Де і як бердичівляни вшановують жертв Голодомору?
Щороку українці моторошно згадують страшний період в історії усього людства - Голодомор. Роки, що забрали життя мільйони ні в чому невинних людей - від немовлят до старшого покоління - назавжди залишаться незагоєною раною у серцях.
Починаючи із 25 листопада 2016 року, бердичівляни по-своєму вшановують пам*ять загиблих земляків. Тоді відбулось встановлення особливого для них пам*ятника - вічного символа людей, які померли з холодного голоду на родючій українській землі. Кожен, хто проходить чи проїжджає повз річку Гнилоп*ять, на перехресті Чуднівської та Козацької вулиць, не може не звернути увагу на цінний меморіал і не підійти ближче, аби пом*янути померлих.
Урочистого відкриття важливої пам*ятки, мабуть, не відбулося б, якби не відомий бердичівський меценат та приватний підприємець Анатолій Кашпірук. Адже, він, будучи ще дитиною, надихнувся пронизливими розповідями своїх батьків, які також пережили той страшний голод.
Задум Анатолія із радістю допоміг втілити у реальність дизайнер Сергій Слободянюк. В основі композиції він вирішив поєднати дві чорні гранітні плити, розташовані під кутом, на яких викарбувані два символічні написи: “ Померлим голодною смертю на багатих українських землях» та «Пам’яті жертв Геноциду українського народу 1932-1933 років». Основним елементом є жінка на фоні України. Вона, схилившись на коліна і затуливши обличчя руками, гірко оплакує смерть загиблих. Цікавим компонентом є також зображення цілісної, неподільної й єдиної країни зі своїм власним атрибутом - вишиванкою.
Пам*ятник є невід*ємною частиною життя кожного мешканця м.Бердичів. Він завжди нагадуватиме про мученицьку смерть нескореного народу і неподільну Україну, яка попри всі негаразди залишатиметься цілісною й єдиною. Він - це своєрідний символ того, що бердичівляни шанують та пам*яятають про жертв тоталітарно режиму.