Релігійне шахрайство Євстратія Зорі в діаспорі провалилося. Рейдерство ПЦУ в США не пройшло.
То не Україна, де за гроші можна купити любе рішення суду та свого духовного батька Патріарха Філарета за підтримки порошенківців, на старості років виперти на вулицю з його ж резиденції та ще й виставити недієздатним.
Відомий інтриган у рясі Євстратій Зоря, за дорученням керівника грецької митрополії ПЦУ Єпіфанія Думенка, кілька місяців вів підкилимну діяльність із розколу українських православних громад США та Канади, які належали до Української православної церкви Київського патріархату та не хотіли переходити в турецьке ярмо. В знищенні сильної, справді проукраїнської та залежної лише від Києва громади в США, зацікавлені, як Стамбул, так і Москва.
Євстратій довго та наполегливо, як біблійний змій, спокушав вірних Київського патріархату в США різними обіцянками. Головне прохання – зректися Київського патріаршого омофору. Далі божився, що вирішить усі їх проблеми. Для солідності привозив хитрих греків які, як у них водиться, наплели три міха плови, що бідні українські діаспоряни так нічого й не второпали.
Їм обіцялися всякі дивовижні та такі ж нереальні проекти, лише зречіться Київського патріаршого престолу, наплюйте на трьох своїх Патріархів: Мстислава Скрипника, Володимира Романюка та Філарета Денисенка.
Цинічному Євстратію байдуже, що томос, який два роки тому видав для ПЦУ Константинопольський патріарх Варфоломій прямо забирає право у ПЦУ мати парафії за межами адміністративної території – держави Україна.
«До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом ми визнаємо та проголошуємо встановлену в межах території України Автокефальну Церкву нашою духовною донькою та закликаємо всі світовi Православнi Церкви визнавати її як сестру та згадувати під іменем «Святіша Церква України», як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафiї за межами держави; вже існуючі відтепер підкоряються, згідно з порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження в Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви обмежується територією Української Держави», - чітко й однозначно сказано в томосі, надоному Варфоломієм у Стамбулі і на якого так моляться в ПЦУ.
Євстратію головне обдурити наївних православних Америки та досягти від них відступництва від влади предстоятеля УПЦ КП - Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Москва ніяк не може простити Філарету його бунтарство та руками його ж духовних діточок уже два роки радо нищить незламного борця за справжню незалежність українського Православ’я.
Спільником для цієї підступної та антиукраїнської діяльності Іван-Євстратій Зоря обрав Джона Яреська, який є бізнесменом, відповідно любить гроші та знається на них. Рідна сестра якого Наталія Яресько вже лишила в Україні сумну славу – на посаді міністра фінансів України (призначена за підтримки тогож «томосоноця» Петра Порошенка) так реструктуризувала державний борг України, що тепер не одне покоління українців платитимуть страшні відсотки.
Американська мільйонерша попідписувала кабальні угоди в Україні та задравши спідницю накивала п’ятами, щоб не відповідати. Одночасно ще й через суди роздягла до нитки свого колишнього чоловіка. Ще та родина…
На відміну від державної діячки сестри, брат Джон Яресько вирішив спеціалізуватися на релігійному питанні – він голова громади церкви Святого Андрія Первозванного міста Блумігдейл штату Іллінойс, яка донедавна вважалася головним осідком вікаріату УПЦ КП в США та Канаді.
У цього Джона Яреська в кишені давно сидів настоятель храму Віктор Полярний – пенсіонер заводу «Моторола».
Тому Яреську треба було лише вдарити по кишені і понотець Полярний вшкварив гопака в бік керівника грецької митрополії ПЦУ.
Так, як у бік московського митрополита Онуфрія постійно танцюють батюшки УПЦ МП.
Як для одних, так і інших, слава та духовна велич золотоверхого князівського Києва з патріаршим престолом (за яку боролися не одне покоління українців) миттю вивітрюється, як стає чути про матеріальні земні перспективи.
Важливо, що ця оборудка велася під великим секретом. Але цього разу Джон Яресько та Віктор Полярний, позичивши розуму у Євстратія, загнали себе у глухий кут. Та й не лише себе.
Відступивши від патріаршої зверхності, парафії автоматично стають сектами. Патріарха Філарета зрадили, а митрополит Єпіфаній не може прийняти до себе, бо не дозволить його стамбульський керівник – Патріарх Варфоломій Архондоніс. Він давно поклав оком на ласий шматок – українські парафії в США та Канаді, які можуть приносити гроші.
