«Паршива вівця» митник Пушавер: чи є межа жадібності та коли очікувати нових протестів на Закарпатській митниці

«Паршива вівця» митник Пушавер: чи є межа жадібності та коли очікувати нових протестів на Закарпатській митниці
150744 ПЕРЕГЛЯДІВ

Будь-яка система живе та не привертає до себе уваги доки вона збалансована для всіх її учасників. Цю теорему десятки років наглядно підтверджує українська митниця. Але схоже, що найближчим часом систему Закарпатської митниці очікує черговий струс. Як повідомляють люди, митний держінспектор Мирослав Пушавер різко підняв корупційну таксу за перетин кордону для перевізників – водіїв «італійських» мікробусів, які везуть різноманітні товари широкого вжитку від заробітчан з Італії.

А це вже загрожує повтором бунту перевізників, який трапився наприкінці весни 2020 року. Тоді водії мікробусів, яким підняли корупційну ставку за провіз багажу «без огляду», перекрили КПП «Тиса» на українсько-угорському кордоні. Скандал вийшов на загальнонаціональний рівень. Якщо ті протести трапились з системних причини, то каталізатором нинішнього бунту може стати «паршива вівця» Пушавер, який вирішив одноособово підняти норму власного збагачення. До речі Пушавер вже був звинувачений у корупційних оборудках – він «кришував» контрабанду Айфонів на кордоні ще будучи інспектором на посту «Лужанка». Тільки по одному епізоду, який досліджували правоохоронці, він завдав шкоди державі на 2 млн грн.

Зараз Мирослав Пушавер займає посаду державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби. Такі скромні службові місця роками кормлять не тільки їх власників, але і весь харчовий ланцюжок з чиновників від регіону до Києва, від митників до суміжних галузей (силовиків, правоохоронців, суддів, народних депутатів тощо). В результаті частина коштів замість бюджету осідає в карманах бенефіціарів схеми.

«Неочікуваний» провал реформи

Яка тільки влада не заявляла про те як вона реформує (змінить) цей принцип на користь простих людей, бізнесу та держави. Декілька чергових невдалих спроб за останні півтори роки зробили і діючі очільники. Індикатором успішності такої реформи з легкої руки президента Володимира Зеленського повинно було стати очищення Закарпатської митниці. Ще влітку 2019 року глава держави навідався на Закарпатську митницю, де закликав митників або звільнитись, або перестати обкрадати держбюджет при митному контролі та припинити контрабанду.

Тоді відбулась його історична розмова з Андрієм Каращенком, заступником керівника Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (ДФС). Президент задав риторичне питання звідки у Каращенка Айфон при мізерній зарплатні.

Відповідь на запитання «звідки?» знали/знають всі. Про корупцію на скандальній Закарпатський митниці складають легенди. А оборудкам на ній присвячено чимало сюжетів та репортажів центральних ЗМІ.

Влада навіть начебто почала реформування систему. Ініціювали ліквідацію ДФС. Її митні функції перебрала на себе Держмитслужба (ініціатива ще «папередників»). Очолив службу Максим Нефьодов. Але, на думку Зеленського, не справився з очищенням митниці, і не попрацювавши і року був звільнений. Як тоді заявив президент: «виглядає так, що в цьому бою контрабанда відправила митницю в нокаут».

Після нього було аж три виконуючих обов’язки керівника митниці. А в листопаді уряд таки призначив «постійним» головою Держмитслужби Павла Рябікіна.

Але весь цей шум у верхах зі зміною назв, вивісок та керівників – саме тільки шум для електорату. Реальні питання вирішують «тіньові» фігури на місцях. Від їх дій та рішень і можуть виникати чи не виникати скандали на кшталт бунтів на «Тисі».

Все по 0,55

Всім відомо, що на українських митницях існує безліч схем корупційної виїмки коштів у постачальників товарів – від мікробізнесу до крупних компаній. Одна з них: оплата лояльності митників при перетині кордону так званими «італійськими» бусами. Це перевізники, які в мікробусах везуть різноманітні товари та кошти від заробітчан в Італії. По простому їх називали «посилками». По факту це продукти харчування, одежа, різні інші товари побутового призначення. Торгівля ними дуже розвинена на рівні мікробізнесу у західному регіоні України.

Для багатьох українців (як постачальників-заробітчан так і перевізників – водіїв бусів) це скоріше вимушений крок для виживання. Тим більше, що заробітчани є одним з суттєвих донорів валюти в економіку країни. Безумовно у цій масі є і відверті контрабандисти коштовностей, дорогої брендової техніки тощо. Але мова наразі не про це.

Так от, ці «посилки» до літа 2020 року митники «обілечували» повністю в темну Тобто за безперешкодний проїзд бусіку з товаром (як власного багажу без оподаткування) інспектори постів брали 200-500 EUR в залежності від тоннажу та типу вантажу.

За даними журналіста, блогера, що спеціалізується на висвітленні корупційних схем на митниці, Євгена Плінського, за місяць через «Тису» проходить біля 5000 таких мікробусів. Вага товару у кожного з них 800-1200 кг.

Для розуміння того, що намагається наразі вчинити держінспектор Мирослав Пушавер та до чого призведуть його дії, потрібно нагадати чому ж виник бунт на «Тисі» півроку тому.

За інформацією Плінського, «головний куратор і монополіст усієї контрабанди на Закарпатті з 2015 року Валерій Пересоляк. Він же власник ФК «Минай», який з цієї самої контрабанди і фінансується». Він і вибудував схему з 200-500 EUR, яка певний час всіх влаштовувала. Але через зміни у керівництві Держмитслужби зросли й витрати на «кришування» схеми через нардепів та силовиків. Компенсувати їх у харчовому ланцюгу за логікою вирішили через саму нижчу донорську ланку – перевізників. Їм встановили новий «тариф» у 700-800 EUR за мікробус.

У людей звичайно терпець урвався, адже цей тариф залишав їх взагалі без заробітку. У результаті водії перекрили кордон. Дійшло до того, що розгнівані люди скинули з дороги автівку прикордонників. Утихомирювати ситуацію відправили Нацгвардію та підрозділи СБУ. З того нічого не вийшло. Тому з Києва прилетіли тодішній тимчасовий очільник митників Ігор Муратов та головний прикордонник Сергій Дейнеко.

Фіналом падіння «ангелів з небес» став компроміс. Влада домовилась з перевізниками, що відтепер вони будуть проходити розмитнення через «червоний» коридор з оплатою 55 центів за 1 кг скопом всієї ваги у державний бюджет України. Або 500 EUR за 1 тонну. Хоча спочатку Муратов запропонував ставку в 1 EUR за 1 кг, що категорично не влаштувало людей. Адже з заробітчан вони беруть за послугу перевозки 1,5 EUR за 1 кг. За мінусом всіх дорожніх витрат прибуток від такої операції при 1 EUR в бюджет буде майже нуль.

У нормативно-правове поле були внесені відповідні правки. Для убезпечення контрабанди заборонених товарів – умовно «Айфонів Каращенка» – існують процедури сканування багажу. Але то окрема історія.

Задоволені перевізники почали оплачувати кошти за все розмитнення в державну касу. Згодом система знову збалансувалась – митники пояснили людям, що «так жити ніззя», за лояльність треба ділитись. Знайшли певну формулу – десь 40%, ті ж 200-250 EUR з 1 тони направлялись вже в кишені митників. Бюджет теж отримує свої офіційні, хоча і дещо занижені, платежі в 400-450 EUR. Всім добре.

Але нещодавно на «Тисі» завівся паразит. Збудником чергової митної «гарячки» може стати згаданий вище держінспектор «Тиси» Мирослав Пушавер. Молоде дарування вирішило, що перевізників можна «обілечувати» по завищеному тарифу. У свою зміну він почав вимагати собі в карман з водіїв по 500-900 EUR з мікробуса (в залежності від тоннажу та товару). Відповідно до цієї суми перевізник повинен заплатити хоча б ті ж 400-450 EUR за 1 т (нагадаємо, що це все ж трохи менше, чим є реально товару, та несе ризик при перехресній перевірці). Сумарно витрати водіїв збільшились приблизно до того ж 1 EUR, який пропонував Муратов і з яким не погодились протестуючі. А якщо не платиш, то Пушавер у свою зміну не допускає такий мікробус навіть до огляду.

Як повідомляють перевізники, якщо Мирослав Пушавер не перестане по «бєспрєдєлу» їх обирати, то вони готові знову привернути увагу держави до своїх проблем, перекривши кордон. Якраз новому очільнику Павлу Рябікіну буде привід попіаритись та приїхати з черговою інспекцією на Закарпатську митницю. А така зустріч доставить неймовірну радість теж недавно призначеному (у серпні) начальнику Закарпатської митниці Івану Бережнюку, підлеглі якого ігнорують навіть внутрішні домовленості між митниками.

Життя одного «контрабандиста»

Власне Мирослав Пушавер раніше не попадав під приціл ЗМІ – занадто він вже дрібні пости займав. Його задача забезпечувати безбідне життя вищого керівництва. Про статики начальників Пушавера красномовне розслідування зробила програма «Схеми», тому зупинятись на цьому не будемо.

