Найсвіжіші дані від Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках
Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках:
Економічна ситуація
За даними Держслужби зайнятості кількість осіб, які мали статус безробітного у 2020 році зросла порівняно з 2019 роком на 21,7% - з 1 024 тис. осіб до 1 247 тис. осіб. При цьому на 1 січня 2021 року кількість зареєстрованих безробітних збільшилася на 35,8% порівняно з минулим роком. У переробній промисловості відповідні показники зростання безробіття становили 29,2% та 35,3%.
Про укоріненість тенденцій до згортання економічної активності свідчить також інформація щодо запланованого масового вивільнення працівників, планова чисельність якого у 2020 році збільшилася понад як у 1,5 рази порівняно з попереднім роком.
Опитування Національного банку ділових очікувань підприємств України у IV кварталі 2020 року, в рамках якого було опитано 693 підприємства у 22 регіонах України, підтвердили погіршення очікувань бізнесу своїх очікувань щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні на тлі посилення карантинних заходів – баланс відповідей зменшився до “мінус” 24.4% (у IІІ кварталі 2020 року – “мінус” 16.1%). Бізнес також очікує зниження ділової активності: індекс ділових очікувань становив 99.6% (у попередньому кварталі – 100.8%). Нагадаю, що більш песимістичні очікування бізнесу були у II кварталі 2020 року після початку пандемії. Натомість за логікою посткризового відновлення економіки ділові очікування бізнесу на 2021 рік мали б бути більш оптимістичними.
Погіршилися також інфляційні та девальваційні очікування респондентів, а також їх очікування щодо розвитку власних підприємств. Примітно, що скорочення обсягів виробництва очікують підприємств усіх основних видів діяльності, крім енерго- та водопостачання, всіх розмірів – великих, середніх і малих підприємств, та практично за усіма регіонами (крім Сумської області, підприємства якої очікують рівень обсягу виробництва товарів і послуг в Україні на поточному рівні). Основними чинниками, що стримують розвиток підприємств, визначено недостатній попит на тлі високих цін на сировину і матеріали.
Більшість керівників негативно оцінювали поточний фінансово-економічний стан своїх підприємств (баланс відповідей – “мінус” 3.2%), проте відзначали наявність ресурсів власних виробничих потужностей для задоволення попиту у разі його відновлення.
Вищенаведені дані свідчать на користь необхідності зміщення акцентів у державній економічній політиці, зокрема, у монетарній політиці центрального банку на стимулювання зайнятості та економічної активності. Саме у цьому напрямі зараз відбувається перегляд пріоритетів монетарної політики провідних центральних банків світу та зміщуються рекомендації міжнародних фінансових організацій.
Обсяг сільськогосподарського виробництва в Україні у 2020 році за попередніми даними Держстату знизився на 11,5% порівняно з 2019 роком, зокрема, продукції рослинництва – на 13,9%. Це є результатом суттєвого зниження минулого року врожайності основних сільськогосподарських культур в Україні через несприятливі погодні умови, зокрема кукурудзи на зерно, ячменю та пшениці. При цьому, за даними Держмитслужби станом на 15 січня Україна експортувала 27,2 млн тонн зернових та зернобобових культур, у тому числі, пшениці – 12,6 млн тонн, ячменю – 3,9 млн тонн; жита – 1,7 тис. тонн; кукурудзи – 10,3 млн тонн. З метою забезпечення державної продовольчої безпеки Міністерством економіки ініційовано обговорення з бізнес-спільнотою можливості внесення змін до додатку зернового Меморандуму, який визначає граничний об’єм експорту зернових культур з України.
Бюджетна сфера
Обсяг коштів на рахунках Уряду є достатнім для обслуговування поточних видатків та планових платежів за внутрішнім та зовнішнім державним боргом. Зокрема, обсяг гривневих коштів на казначейському рахунку Уряду в НБУ перевищує 31 млрд. гривень, а обсяг коштів Уряду в іноземній валюті – понад 1,8 млрд. доларів США (в різних валютах).
Обсяг розміщених Міністерством фінансів державних цінних паперів на трьох аукціонах з початку січня 2021 року становив 28,6 млрд. гривень та 48 млн. доларів США (у січні 2020 року обсяг запозичених коштів становив 18,6 млрд. гривень). Водночас середньозважена дохідність по гривневих ОВДП у січні 2021 року була на 122 б. п. вищою, ніж у січні 2020 року (за 3-річними ОВДП – на понад 200 б. п.) та мала тенденцію до зростання (5 січня – 10,2%, 12 січня – 11,4%, 19 січня – 11,8%) при значному скороченні середньої строковості державних запозичень порівняно з січнем 2020 року.
Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зріс з початку року на 5,5%, перетнувши позначку 90 млрд. гривень (8,9% від загального обсягу ОВДП в обігу). Разом з тим, основними покупцями ОВДП продовжують виступати банки, частка яких у володінні державним внутрішнім боргом зросла до 52%. Обсяг ОВДП у власності Національного банку залишався незмінним (324,6 млрд. гривень), а його частка – скоротилася до 32,1%.
