"Ніщо не забуте, ніхто не забутий": День Перемоги-2021 року
1 вересня 1939 року розпочалася найстрашніша, найкривавіша війна. За офіційними даними Україна зазнала найбільш втрат. Так, за період війни загинуло близько 10 млн українців. Серед них 5 млн цивільного населення, 2,2 млн людей було взято примусово на роботи до Німеччини. А ще 10 млн осіб втратили житло. Вихідці з України воювали в складі армії Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, СРСР, Франції. Лише в складі УПА було близько 100 тисяч українців.
Нацисти руйнували все на своєму шляху. Вони бажали втрат та руїн. Внаслідок війни було зруйновано 700 міст та селищ міського типу, близько 30 тисяч сіл. Людям ніде було жити, але нацистів не можна було зупинити.
Війна розпочалася нападом Німеччини на Польщу. Вже 1 вересня нацисти бомбардували Львів та навколишні міста. А 17 вересня на бік німецької військової авіації став Радянський Союз. Радянська армія відразу перетнула кордон Польщі й розпочала війну з поляками.
Варто згадати й Берлінську операцію 1945 року. До неї було залучено 2,5 млн солдатів, 6350 танків, велику кількість гармат та літаків. Лише за одну добу Червона Армія досягла нереальних втрат — понад 15 тис. осіб. Серед радянських військових загинуло 352 тис. осіб.
В Берлінській операції було втрачено 1997 танків, які ставали захистом та мішенню проти нацистської армії. Самі ж радянські військові взяли в полон понад 480 тис. осіб, зруйнували 12 танкових і 11 моторизованих дивізій ворога.
9 травня 1945 року стало відомо про акт капітуляції нацистської Німеччини. Вже 24 червня на Червоній площі відбувся Парад Перемоги, який під своє командування взяв Рокоссовський. На Параді Перемоги пройшли зведені полки, а попереду них йшли командувачі. Герої несли прапори переможених частин. Парад закінчився ходою 200 прапороносців.
Країни колишнього Радянського Союзу й наразі шанобливо ставляться до Дня Перемоги Радянського Союзу над нацистською армією у Другій світовій війні. Це є одне з найшанованіших свят. Кожного року День Перемоги над фашистським безумством святкують у кожній країні. В цей день проводять паради, марші за участі офіцерів та солдатів. Про ті криваві події пам'ятають й не дають забути іншим покоління сучасні історики. Ніщо не забуте, ніхто не забутий.
День Перемоги над нацистською Німеччиною згідно з Законом України відзначають кожного року з 9 травня 2015 року. День Перемоги дає можливість кожному і кожній переосмислити минулі події, переглянути ще раз сторінки складних часів, зруйнувати радянські міфи й провести чесний діалог між учасниками найстрашнішої війни.
Символ Дня Перемоги над нацизмом — червоний мак. Квітка, яка символізує пам'ятні дні в історії минулого. Цього дня потрібно носити червоний мак на одязі, як знак пошани й подяки.
Час плине, а деякі події того часу й досі розбурхуються. Так, нещодавно точилися суперечки щодо радянського формулювання "Велика Вітчизняна". Противники декомунізації зазначили, що терміни війни ні на що не впливають. Ба більше, варто було б економіку розвивати, а не думати, як війну називати. Але ветерани війни стояли на своєму. Врахування часових проміжків війни, прямо чи опосередковано впливало на їх долю. Тож у 2017 році були внесені зміни до закону про статус ветеранів війни й перейменовано "Велику Вітчизняну війну" на "Другу світову". Але факт війни залишається фактом. Криваві події забрали життя багатьох людей. Перемога над фашистським безумством дісталася великою працею, кров'ю та стражданнями.
Наразі 8 та 9 травня від 22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила днями пам'яті та примирення. Цьогоріч День Перемоги припадає на вихідний день. Тож українці матимуть додатковий вихідний — понеділок, 10 травня, офіційно в календарі зазначено вихідним днем.
Додамо, що на брифінгу 30 квітня Київський міський голова Віталій Кличко анонсував, що до Дня Перемоги та примирення соціальні виплати отримають понад 80 тисяч жителів Києва. Серед зазначених осіб ветерани Другої світової війни, учасники АТО, учасники Революції Гідності та інші воїни.