Подруга розмовляє зі мною й заглядає в телефон: що значить така поведінка людей?
Доволі часто ми стаємо свідками, коли люди спілкуються одне з одним або відпочивають у компаніях й не випускають з рук телефону постійно перевіряючи соціальні мережі. Така поведінка має термін фабінг, що означає постійно відриватися на телефон при живих розмовах. Дослідник причин людської самотності та автор книги «Самотність. Сила людських стосунків» Вівек Мурті каже, що люди таку поведінку називають багатозадачністю. Він каже, що тепер у людей є можливість одночасно замовити їжу, відповісти на емейл, подивитися фотографію знайомої, розв'язувати проблеми з роботою й поспілкуватися наживо з друзями. За допомогою цього виникає ілюзія того, що ми одним махом можемо бути присутніми всюди й виконувати декілька справ одночасно. Це трохи помилкова думка, бо насправді ми розсіюємо свою увагу на конкретній справі. Виходить, що не залучені повноцінно ні у віртуальний, ні у реальний світ.
Фабінг є однією з головних причин втрати головного компоненту у людських взаємовідносинах. Ще 2015 році у США провели дослідження й виявили, що 46,3% людей спілкуються з людьми й мають партнерів, які постійно їх фаблять. Дослідження дало змогу зрозуміти, що пари, які відволікаються при спілкуванні на телефон мають постійні конфлікти й згодом розходяться. Фабінг, як офіційний термін з’явився у травні 2012 року. Його впровадив Університет Сіднея в Австралії, тоді відбулося засідання куди були запрошені літератори, письменники та науковці, щоб надати термін явищу, коли людина при живому спілкуванні сидить вічно у телефоні. Слово затвердили й випустили цілу маркетингову компанію Stop Phubbing, яка закликала випускати з рук телефон й приділити увагу живому спілкуванню. Історія створення терміну почалася з мельбурнського студента Алекса Хейга, який скаржився на своїх друзів, які під час розмови дивилися в телефон. Алекс вияви вився працівником рекламної компанії, яка готувала видання нового австралійського словника й слово фабінг увійшло туди у 2013 році.
Проєкт Stop Phubbing провів дослідження, яке показало, що 87% підлітків надають перевагу спілкуванню у віртуальному світі, ніж реальним зустрічам. Психологи кажуть, що причина фабінгу є потреба в новизні. Людям, які поєднують віртуальний світ із реальними зустрічами не вистачає нових емоцій та вражень. В Інтернеті ми отримуємо цю нестачу, наприклад отримавши лайк чи коментар під фото. Людям підсвідомо здається, що вони потрібні світові й саме на його пост чекають в Інтернеті. Психологи називають це явища петлею зворотного зв’язку. Перебування одночасно в реальному й віртуальному світі забирає багато енергії й ми вже не спроможні віддатися повністю хоч одній справі. Таким чином спотворюється взаємозв’язок людських стосунків.
Дослідник Ерл Міллер довів, що людина не може сконцентруватися на двох справах одночасно. Наприклад, якщо ми спілкуємося з людиною й дивимося в телефон, то ми чуємо слова, але обробити й проаналізувати не спроможні. Люди, які помічають відволікання на телефон під час розмови з ним не відкриваються й більше не довіряють, а це знижує рівень емпатії. Карантинні умови у світі різко збільшили важливість віртуального зв’язку. Буквально кожен відпочинок так чи інакше перетинатися з віртуальним світом. Психологи пов’язують це з функцією уваги, коли ми перемикаємо свій психологічний стан на те, що нам здається більш важливим. Рекомендуєтьчвіпсихологами розібратися зі своєю тривогою, тому що фабінг – це психологічний хиткий стан та нав’язливе відпрацювання напруги.