Порівняно з ними декларація у Пушвера скромніша. Але теж вказує на те, що митник живе далеко не на офіційні доходи. Зокрема за останні п’ять років його офіційний дохід склав біля 564 тис грн., або десь 360 доларів на місяць. У 2015 році він задекларував 42 тис. грн. доходу. У 2016 році сукупний дохід його сім’ї склав біля 68 тис. грн., у 2017 р. – 165 тис. грн., у 2018 р. – 147 тис грн., у 2019 р. – майже 142 тис грн.

Натомість він задекларував купівлю двох авто – AUDI А4 (2012 р.в., куплена у 2018 р.) та Volkswagen Polo (1996 р.в., куплена у 2016 р.). Також в його деклараціях вказані два будинки на 357 кв. м та на 192 кв. м, й ділянка на 6 соток, які були придбані членами його родини ще у 2000-х роках. Якщо наявність Volkswagen та давно придбаних будинків з земельною ділянкою можна якось пояснити, то вартість подібних шестирічних AUDI сягає $13-15 тис. А його сукупний сімейний дохід за 5 років склав всього біля $21 тис. Очевидний дисбаланс між заробітком та витратами.

По офіційним даним, на фоні його керівників, здається, що Пушавер дуже скромний хабарник. Але насправді якщо у митній системі легендарно скандальною вважається Закарпатська митниця, то серед самих закарпатських митників легендарно жадібним вважається саме Мирослав Пушавер.

Опосередкований доказ цьому зафіксований навіть в офіційних документах. Зокрема, згідно судовій справі №297/1506/19, він є фігурантом кримінального провадження №22019070000000063 від 18 червня 2019 р. справа стосується його діяльності на посаді державного інспектора митного мосту «Лужанка» Закарпатської митниці. Прокуратура звинувачувала Мирослава Пушавера в зловживанні владою та службовим становищем по ч. 2 ст. 364 КК України. Карається позбавленням волі на 3-6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років, зі штрафом 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як сказано в матеріалах справи, місцеві СБУ та прокуратура обвинувачували Пушавера у тому, що він в травні 2017 року на митному посту «Лужанка» два рази пропустив без огляду автомобіль BMW із не розмитненими 575 мобільними телефонами та планшетами «Apple iPhone». На огляд авто два рази інспектор витратив аж 47 с та 7 с.

Сумарно держбюджет через дії Пушавера не отримав трохи більше 2 млн грн. (ПДВ та мито).

Угорські митники на запит українських правоохоронців підтвердили, що ця техніка пройшла митне оформлення та була випущена у напрямку митного посту «Лужанка».

Тим не менше, Берегівський районний суд Закарпатської області виправдав Пушавера. Мовляв, прокурор не довів, що на ділянці між митними постами Угорщини та України цей автомобіль не викинув Айфони, або не перезавантажив їх у інше авто. Наразі прокуратура оскаржує рішення суду першої інстанції у Закарпатському апеляційному суді

Вся ця історія та безглуздість судового рішення вказують на те, що Мирослава Пушавера просто вирішили показово провчити. Як вже було вказано вище, його користолюбству дивуються навіть колеги. Цілком можливо, що наслідком цього смертного гріха стало небажання молодого митника поповнювати керівництву «спільну касу». Принаймні можливо тому у судовому засіданні тодішній начальник Закарпатської митниці заявив, що Пушавер неналежно провів огляд цього автомобіля після спрацювання ризиків автоматизованою системи управління ризиками «Інспектор».

Наслідки сліпої Феміди

У сухому залишку маємо «сліпу Феміду» та правоохоронців, які ймовірно просто пощипали митника на кошти та освятили його на подальше пограбування людей на митниці. Очевидно, також, що Пушавер відчув безкарність та вирішив компенсувати свої витрати за рахунок перевізників. А те, що він елементарно підставляє всю схему та колег – то його вже хвилює в останню чергу. Цікаво яким чином зі збільшених поборів Пушавер ділиться з куратором цих схем, власником ФК «Минай» Валерієм Пересоляком? До речі, його дружина володіє в селі Минай, звідки ФК, згаданим будинком на 192 кв. м.

Схема обдирання людей дрібним клерком на скандальній Закарпатській митниці Пушавером можна розцінювати як плювок в обличчя президенту. Чи обітреться Зеленський в черговий раз, чи все ж нарешті надає по рукам хоч одному «розбійнику»?

open-ua.net

Теги: Закарпатская таможня,Закарпатська митниця,контрабанда,Мирослав Пушавер,Тиса,Украина
ПРЯМИЙ ЕФІР