Активна політика центрального банку на ринку державного боргу набула значного розповсюдження серед країн, які розвиваються, у період з початку коронакризи. Як зауважила у нещодавньому інтерв’ю Financial Times директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва, та раніше відзначали фахівці МВФ у Звіті про глобальну фінансову стабільність, реакція ринків на неконвенційну політику центральних банків emerging markets була позитивною. Натомість передчасне згортання стимулюючої фіскальної політики може завдати удару по економіці, яка не відновилася після кризи. В таких умовах завданням монетарної політики має стати розширення фіскального простору для застосування інструментів стимулювання економічної активності.
Одним із таких інструментів є державна програма „Доступні кредити 5-7-9%”, за якою вже було видано майже 8 тисяч позик бізнесу на загальну суму 18,5 млрд. гривень (+0,7 млрд. гривень за останній тиждень). Водночас майже 2/3 кредитів (11,6 млрд. гривень) в рамках програми було видано на рефінансування вже отриманих позик, і лише 6,9 млрд. гривень було видано нових кредитів на капітальні інвестиції та підтримку діяльності підприємств в умовах кризи. Найбільше інвестиційних кредитів видано державними банками; кредитів на рефінансування попередньо виданих позик – банками з іноземним капіталом. За видами економічної діяльності 54% кредитів відповідно до умов програми отримано сільськогосподарськими підприємствами, 18% - підприємствами торгівлі та виробництва, 16% - представниками переробної промисловості. Такі проміжні результати реалізації загальнодержавної програми, на мою думку, свідчать на користь необхідності рекалібрування її параметрів у напрямку стимулювання інвестиційного кредитування підприємств, діяльність яких створює найбільшу додану вартість в межах країни.
Валютний ринок
Обсяг операцій клієнтів банків з безготівковою іноземної валюти, з урахуванням операцій "своп", у грудні 2020 року зріс на понад 20% порівняно з листопадом. При цьому, обсяги купівлі та продажу валюти клієнтами банків були близькими до збалансованих. Додатнє сальдо інтервенцій Національного банку на валютному ринку у грудні становило 289 млн. доларів США (за весь 2020 рік 1 038 млн. доларів США).
Зниження обсягів торгів на міжбанківському ринку у січні 2021 року порівняно з груднем на понад 20% визначало відносно високу волатильність обмінного курсу гривні до долару США, яка згладжувалася валютними інтервенціями Національного банку. Разом з тим, середньоденне значення курсу гривні до долару США на МВРУ у січні 2021 практично не змінилося порівняно з груднем 2020 року. Чиста купівля валюти Національним банком України з початку 2021 року становила 20 млн. доларів США.
На готівковому валютному ринку після завершення новорічних світ відновився попит населення на іноземну валюту. Обсяг чистої купівлі готівкової іноземної валюти населенням з початку 2021 року становив 57 млн. доларів США.
Фінансовий сектор
Ліквідність банківського сектору залишається високою. Залишки коштів на кореспондентських рахунках банків в НБУ та вкладення банків у депозитні сертифікати на 18.01.2021 становили 187,6 млрд. гривень. Хоча обсяг банківської ліквідності є на 20% нижчим від свого значення на відповідну дату минулого року, що є результатом скорочення обсягів чистої кредитної емісії НБУ у 2020 році, він продовжує визначати структурний надлишок ліквідності в банківській системі України, який стимулює банки до вкладень у державні цінні папери, доходність за якими понад як удвічі перевищує ставки на міжбанківському кредитному ринку.
Водночас, попри високу ліквідність, кредитна активність банків є досить низькою, а ефективність інституту фінансового посередництва в Україні – недостатньою. Обсяг банківських кредитів в економіку України у 2020 році скоротився на 2,3%, у тому числі за гривневими корпоративними кредитами – на 4,3%.
Співвідношення банківських кредитів до депозитів у грудні знизилося до 71% (з 74% у листопаді). Для порівняння – у Єврозоні це співвідношення становило у листопаді 84,5%, у Росії – 91,5%. При цьому, у Єврозоні річна зміна обсягу кредитування нефінансових корпорацій у листопаді становила 6,3%, у тому числі за кредитами на строк від 1 до 5 років – на 15,1%, на строк понад 5 років – на 7,4%. При цьому, обсяг ліквідності банків Єврозони зріс у II півріччі 2020 році майже на 15% до понад 5 трлн. євро. Понад половину (58%) від такого зростання було забезпечено рефінансуванням ЄЦБ за третьою програмою цільових довгострокових кредитів банкам (під кредитування реального сектору – TLTRO III), інші 42% зростання були обумовлені купівлею активів Європейським центральним банком.
Це свідчить про те, що запровадження програм цільового рефінансування центрального банку зі збереженням вимог банківського регулювання щодо операцій із пов’язаними особами сприяє більш повному розкриттю його потенціалу у стимулюванні кредитної активності банків.
Автор: Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин