Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є ключовим завданням на майбутнє та фактор успіху державних антикризових програм».

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

За даними Держстату реальний ВВП України у 3 кварталі 2020 року знизився на 3,5% до відповідного кварталу минулого року та зріс на 8,5% порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору). За нашими оцінками зниження ВВП України за 9 місяців 2020 року становило 5,4%.

Основним драйвером відновлення економічної активності продовжують виступати галузі зі швидким оборотом коштів, зокрема, роздрібна торгівля, фізичні обсяги якої за 11 місяців 2020 року зросли на 7,8% до відповідного періоду минулого року, у тому числі, у у листопаді – на 12,1% у річному вимірі. Водночас, інвестиційна активність підприємств є критично низькою – обсяг капітальних інвестицій підприємств за 9 місяців 2020 року був на 35,4% нижчим від показників минулого року, а виробництво промислових товарів інвестиційного призначення у жовтні 2020 року – на 19,3% нижчим від жовтня 2019 року.

Додатковим фактором негативної економічної динаміки цього року виступає нижча за минулорічну врожайність основних зернових та олійних культур. Так, урожайність зернових та зернобобових культур в Україні у 2020 році була на 14,7% нижча від показника минулого року, що з урахуванням нижчої площі збору врожаю, визначало на 17,6% менший обсяг виробництва відповідних с/г культур, зокрема, пшениці – на 12,8%, кукурудзи на зерно – на 23,5%. Менша на 19,5% врожайність соняшника призвела до зменшення обсягів його виробництва – на 13,9% порівняно з 2019 роком.

З одного боку, такі тенденції у реальному секторі свідчать про певне відновлення економічної активності у 2 півріччі 2020 року, передусім споживчого попиту, після завершення жорсткої фази карантинних обмежень, з іншого – про недостатність скоординованих дій Уряду та Національного банку з пом’якшення негативних наслідків кризи у реальному секторі економіки.

Для порівняння: ВВП Росії за січень-вересень 2020 року знизився на 3,4%, завдяки, у тому числі, численним програмах з цільового рефінансування кредитів реальному сектору, запровадженим Банком Росії у взаємодії з Урядом РФ; ВВП Туреччини за аналогічний період – зріс на 0,5% не в останню чергу завдяки потужній підтримці центральним банком антикризових заходів Уряду шляхом пом’якшення монетарних умов та цільовій підтримці пріоритетних напрямів економічної діяльності, зокрема, експортерів.

На мою думку, конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є ключовим завданням на майбутнє та фактор успіху державних антикризових програм. Акцентом такої взаємодії має бути створення умов для ефективного перерозподілу доходів, формування ємного внутрішнього ринку та стимулювання нових інвестицій у розширення виробничого потенціалу національної економіки.

Бюджетна сфера

Акцентом прийнятого Верховною Радою 15 грудня Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” є стимулювання попиту у відповідь на кризові явища. Державний бюджет на 2021 рік затверджено з дефіцитом у 247 млрд. гривень або 5,5% ВВП (друге після 2020 р. значення за останні 10 років), доходами (без міжбюджетних трансфертів) у 1082 млрд. гривень або 24% ВВП та видатками у 1328 млрд. гривень або 29,5% ВВП.

Фіскальний імпульс бюджету-2021 буде суттєво позитивним: первинний дефіцит 2021 р. заплановано у обсязі 85 млрд. грн. або 1,9% ВВП. Це повинно підтримати загальну економічну активність та сприяти пом’якшенню шоків пандемії на добробут громадян.

Водночас загальна сума потреб у фінансуванні становитиме близько 16% ВВП, що поряд з плановими показниками 2020 р. є рекордними значеннями за всю історію України. Для фінансування потреб в погашенні боргу та покриття дефіциту у 2021 році передбачається залучити 702 млрд. гривень (в тому числі зовнішніх – 153,3 млрд. гривень, внутрішніх – 549,1 млрд. гривень), ще 12 млрд. грн. планується отримати від приватизації державного майна.

Зважаючи на те, що майже 70% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП. Суттєве розширення участі держави на внутрішньому ринку державних запозичень може негативно вплинути на стимули банків здійснювати кредитування реального сектора економіки та спровокувати зростання процентних ставок за кредитами. Така ситуація вимагає проактивної політики центрального банку щодо підтримання внутрішнього ринку позикових коштів, включаючи проведення операцій з ОВДП на вторинному ринку та розвиток інструментів рефінансування банківських кредитів.

Валютний ринок

На валютному ринку на початку минулого тижня спостерігалося суттєве перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом, що стало наслідком збільшення продажу іноземної валюти нерезидентами з метою участі у первинних аукціонах Міністерства фінансів із розміщення гривневих ОВДП. Так, за останній тиждень вкладення нерезидентів у державні цінні папери України збільшилися на 5,9 млрд. гривень, що збільшило частку нерезидентів у структурі власників ОВДП з 8,5% до 8,8%. Інтервенції НБУ з купівлі іноземної валюти за тиждень становили майже 300 млн. доларів США, а з початку року – 1,1 млрд. доларів США.

Заспокійливий вплив на валютний ринок мало також надходження упродовж минулого тижня окремих траншів міжнародної кредитної допомоги від ЄС та Світового банку та завершення 18 грудня розрахунків за єврооблігації, додатково розміщені Міністерством фінансів на біржі Euronext Dublin. За інформацією Міністерства фінансів найбільший попит на українські єврооблігації був зі сторони інвесторів із США (52%), Великобританії (37%) та країн ЄС (10%).

Загалом, міжнародні резерви НБУ зросли до понад 28 млрд. доларів США, що є найвищим значенням із серпня 2020 року. Додаткову підтримку міжнародним резервам НБУ матиме успішне завершення першого перегляду угоди з МВФ у форматі Stand-By, що розпочалося на цьому тижні у дистанційному форматі.

Фінансовий сектор

Банківська система України зберігає значний запас фінансової стійкості та потенціалу до кредитування. Адекватність регулятивного капіталу банків на 01.12.2020 становила 21,67%, у тому числі основного капіталу – 15,51%, що понад як удвічі перевищує нормативні значення Н2 та Н3 (10% та 7% відповідно). Регулятивний капітал банківської системи зріс у листопаді на 0,6%, а з початку року – на 21% -- до 181,9 млрд. гривень.

Банки також із суттєвим запасом виконують нормативи покриття ліквідністю (LCR) як в іноземній валюті, так і за всіма валютами, у тому числі банки, що мають спеціалізований ощадний статус. Цьому сприяє активна політика НБУ з підтримання ліквідності банківської системи. Так, Національним банком упродовж минулого тижня було проведено кількісний тендер з рефінансування банків строком до 84 днів, за результатами якого задоволено заявки 5-ти банків на суму 9,3 млрд. гривень за процентною ставкою у розмірі 6,0% річних, 8 млрд. гривень з яких було надано АТ "ОЩАДБАНК". Також на аукціоні своп процентної ставки 16 грудня було задоволено заявки 3 банків загальним обсягом 2 млрд. гривень із середньозваженою ставкою за результатами аукціону 7,50%. Підвищення, починаючи з листопада, заявлених банками максимальних ставок на аукціоні своп процентної ставки свідчить про їх очікування щодо підвищення ринкових ставок.

Це, в свою чергу, підкреслює необхідність активної політики Національного банку з підтримання доступності фінансових ресурсів для економіки, що стимулюватиме її відновлення під час та після коронакризи.

Автор: Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин