Магія письма: як виділитися своїм текстом серед конкурентів журналістів
Пов’язані з текстом можуть бути не тільки журналісти або письменники, а й люди, яким потрібно прорекламувати свій продукт в соціальних мережах або при виступі на майстер-класах. Людям іноді здається, що написана уся правда й текст хороший, але редактори повністю перероблюють, а читачам не заходить інформація узагалі. Все тому, що текст перевантажений непотрібною інформацією.
Не потрібно писати так, щоб читач відчував себе на сторінці вікіпедії. Зазвичай усі тексти починають розшифрування поняття будь-чого. Така звичка пішла ще зі шкільних років, бо раніше ми писали щось на подобі: «Сім’я....Що ж значить для нас сім’я?». Не потрібно писати те, що й так лежить на поверхні й про це можна дізнатися відкривши перше посилання. На вашу думку ви люб’язно хочете розповісти, але людині й так це відомо, тому прочитавши перші рядки вона покине читання. При рекламуванні свого продукту або проєкту не бажано приплітати історичні факти виникнення, які не будуть мотивувати до дії. Наприклад, кликати на майстер-клас гончарства й розказувати про його походження. Ця інформація ніяк не змусить людину кинути справи й прийти на заняття. До того ж, при написанні тексту уникайте звання «капітан Очевидність» й не використовує такі словосполучення, як: «кожен стикався, але не усі впоралися», «усім відомо, що». Якщо ж усім відомо, то немає потреби про це ще раз нагадати у тексті. Такі звороти можуть вбачатися, як маніпуляція на аудиторію.
Не менш важливо при написанні тексту мати план, щоб зберігати єдність тексту. Інколи, коли хочеться дати максимум корисною інформацію виходить вінегрет. Часто, що перша половина речення може не стосуватися другої. Такий метод може застосовуватися при методі потоку свідомості, хоча така література помітно залишається в тіні. Перед тим, як писати якісь твердження або факти потрібно їх перевірити на правдивість й в самому тексті навести аргументацію до своїх слів. Тобто, ваші слова та дані не мають бути пустослівними. Ще однією магією письма є короткі речення, бо вони легше сприймаються читачем. Складнопідрядні речення вживайте рідко, а краще розділяйте на два. Читач повинен не задихатися при прочитанні, а проковтнути фразу на одному диханні.
У свій час Нечуй-Левицький закликав писати, як люди говорять. Й справді стиль письма повинен бути максимально наближеним до простої мови й водночас зберігати граматику. Брошурна мова у 21 столітті має відступати, особливо, коли медіа почали соціалізуватися. Програшним буде текст в якому автор пише про важливі речі й водночас ніби змушує читача прислухатися. Наприклад: «і запам’ятайте, що...», «варто переосмислити», «життя показує» і так далі. Текст має бути водночас простим й нести у собі важливу інформацію, щоб людина захотіла її проковтнути, а не виплюнути. Словами без яких можна обійтися не варто перенасичувати текст, тому що сенс від них нульовий.