ-ок, а на реальну історію їх утворення, адже всі прекрасно знають, що у 90-тих роках більшість державних підприємств віджали на свою користь так звані «бізнесмени лихих 90-тих». Приміром візьмемо ПрАТ «Обухівський молочний завод» засновано на початку 1930-тих років,
Київський картонно-паперовий комбінат – в 70-тих роках, «ОМАКС Інтернешнл» - 1997 рік, ТОВ «Алеана» - 2002 рік, ТОВ «Аерок» – 2006 рік, у далеких 70-80 роках - Обухівський завод вентиляційних виробів та конструкцій, а з 1994 року – ТОВ "ОБУХІВСЬКИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЗАВОД ЛТД", і т. д.
Всі ці дані чітко дають зрозуміти, що Обухівщина почала розвиватись на початку 1980-років, потім вибіркова тенденція прослідковувалась у 90-тих і 2-ох тисячних. А уже після 2010 року розвиток регіону практично зупинився. Чому так??? – виходить, що після 2010-того в регіоні не було створено сприятливих умов для розвитку бізнесу, а також не було залучення масштабних інвестицій. Результат - Обухівщина знаходиться в стані економічного застою, навіть регресії. Тому, основною метою нового керманича Обухівщини має стати саме зрушення з «мертвої точки» цієї тенденції економічного застою від якої вже понад десятиліття страждають місцеві жителі.
А тепер розглянемо кандидатів які спробують змінити цю ситуацію на краще.
Найперше в поле зору потрапляє чинний мер Обухова Олександр Левченко, який кандидує на пост Голови Обухівської ОТГ від партії «Слуга народу». Адже він також обіцяє місцевим жителям – покращення життя і розвиток регіону. І тут варто звернути увагу на те, що Головою Обухова він є з далекого 2012 року, і саме при його правлінні регіон практично потрапив в стан економічного застою промисловості. Тобто розвиток Обухівщини фактично припинився, а його попередні передвиборчі обіцянки що давав їх у 2012 і 2015 роках виявились популізмом і брехнею. Нагадаємо, що у 2012 році Левченко обіцяв краще життя людям під кольорами «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ», та виграв вибори за особистої підтримки екс-Прем’єра Миколи Азарова.
Скріншот: сайт vse.media
В 2015 році люди мали отримати покращення від нього вже як члена партії «НАШ КРАЙ», який згодом став повністю ручним управлінцем в руках близького друга і бізнес-партнера Петра Порошенко - Ігоря Кононенко. Сьогодні ж, як бачимо Олександр Левченко знову перекрасився – і тепер «покращення» від нього вже має прийти в особі «Слуги народу»…
Є хороше твердження: «від перестановки доданків – сума не міняється», в даному випадку «від зміни партії – також явно нічого не зміниться»!!! І на сьогодні Левченко це вже довів двічі: будучи регіоналом – що зробив для розвитку міста??? А під протекцією Кононенко??? То що ставши «Слугою народу» - потрібно чекати чудо?! – Звісно, що ні – адже йому не важливо в якій він партії, головне бути біля «кормушки» і грабувати народ. Тому всі його обіцянки про краще майбутнє – є пустими, є цинічною брехнею і популізмом. І найголовніше: за наведеною вище статистикою – саме за правління Левченко регіон у розвитку фактично зупинився!!! Більше того, складається враження, що Левченко особисто у розвитку ніяк не може покинути совдеповскі часи! В результаті цілий підконтрольний йому регіон дещо схожий місцями на совдпію( ред.:не в образу місцевим жителям).
Крім того, в переліку підприємств які ми згадували вище числиться ТОВ "ОБУХІВСЬКИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЗАВОД ЛТД". Особливо цікавою деталлю цього підприємства є те, що одним із власників є саме чинний мер Обухова, а сьогодні кандидат від «Слуги народу» - Олександр Миколайович Левченко.
По даних з реєстру дане ТОВ припинило свою діяльність, але це далеко не так в реальності. Та тут важливо навіть не це, а інше – пан Левченко згідно офіційних даних володів 28,44 % акцій, хоча насправді він і є власником даного підприємства.
А тепер те, що зовсім має колосальне значення. Олександр Левченко є мером міста Обухів, а згідно Статті 12, пункту 4 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» - він не має права займатись підприємницькою діяльністю і отримувати від цього прибуток!!!.
