Суперечки між керівниками метрополітену та Київради: чи є різниця між терміном «невідкладна медична допомога» та «домедична допомога»?
В метрополітені можна стати свідком того, як людині у вагоні стало погано або хтось попав під колії. В такому випадку роботу метро зупиняють й чекають швидкої медичної допомоги. Міністр МОЗ Максим Степанов повідомляє, що в Україні мають ввести домедичну допомогу людям, які цього будуть потребувати в метрополітені. Керівник «Київського метрополітену» Віктор Брагінський на засіданні запропонував перейменувати «домедичну допомогу» у «невідкладну допомогу». Такої назви у законодавстві немає. Такі зміни можуть зняти відповідальність з працівників метро.
Невідкладна медична допомога передбачає екстрені дії для того, щоб допомогти пасажирам. Допомогу може надати людина не маючи медичного досвіду, але яка знає правила надання першої допомоги. В законодавстві терміну «невідкладна допомога» немає, тому що він втратив чинності ще 2017 року. В «Основах законодавства України про охорону здоров’я» є терміни «екстрена медична допомога» та «невідкладний стан людини». Ще у лютому 2020 року народний депутат Роман Грищук звернувся до Максима Степанова з проханням пояснити чи повинні працівники метро надавати першу медичну допомогу пасажирам.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» люди, які працюють на таких посадах, як пожежник, рятувальники, фармацевтичні працівники, провідники вагонів та іншого громадського транспорту мають знати правила надання першої медичної допомоги, якщо навіть не мають медичної освіти. Працівники соціальних служб мають перед тим, як почати працювати пройти інструктаж й вивчити алгоритм дій при наданні першої медичної допомоги. Такі накази МОЗ затвердив ще з 2017 року.
Київрада у березні вирішували на засіданні питання: як навчити працівників метро надавати швидко медичну допомогу; навчити працівників метро швидко реагувати й надати медичну допомогу, якщо людина в екстреному стані; відновити право пасажира в будь-якому випадку недомагання звернутися до працівників метрополітену. Громадяни України не вперше відправляли скарги до Київради з вимогою розробити невідкладну медичну допомогу пасажирам. Заступниця керівника метрополітену Наталка Макогон каже, метро готове до такої інновації й вже розпочали додаткове навчання усіх працівників. Вона каже, що вже до літа першу медичну допомогу може надати будь-хто із працівників метро. У законодавстві України немає такого терміну, як «невідкладна допомога», але попри закон Київрада вирішила все ж таки внести правки. Зазвичай умови вносить роботодавець, тому якщо він пропише в обов’язки уміння надавати «домедичну допомогу» й після того працівники можуть бути притягнуті до відповідальності за не вчасне надання екстреної допомоги.
Навчання працівників має відбутися за усіма вимогами МОЗ «Про першу медичну допомогу», але це можливо зробити лише за умови використання законного терміну. Засідання мало відбутися на початку квітня, але оскільки в Україні жорсткий карантин, то його перенесуть. Керівництво метро каже, що за допомогою юристів пояснять чому зміна термінів не вважається порушенням законодавства. Юрист Марк Мусієнко каже, що для нього, як пасажира метрополітену немає різниці у термінах, бо головне, що медична допомога надавалася швидко та правильно. Чоловік пояснює, що для людей різниці немає, але для законодавства різниця в термінах є. Для України такі суперечки у законодавстві є вічною національною проблемою, на цьому наголошував і Європейський суд. Принцип правової визначеності не повинен поставати на перше місце, а головне побачити зміни на практиці й скоріше їх реалізувати, ніж сперечатися про точність формулювань.