У цій ситуації Патріарх Філарет, як керівник парафій у діаспорі, швидко зорієнтувався та 2 лютого цього року своїм указом звільнив протоієрея Віктора Полярного з посади секретаря вікаріату та призначив замість нього протоієрея Богдана Згобу, який є настоятелем парафія Святого Миколая у місті Філадельфія, штат Пенсільванія. Там великий храм і потужна громада. Це місто, де з‘явилася конституція США!
Одним розчерком патріаршого пера, Віктор Полярний позбувся влади, а його церква – відповідно статусу кафедрального собору. На схилі літ отець Віктор зганьбився. Зопалу ще й виступив із заявою, що він таки лишається керівником вікаріату, правда не зрозуміло, якого?
Вікаріату ПЦУ не існує і не може існувати (бо стамбульський томос не велить), а в УПЦ КП він уже ніхто. Отець курям на сміх виступив із зверненням, яке багатьом нагадало, що він такий самий тепер «легітимний», як і Трамп, Лукашенко та Янукович.
При цьому, видно від безвиході, або під диктовку того ж рудого демона Євстратія, він облив брудом свого брата у Христі отця Богдана Згобу, навіть не поіменувавши офіційно протоієрем, що в США є великою образою. Якщо лукавий спокушає, то спокушає...
У свою чергу, новий очільник вікаріату УПЦ КП в США звернувся з приязним словом до православних вірних США та Канаді, закликав бути послідовним і не зраджувати свого предстоятеля – Патріарха Філарета.
На його заклик уже відгукнулися представники інших парафій в Америці, бо розуміють, в яке гетто тягне їх представник Єпіфанія Думенка – Євстартій Зоря.
У цих умовах для них лишитися православними українцями, то тільки один вихід – бути в Київському патріархаті.
Отже, постала тут конкретна проблема - антимінсів на яких звершується Свята Літургія.
Вони підписані Патріархом Філаретом і є його власністю.
Без антимінсів не може відбутися жодна служба Божа.
Єпіфаній не має канонічного права видати свої, а брати у греків, чи в предстоятеля УПЦ в США, то означатиме перекреслити всю попередню тридцятирічну боротьбу за справді незалежну Українську православну церкву в США з осідком у Києві.
З благословіння Патріарха Філарета, новопризначений керівник Вікаріату Богдан Згоба логічно натякнув: ті парафії, які не поминатимуть Патріарха Філарета та не визнаватимуть його духовної зверхності, мають повернути атимінси Патріарху. Крапка. Якщо ні, то суд змусить...
Служити без атимінсів, чи на антимісах одного архієрея, а поминати іншого, то пряме сектантство та відступлення від істинного Православія.
Бачимо, що ті нечисленні активісти «переходу в нікуди» програли. Бути в США та казати, що в ПЦУ, то порушення канонів, або відверто брехати людям. Не всі зважаться на таке гріхопадіння.
Що зрештою досяг лукавий Євстартій?
Мабуть, як завжди, своє мети – породив розкол і чвари серед українських православних.
Тут треба знати суть Зорі. Видно його дивні таємні поїздки (а їх було з десяток) до Москви вже, як клірика УПЦ КП (при цьому без зовнішніх наслідків) мали не просто паломницьку мету.
Після таких вояжів він публічно хвалився, що в Московському патріархаті принаймні неофіційно визнають його за архієрея (це в той час, коли на його предстоятеля Патріарха Філарета московити наклали анафему).
Крім того, відомо, що три роки тому, на другому етапі переговорів, саме Євстратій Зоря намовляв Патріарха Філарета написати листа Патріарху Кірілу Гундяєву, саме він був його автором і саме він (попри протести інших членів переговорної групи) повіз його в Москву та урочисто вручив Патріарха Кірілу та ще й у день його народження. На тарелі з блакитними берегами, як любив говорити його літературний прототип Остап Бендер.
Такі інтриги на американському континенті правої руки Епіфанія Думенка, як ми вже говорили, на руку Москві та Константинополю. А українська справа від цього лише страждає.
Чергові чвари посилюють чужинців. Байки про грека Варфоломія, який так любить українців, як рідних дітей, з тої ж самої збірки казочок, як і про те, що Кіріл Гундяїв батько усім нам.
Не дарма, перший Український Патріарх Мстислав Скрипник на всі пропозиції греків «визнати» його, дати томос, гордо, як справжній державник і пастир, племінник Петлюри, відповідав: хто ви такі, щоб нас, українців, визнавати, спершу самі себе визнайте!
Як показала ця ситуація з парафіями в США та Канаді, для нормального духовного життя українцям треба не вірити провокаторам, під якими б благими гаслами вони не з’являлися, а триматися київського патріаршого престолу, осяяного величчю та жертовністю Руси-України, не гнути спини перед чужинцями, вибивати з себе комплекс меншовартості та вичавлювати малоросів. Добре, що більшість українців це прекрасно розуміє. Навіть у США!