Виходить, що Олександр Левченко, кандидат від «Слуги народу» на пост Глави Обухівської ОТГ будучи на державній посаді, а саме мером міста Обухів – довгі роки порушував Українське Законодавство. То як, дана людина може представляти інтереси громади, якщо не поважає та не дотримується Законів України???!
До речі, щодо порушення Законів України, то це для Олександра Левченко є притаманним та систематичним. Так, приміром в 2018 році обертів набула справа про незаконне будівництво в Обухові. Активісти, які ще з 2014 року боряться із незаконною забудовою, припускали, що мерія, яку очолює Левченко, "кришує" забудовників.
Скріншот: сайт kievvlast.com.ua
Особливо ганебною є нечиста справа щодо привласнення землі ветеранів АТО, по якій Служба Безпеки України порушила кримінальну справу та вручила Олександру Левченку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Скріншот: сайт interfax.com.ua
В цих діяннях Обухівський міський голова Київської області Олександр Миколайович Левченко обікрав громаду міста, безкоштовно виділивши 1,15 га землі в м. Обухові на м-н "Стожари" під реалізацію схеми житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) "Кальміус", прикриваючись патріотизмом та нібито бажанням вирішити житлові проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та учасників АТО.
«Через дії зловмисників понад 500 громадян не отримають соціального житла. Зараз на незаконно вилучену земельну ділянку накладено арешт», - повідомляла пресслужба СБУ.
Узагальнюючи вищесказане можна зробити висновок, що Олександр Левченко, кандидат від «Слуги народу» на пост Глави Обухівської ОТГ являється таким собі вічно обіцяючим «кращого життя» передвиборчим «підсніжником», який з кожними черговими виборами міняє своє забарвлення в колір про-владної політичної сили заради того, щоб приховувати вчинені злочини за попередні роки перебування при владі. А вся його риторика про розвиток промисловості та інфраструктури від чого напряму залежить рівень життя громадян – це не більше як передвиборчий популізм.
Щодо Лариси Ільєнко, Голови Обухівської районної ради, кандидатки від партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, то тут ситуація значно краща, хоча також не ідеальна. Та в основному за даними ЗМІ, активним знищенням її репутації займається саме мер Обухова Левченко, особливо він активізувався в передвиборчий період.
Скріншот: сайт unt.ua
Про Ларису Ільєнко відомо, що починаючи зі студентських років вона боролася за здоров'я нації, якість життя і рівні умови для всіх громадян країни, тому в 2004-му зібрала однодумців, меценатів та всіх небайдужих під одним Благодійним фондом, який активно допомагає в розвитку української медицини: постачає обладнання , меблі та інші необхідні препарати для хворих. У 2010 році стала президентом благодійного фонду «Київська Русь», який має безліч напрямків благодійної діяльності: пропагує здоровий спосіб життя, підтримує спортсменів, молодь, допомагає літнім людям, проводить медичні акції. Фонд співпрацює з Міністерством соціального захисту, Червоним Хрестом, іншими організаціями, які займаються благодійною та соціальною діяльністю.
Також Ларису Ільєнко знають як людину, яка після Майдану і з моменту початку АТО бере участь в зборі коштів для поранених солдатів, відвідує госпіталі, підтримує хлопців і їх рідних. Активно проявляє бажання допомагати людям, країні, впроваджує законопроекти про протидію корупції, розвитку інфраструктури міст, смт та ОТГ, розвитку малого бізнесу, підтримки молоді та спорту. Теплим словом про Голову районної ради зокрема відзиваються й жителі міста Васильків, де вона була ініціатором наведення ладу біля річки Стугни.
От приміром які відгуки можна зустріти про Ларису Ільєнко в мережі Інтернет:
Як бачимо, Лариса Ільєнко активно проявляє себе у допомозі людям, розвитку медицини, спорту, інфраструктури населених пунктів Обухівщини, зокрема вона є ініціатором безлічі благодійних проектів в регіоні та наведенні благоустрою. Проявила себе як доволі успішний управлінець, що дбає перш за все про розвиток Обухівщини, напевне саме тому в даний час вона випереджає своїх конкурентів на посаду Обухівської ОТГ.
