Комплекс весняно-польових робіт розпочатий

Комплекс весняно-польових робіт розпочатий
65225 ПЕРЕГЛЯДІВ

У 2021 році агрономи дещо змінили терміни сівби сільськогосподарських культур. Причина — пізній прихід весни. Фахівці стверджують, варто було б змістити посівний календар 2021 року на більш ранні терміни. До того ж терміни сівби на господарствах намагаються дотримуватися.
Так, на Заході та Півночі соняшник сіють у 2-3 декаді квітня, на Півдні та в південно-східних областях в 1-2 декаді квітня. Сою на Заході та Півночі агрономи починають сіяти з 25 квітня - 15 травня. Тоді як в південно-східних областях 15 квітня - 5 травня. Сівба кукурудзи на зерно розпочинається 10 - 13 квітня, 22 квітня - 2 травня. Сівба кукурудзи на силос припадає майже на такі ж терміни, що і попередні (15 - 22 квітня). Цукрові буряки в господарстві на Заході та Півночі сіють у 2-3 декаді квітня, такі ж терміни припадають і в регіонах Півдня. Сівба ярих зернових колосових на Заході, Півночі та в південно-східних областях — кінець березня — початок квітня.

Проте, агрономи кажуть, що врожайність залежить не тільки від рекомендованих термінів сівби на українських землях, а насамперед від наявності вологи та опадів, які ґрунт вбирає за зиму та перший місяць весни. Експерт з аграрних технологій Олексій Сергієнко вважає, що в другій декаді квітня потрібної вологи для хорошого врожаю в землі вже немає. Він стверджує, що варто проводити польові роботи на ранніх термінах весни, коли запаси вологи в ґрунті досягають 30 см.
Тобто, за рекомендаціями аграріїв, весною господарі полів можуть провести метровий та півтораметровий моніторинг шару ґрунту. І якщо погода задовільна, відразу, не вагаючись, проводити комплекс весняно-польових робіт.
Додамо, що календар посіву озимих культур значно відрізняється від весняного. Так, агрономи кажуть, що він є неоднозначним. Причиною стають кліматичні зміни по всій території України. Тож часто аграрії мусять сіяти на 5-10 днів раніше. Наприклад, на Півдні спостерігається постійна посуха. Тому в південних регіонах слід сіяти значно раніше, аби озимі культури могли увібрати вологу із ґрунту й не відчувати значний дефіцит опадів. Але, фахівці стверджують, що посуха призводить до зменшення вологи у 10 см ґрунту. Тож інколи краще терміни в календарі посіву зсунути на пізніше.
Наприклад, у 2020 році на осінній посівній на Сумщині агрономи змушені були вносити корективи в календар сівби. Посів пшениці припав на пізні терміни. Причиною став дефіцит вологи у вересні та використаний час на збирання соняшника. Так, агрономи кажуть, що краще проводити моніторинг вологи у ґрунті не тільки навесні, а й восени після жнив. Зроблені висновки, дадуть змогу усвідомити чи потрібно проводити сівбу на зиму, чи краще зачекати опадів для кращого врожаю. Практика показує: погано оброблена земля для посіву озимих культур, призводить до чималої кількості проблем. Тож краще зачекати декілька днів й провести всі необхідні ґрунтообробні процеси.

До речі, аграрії з Польщі запевняють, не варто боятися пізніх термінів сівби. З власного досвіду вони кажуть, що озиму пшеницю можна сіяти за сприятливих умов в листопаді та грудні. Як результат, кращий врожай від ярої пшениці, посіяної ранньою весною. Звичайно, за посівним календарем такі пізні терміни не рекомендуються. Адже добре, щоб перші зерна проростати до перших морозів. Важливо, щоб пшениця досягла стадії першого листка. Кажуть, що це найбільш сприятлива фаза для росту рослини. В ній остання ще живиться запасами зерна аж до 3-го листка.

Згідно з даними Урядового порталу станом на 29 квітня сільськогосподарські виробники посіяли майже 3 млн га ярих зернових культур. Зокрема, рекорди по сівбі б'ють Тернопільська, Донецька, Херсонська й Волинська області. Пшениці вже посіяно 168,2 тис. га, ячменю - 1,28 млн га, вівса - 182,8 тис. га, гороху - 220 тис. га.

ПРЯМИЙ ЕФІР