Представник партії «За майбутнє» Ігор Лавренюк, який на даний час набирає 6 % голосів виборців, на відмінно від двох попередніх кандидатів є фактично людиною новою у політиці. Народився на Черкащині, вищу освіту здобув у Київському політехнічному університеті, де отримав диплом інженера. Проживає у Києві, що також різниться із Левченко та Ільєнко в яких домівки в Обухові. На порталі ЦВК вказано, що він – консультант з питань комерційної діяльності у ТОВ “Рем Транс” – підприємстві, заснованим його родичкою Лавренюк Марією Кирилівною. Позиціонує себе як меценат та є головою правління ГО “Народна рада Обухова”, яку сам заснував у 2015 році. Згідно даних, Лавренюк вже понад 5 років опікується культурою в Обухові.
Своє рішення іти в політику пояснює необхідністю змін і каже, що “…з владою, яка зараз у нас в Обухові, місто довго не протягне. Цю владу треба терміново змінювати. А потім змінювати місто, щоб воно стало сучасним. Багато разів я мав переїхати до Києва, але я залишаюся тут, тому що люблю це місто. Тут мій дім.» - зазначив пан Лавренюк в інтерв’ю.
Цікавим є те, що його лозунги є з однієї сторони доволі правильні, а з іншої – досить шаблонними, навіть з елементами плагіату. Вислів «тут мій дім», проживаючи в Києві є далеко неоднозначним. Згадаймо лише як Сергія Притулу тролили за схоже, а він то живе в Києві, і балотується на посадове місце в Києві. А Лавренюк… напевно не дуже доречний вислів від кандидата на пост глави Обухівської ОТГ?!..
Та й зрештою агітаційний передвиборчий ролик більше нагадує політичний популізм: кінотеатр, льодова арена, сучасна школа мистецтв, якісна реконструкція «Площі Матері», збільшення кількості шкіл та дитячих садочків, і т. д – Ігор Лавренюк не маючи досвіду в політиці «знає як вже зараз це вирішити». Хотілось би в це вірити, але ми українці реалісти і добре знаємо – до чого призводять такі гучні заяви коли людина потрапляє до «кормушки»… Гучними словами нічого не зробиш, а тому жителі Обухівщини скоріш за все обиратимуть між Ільєнко та Левченко, в яких певні здобутки все ж уже є. Попри красиві слова, народ навряд чи ризикуватиме вчергове обрати «кота в мішку». Хоча треба погодитись – говорить красиво, й ролик не з дешевих який прийшовши до влади треба буде «відпрацювати» перед спонсорами…
Богдан Іванович Яцун, який висувається від партії “Голос” в порівнянні із попереднім нашим героєм Ігорем Лавренюком виглядає більш приземленим до реальності. Він є депутатом міськради та довгий час є громадським активістом та значився членом ради об’єднання “Майдан Обухівщини”. Також був постійним помічником у низки народних депутатів. Як не як, але певний досвід в політиці в нього вже є. У своїй програмі обіцяє запустити пілотну програму медичного страхування для людей з інвалідністю, учасників АТО, інших соціально вразливих груп; провести паспортизацію стану усіх доріг на території ОТГ, а також провести аудит комунальних підприємств, тощо. На перший погляд – все доволі правильно, але в його перемогу не вірять навіть і його висуванці із партії «Голос», свідченням цього є доволі квола передвиборча агітація. А якщо в нього не вірять його керівники – то як народ в нього має повірити???!
На звершення перейдемо до висновку: нажаль, статистика свідчить що Обухівщина в плані розвитку промисловості й інфраструктури, яка від неї залежить знаходиться в стані застою, і навіть певної регресії. Адже, практично після 2010 року в регіоні не з’являється потужних промислових підприємств, що мали б дати значний поштовх в розвитку місцевої економіки і відповідно підняти рівень життя населення. Практично у цей же час почав свою політичну діяльність Олександр Левченко, який є мером Обухова з 2012 року. А це наштовхує нас на висновок, що саме пан Левченко є своєрідним чинником гальмування розвитку Обухівщини.
Серед розглянутих кандидатів, а це: Богдан Яцун, Ігор Лавренюк та Лариса Ільєнко, саме остання кандидат згідно своєї трудової діяльності має всі переваги щоб змінити Обухівщину на краще. Пан Левченко, за час керування містом особливих здобутків місцевим жителям не приніс, а інші два кандидати Яцун та Лавренюк на даний час без особливих здобутків, а говорити про те, що прийшовши до влади вони зможуть змінити регіон на краще буде явним перебільшенням. Тому, скоріш за все, виборці оберуть саме Ларису Ільєнко Головою Обухівської ОТГ, принаймні на даний час це найсильніший і найлогічніший кандидат.